Джерело: The Insider
Директор ФСБ Олександр Бортніков на засіданні Ради керівників органів безпеки та спецслужб держав СНД розповів, як підступний Захід загрожує стабільності Росії та її союзників із використанням новітніх технологій. За його словами, Україну перетворили на полігон для випробувань нових озброєнь та нових форм ведення війни, а на просторі СНД Захід створює таку собі мережу цифрових лабораторій, хоч би що це означало, з метою маніпулювання населенням за допомогою штучного інтелекту. На довершення цієї страхітливої картини Бортніков заявив:
НАТО продовжує довгострокову програму створення біологічної зброї вибіркової дії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Африці, Латинській Америці. Біолабораторії працюють у країнах СНД. При цьому польові випробування та інциденти, пов’язані з витоком патогенів із цих установ, легендуються під природні причини.
Небезпека потайливої, вибіркової і запрограмованої дії біологічної зброї очевидна. Впевнений, присутні тут розуміють, що джерела, масштаби та вектор її можливого застосування визначатимуться далеко за межами Співдружності. Особливо зважаючи на той факт, що розвиток технологій штучного інтелекту підвищує ризики актів біотероризму».
Під біологічною зброєю вибіркової дії, вочевидь, мається на увазі так звана генетична або етнічна зброя, тобто така, яка розрахована на ураження населення за певною генетично обумовленою ознакою. Російські керівники вже не перший рік розповідають про цю загрозу; так, Володимир Путін ще в 2018 році на засіданні клубу «Валдай» заявив:
«Ці розробки дуже небезпечні та пов’язані з останніми досягненнями у галузі генетики. Із того, що бачив, про що там мова, виявляються певні препарати, які можуть впливати вибірково на людину відповідно до її приналежності до етнічної групи. У другому та третьому поколінні наступають такі зміни, які кардинальним чином змінюють вигляд».
У березні 2022 року Міноборони РФ розповіло про «проєкт UP-4», над яким працювали в Києві та Одесі «під безпосереднім керівництвом фахівців зі США»: його метою було створення особливої біологічної зброї, спрямованої виключно проти росіян.
У вересні 2024 року Первый канал у програмі «Большая игра» розповів, що в Маріуполі, виявляється, працювали над біозброєю, яка мала за 10 днів убити третину населення Росії, для чого вивчали генотипи слов’янського населення. Те, що українці — такі самі східні слов’яни, як і росіяни, експерту «Большой игры» чомусь не спало на думку. І ось тепер до цієї теми підключився директор ФСБ.
Те, що деякі етнічні групи менш чутливі до певних збудників інфекційних хвороб ніж інші групи, давно відомо. Так, популяції Західної та Центральної Африки мають більшу стійкість до малярії; поширена у цих популяціях мутація змінила структуру гемоглобіну, що зробило еритроцити менш придатними для Plasmodium falciparum — паразита, який викликає малярію. Разом із тим та частина популяції, яка має дві копії гена, що мутував, більш схильна до серповидноклітинної анемії.
Але використання цього механізму для створення біозброї, яка вибірково загрожує росіянам, — чиста фантастика. Ще в 2017 році було опубліковано «Позицію фахівців РАН щодо питань збирання, зберігання, використання та передачі біоматеріалів людини», де сказано:
«Після повідомлення Президента Росії Володимира Путіна про те, що по всій країні відбувається збір російського біологічного матеріалу іноземними професіоналами, у ЗМІ було висловлено версії щодо можливості збирання біоматеріалів та передачі їх за кордон з метою розробки біологічної зброї, спрямованої проти окремих етнічних груп. У зв’язку з цим Російська академія наук вважає за необхідне подати експертний висновок з цього питання.
Реальну загрозу людству становить біологічна зброя, заснована на збудниках особливо небезпечних інфекцій вірусної, бактеріальної та токсинної природи, зокрема штамів, які мають підвищену патогенність і стійкість до лікарських засобів. Проблема запобігання розробці та застосуванню біологічної зброї надзвичайно складна і неоднозначна.
Що стосується „етнічної зброї”, то під цим терміном мають на увазі систему генетичних підходів, які буцімто здатні призвести до загибелі одних народів, не зачіпаючи інших. Насамперед побоювання громадськості пов’язані зі зброєю, що прицільно впливає на російське населення.
Створити таку „етнічну зброю” неможливо, що випливає принаймні із трьох науково обґрунтованих біологічних закономірностей. По-перше, не існує варіантів генетичних текстів (послідовностей нуклеотидів у молекулі ДНК), присутніх у всіх жителів однієї країни, але відсутніх у жителів інших країн. Геномна різноманітність людства дуже невелика порівняно з іншими видами. Різні варіанти генів зустрічаються у представників різних народів, відрізняючись лише частотою появи. Варіанти, специфічні для населення окремо взятої країни, охоплюють лише частки відсотка населення. Незважаючи на те, що відомі історичні приклади епідемій серед певних груп населення (наприклад, віспи серед американських індіанців), вони викликані не специфічністю інфекційного агента для американських індіанців, а лише його „новизною” для популяцій індіанців і, відповідно, відсутністю імунітету.
По-друге, навіть виявлені популяційною генетикою незначні відмінності між групами людей, які історично давно населяють певну територію (популяціями), стрімко зменшувалися і зменшуються після зміни місць традиційного проживання на міста, зокрема зміни країни проживання: генетичні маркери, поширені серед корінного населення однієї країни, виявляються і в інших країнах. Наприклад, росіяни, які становлять більшість населення нашої країни, за переважною більшістю генів мало відрізняються від жителів Європи. А ті декілька ДНК-маркерів, які характерні для якоїсь однієї російської місцевості, зустрічаються в дуже малої частки населення.
По-третє, давно встановлено, що дві людини з однієї й тієї ж популяції відрізняються одна від одної за геномними особливостями у кілька разів більше, ніж середні характеристики цієї популяції від будь-якої іншої популяції на планеті.
Будь-якої із цих причин достатньо, щоб із наукових позицій виключити навіть теоретичну можливість існування генетичної мішені, характерної для більшості жителів Росії, але відсутньої у населення, скажімо, Європи та США.
Понад те, біологічні групи населення не відповідають ні державам, ні народам. Кордони між популяціями формувалися тисячоліттями, а сучасні державні кордони визначалися новою історією. Приналежність людини до етносу визначається її культурою та самоусвідомленням, а не просто „записана в ДНК”, хоча носієм того й іншого є один і той самий індивід».
У тому ж році молекулярний біолог Костянтин Северинов в інтерв’ю РІА «Новости» пояснював:
«Ідея створення такої зброї передбачає, що в геномах усіх її потенційних жертв є спільні ділянки, на які вона і буде націлена. Така зброя, за словами експерта, навряд чи може бути використана проти жителів Росії через особливості її історії.
Справді, існують певні етноси, які є дуже гомогенними, але вони нечисленні і їх вкрай мало. Жителі Росії і, якщо навіть брати вужче, росіяни, є вкрай поліморфними, тобто генетично різноманітними, оскільки історія нашої країни була дуже бурхливою і непростою. Тому знайти якийсь характерний генетичний маркер, який був би у жителів Москви, області, європейської частини Росії та був відсутній у наших потенційних противників, фактично неможливо».
На тлі цієї геть не нової конспірологічної гіпотези інші «високотехнологічні загрози», про які каже Бортніков, теж мають сумнівний вигляд. Так, у дослідженні фахівців з Корнелського університету «Дослідження обмежень прогнозування у складних соціальних системах» йдеться, що «навіть при необмеженому обсязі даних точність прогнозування буде обмежена значно нижче від детермінованої точності. <…> Хоча теоретично можлива більш висока прогностична здатність, така ефективність вимагає однорідної системи та ідеального попереднього знання про неї: навіть невеликий ступінь невизначеності в оцінці якості продукції або незначні коливання якості різних продуктів призводять до більш жорстких обмежень передбачуваності».
ШІ можна досить успішно використовувати для аналізу суспільства, пошуку вразливих тем, оптимізації пропаганди та інформаційних кампаній. Але він погано передбачає складні соціальні процеси, а також контролює масову поведінку, а тому не може гарантувати політичний результат.
Джерело: The Insider
