Майкл Джабара Карлей, професор університету Монреаля, на презентації своєї книги «Таємна війна. Захід проти Росії. 1917-1930» в Російському історичному товаристві, 17 грудня 2019 року

Джерело: Марк Крутов, для Радіо Свобода

У Москві студентів Державного академічного університету гуманітарних наук (входить до структури РАН) під загрозою догани змусили відвідати лекцію історика Майкла Джабара Карлея, який живе в Канаді й приїхав до Росії для презентації своєї нової книги про «таємну війну Заходу проти Росії» і боротьбу Радянського Союзу з «розпалюванням русофобії». Керівництво університету стверджує, що нікого нікуди не зганяли.

Карлей, професор університету Монреаля, з початку нульових років відомий як прихильник версії історичних подій першої половини ХХ століття,  яку просуває Кремль: згідно з цією версією, країни Заходу розпочали холодну війну проти Радянської Росії ще в 1917 році, а потім несправедливо поклали на СРСР частину провини за розв’язання Другої світової війни. Як стверджує Карлей, пакт Молотова – Ріббентропа був виправданий історичною необхідністю і став наслідком провалу західної «політики умиротворення Гітлера». Нова книга Карлея з назвою «Таємна війна. Захід проти Росії. 1917-1930» присвячена доведенню таланту радянських вождів і дипломатів передвоєнного часу при виконанні складного завдання – «встановити відносини з вороже налаштованим до СРСР західним світом».

У вівторок, 17 грудня, Карлей презентував свою книгу в Будинку Російського історичного товариства. Як повідомляється на сайті цієї організації, книгу було видано за фінансової підтримки фонду «Історія батьківщини», створеного указом Володимира Путіна в квітні 2016 року і очолюваного директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним.

Ось як звучить анонс виступу канадського історика на сайті Російського історичного товариства: «Майкл Джабара Карлей показує, як радянським дипломатам протистояв ворожий західний світ, сповнений рішучості задушити радянську державу в колисці. В західній пресі, такій само корумпованій і непорядній, як і в наші дні, розпалювалася радянсько- і русофобія. Західні уряди звинувачували Москву в параної, але радянська сторона мала вагомі підстави бути насторожі».

І далі: «Майкл Джабара Карлей підкреслює: «Коли знищення Радянської Росії воєнною силою провалилося, Захід, особливо США, сподівався задушити її, використовуючи таємні методи: відмовляючи в дипломатичному визнанні й торгових кредитах, відмовляючи американських промисловців і бізнесменів мати справу з Москвою». Паралелі з сьогоднішнім днем ​​напрошуються самі собою. Чи закінчилося протистояння Заходу і Радянської Росії після виведення останніх військ інтервентів? Як розвивалися відносини в умовах європейських дипломатичних і економічних санкцій у 1920-і роки? Як радянська дипломатія боролася за дипломатичне визнання країни і зняття напруженості уздовж кордонів? Майкл Джабара Карлей відповідає на ці та інші запитання через призму біографій та історичних фактів».

Сергей Нарышкин на встрече с председателями региональных отделений Российского исторического общества, 3 декабря 2019 года
Сергій Наришкін на зустрічі з головами регіональних відділень Російського історичного товариства, 3 грудня 2019 року

Слідом за Російським історичним товариством Майкл Карлей вирушив у «турне» по російських вишах. У середу, 18 грудня, він виступив з лекцією в Російському державному гуманітарному університеті. Його виступ обійшлося без інцидентів, хоча влітку 2015 року студенти та співробітники РДГУ влаштували акції протесту проти виступу в стінах закладу прокремлівського політолога Миколи Старикова.

Напередодні лекції Карлея в ДАУГН, яка відбулася в четвер, до редакції Радіо Свобода звернувся один зі студентів університету, який поскаржився на примусовий порядок участі в цьому заході. Ми наводимо цю розповідь нашого співрозмовника, який попросив не називати його імені (відоме Радіо Свобода) із побоювань бути відрахованим із вишу, з невеликими редакторськими правками і скороченнями.

«Зганяють всіх кого можна, мабуть, через ректора вишу. Спочатку доводять розпорядження до деканату кожного факультету, а з деканату передають кураторам курсів – вони ходили і робили оголошення на парах, пересилали по кілька разів повідомлення в чати груп, говорили що «з цим усе строго», від цього залежить державна акредитація університету і його подальше фінансування. Говорили, що будуть списки кожного курсу і факультету, і відмічатимуть всіх, хто прийшов на лекцію. У нас один хлопчина жартома запитав, мовляв, що буде, якщо поставити йому яке-небудь «образливе» запитання про нацизм або ще щось, – куратор йому погрозила і сказала, що це «офіційний захід» і якщо йому не потрібні проблеми з подальшим працевлаштуванням, то краще сидіти спокійно і слухати. Вона також сказала, що буде вестися запис і потім лекцію покажуть у теленовинах.

Москва, здание Российской академии наук, в котором располагается основная часть помещений Государственного академического университета гуманитарных наук
Москва, будівля Російської академії наук, в якому розташована основна частина приміщень Державного академічного університету гуманітарних наук

Щодо санкцій за пропуск лекції – кажуть, що буде просто догана, тебе викличуть у деканат, приватно або групою, розкажуть, який ти поганий і як неправильно вчинив. Хоча фактично можуть зробити все що завгодно. У нас є, наприклад, викладач, який веде найбільше лекцій і семінарів на потоці через своє фінансове становище, якщо ректор йому скаже не ставити якомусь учневі залік (навіть якщо він все добре знає), то йому цей залік не поставлять. А якщо не буде одного заліку, то потім проведуть перевірку успішності (у нас досить лояльний виш і можна пропускати, якщо вивчаєш матеріал сам) і на основі цієї перевірки зберуть комісію для переведення на платне навчання або виключення.

Студенти з приводу цієї лекції сміються, мовляв, «до нас сталініст приїжджає розповідати, як він любить Радянський Союз». Інші обурюються – була б можливість відіспатися, а тут змушують їхати слухати цього божевільного діда. Мої одногрупники в основному приїхали вчитися або з інших міст і живуть в гуртожитку або просто їздять з Підмосков’я. Із понад 20 осіб у моїй групі тільки я і ще 6 людей живуть з батьками у квартирі. Хлопці бояться загриміти в армію, тому всі, звісно, приїдуть.

До презентації цієї книжки всі ставляться зі сміхом, ніхто всерйоз її не сприймає, але кажуть, що старост груп призначили задавати цьому професорові якісь спеціальні питання, їм заготували аркушик, щось на кшталт «як Захід ставився до чогось в Росії», «чи правда, що американський уряд щось робив спеціально, щоб нашкодити Росії», «як він думає, хто зараз фінансує Навального», про мітинги запитати. Начебто звичайні для студентів запитання, але подається все так, що ті, хто задає їх, дотримуються тієї ж точки зору, що й він. Не знаю, безкоштовно він це робить чи ні, але таке явно не можна придумати з «наукового інтересу». А потім про це будуть сюжети на ТБ, «як молодь зацікавила тема таємного протистояння Росії з Заходом». Студенти, звісно, ​​проти, принаймні жодної людини, яка сказала б, що їй ця тема в такому ключі цікава, не було, всі приколюються. Але у нас тренду на подібні протести всередині вишу немає, ніхто нічого робити не хоче і все залишать так».

Майкл Карлей – не єдиний західний історик, що пропагує подібні погляди. Його твердження в чомусь подібні до теорій професора університету Монтклер в американському штаті Нью-Джерсі Гровера Ферра, непримиренного критика десталінізації в СРСР. В інтерв’ю виданню «Литературная Росссия» в 2014 році Ферр стверджував, що «Сталін стояв на чолі боротьби за демократизацію радянського суспільства, боротьби, яка виявилася в самій серцевині політичних процесів, що відбуваються в СРСР». У 2007 році в Росії була видана книга Ферра, в передмові до якої він наголошує: «З усіх тверджень «закритої доповіді» [Микити Хрущова на XX з’їзді партії], які прямо «викривають» Сталіна чи Берію, не виявилося жодного правдивого». При цьому за початковою спеціальністю Ферр не історик, а фахівець із середньовічної англійської літератури.

Подій, вивченням і трактуванням яких займаються Майкл Джабара Карлей і Гровер Ферр, торкнувся в четвер під час своєї традиційної «великої прес-конференції» і сам Володимир Путін. Його слова прозвучали у відповідь на запитання журналіста урядової «Российской газеты» про майбутнє святкування 75-річчя перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні та про рішення Європарламенту зробити 25 травня (день страти організатора руху опору нацистам у концтаборі Освенцім Вітольда Пілецького) Міжнародним днем ​​героїв боротьби з тоталітаризмом. У резолюції Європарламенту з приводу цього рішення сказано, що «Друга світова війна… була розпочата як безпосередній результат сумнозвісного нацистсько-радянського договору про ненапад від 23 серпня 1939 року, відомого також як Пакт Молотова – Ріббентропа, і його секретних протоколів, відповідно до яких два тоталітарних режими, що поділяли мету завоювання світу, поділили Європу на дві зони впливу».

Російський президент, відповідаючи на поставлене йому запитання, сказав, що вважає рішення Європарламенту «неприйнятним», і назвав «верхом цинізму» «прирівнювання Радянського Союзу до фашистської Німеччини».

Заключение советско-германского договора о ненападении, 23 августа 1939 года
Укладання радянсько-німецького договору про ненапад, 23 серпня 1939 року

Радіо Свобода звернулося до Державного академічного університету гуманітарних наук із проханням прокоментувати отриману нами інформацію про примусовий характер участі студентів у лекції Майкла Джабара Карлея.

Ректор ДАУГН Денис Фомін-Нілов повідомив Радіо Свобода, що «публічні лекції відомих наукових фахівців є загальносвітовою практикою, яка дає студентам унікальну можливість із перших вуст дізнатися про сучасні досягнення науки й задати запитання відомим фахівцям». Зі слів Фоміна-Нілова, «в рамках свого навчального процесу ДАУГН, який працює на базі гуманітарних науково-дослідних інститутів РАН, регулярно проводить публічні лекції відомих професорів». Ректор підтвердив, що 19 грудня в ДАУГН «відбулася публічна лекція професора Монреальського університету Майкла Джабара Карлея», однак уточнив, що її відвідування було добровільним. «Це підтверджується складом і кількістю учасників – прийшли студенти різних факультетів. У частини студентів уже розпочалася сесія. Тому планових лекцій і семінарів не так багато. Жодної фіксації або реєстрації учасників не велося, а примус до відвідування лекцій взагалі суперечить культурі та практиці нашого академічного університету», – написав у своєму коментарі Денис Фомін-Нілов. Він також припустив, що «плутанина могла виникнути в зв’язку з тим, що в будівлі Російської академії наук, де проходила лекція професора Карлея, діє режим перепусток, не у всіх студентів ДАУГН є відповідні перепустки, тому списки учасників лекції складали заздалегідь».

Денис Фомин-Нилов
Денис Фомін-Нілов

Зі слів Ганни Понарської, голови Спілки студентів ДАУГН, «лекція була органічною частиною освітнього процесу, оскільки на неї запросили студентів саме профільних факультетів, яким було б цікаво послухати запрошеного спікера».

«Оскільки зараз тривають останні тижні перед сесією, це було в рамках всього навчання семестру. Нікого не відзначали, тому що відвідування лекції було справою добровільною», – написала Понарська у своєму коментарі, надісланому до редакції Радіо Свобода.

Джерело: Марк Крутов, для Радіо Свобода