Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Дмитро Кисельов у «Вестях недели» присвятив гнівний монолог терактам, скоєним ісламістами у Франції, – вбивствам вчителя Самюеля Паті в передмісті Парижа і трьох прихожан в соборі Нотр-Дам у Ніцці. Але обурила головного пропагандиста Росії зовсім не жорстокість фанатиків, один з яких обезголовив шкільного вчителя, який посмів показати учням карикатури «Шарлі Ебдо», а інший, увірвавшись до собору, перерізав горла 70-річній парафіянці і церковному ризничому, а також завдав ще одній парафіянці поранень, від яких вона незабаром померла. Кисельов заявив:
«На прикладі Франції ми бачимо зараз, що трапляється, якщо будити почуття недобрі. Чим вам не догодив пророк Мухаммед? Він що, терорист, ґвалтівник, вчив поганому? Навіщо на нього малювати незаслужені карикатури? Взагалі в ісламі зображати людей не прийнято, а тут сам Пророк, та ще в паскудному вигляді – з явним наміром образити, пробудити саме недобрі почуття. Більш того, карикатури на Пророка Мухаммеда у Франції почали проектувати в макроформаті на громадські будівлі, а міністр освіти дав доручення зібрати найбільш гострі малюнки, переплести в книгу і зробити її “доступною у школах”. Взагалі в Росії за таке судять. За статтею 148 КК РФ – покарання від великих штрафів до примусових робіт і позбавлення волі.
І ось звідси, з сьогоднішньої, взагалі-то спокійної обстановки, ми спостерігаємо, як Франція президента Макрона взялася відстоювати свободу слова, мовляв, європейський вибір. Але при цьому свобода слова в Європі працює вибірково. Це не універсальна свобода слова говорити все що завгодно і без жодних меж. Ні, межі є.
Не можна, наприклад, ображати євреїв, що є абсолютно правильним. Не можна ображати чорношкірих. Вже зовсім ніяк не можна ображати геїв і взагалі всіх інших з ЛГБТ. Але при цьому норма свободи слова – ображати росіян. Про них можна придумувати все що завгодно, буквально нестримно – пройде будь-яка нісенітниця і увінчається санкціями. І ще можна ображати мусульман.
Можна в школах тикати в них образливими карикатурами, як у Франції. І можна поліції брати штурмом мечеті під час ранкового намазу, як у Німеччині. Мусульманам можна менше платити за рівну працю, мусульман можна заганяти в окремі райони немов у гетто, їх можна дискримінувати при прийомі на роботу. Їх можна сепарувати, виділяючи в окрему суспільну групу. І потім, згідно з Макроном, необхідно боротися проти ісламського сепаратизму всередині Франції. Під прапором толерантності – спровокувати проти мусульман релігійну війну. Ну, чи ж не абсурд? І що тепер, мир – це війна? Здрастуй, Джордж Орвелл!
У всьому цьому абсурді Франція дійсно занурюється в релігійну війну. Причому проти ісламу її веде держава, нацьковуючи на мусульман більшість своїх громадян і силовиків. Мусульманська меншість готова відчайдушно опиратися, вдаючись до жорстокості, від якої холоне серце і розправ навіть над невинними».
Де у Франції і взагалі на Заході Кисельов виявив утиски росіян, він не пояснює і жодного прикладу не наводить. А тепер розглянемо докладніше, що Кисельов говорить про карикатури і «релігійну війну проти мусульман».
Висміювали, але не Мухаммеда
Убитий в передмісті Парижа Конфланс-Сент-Онорін учитель Самюель Паті викладав у школі історію, географію та суспільні науки. Розповідаючи старшокласникам про громадянські свободи і, зокрема, свободу слова, він показав їм карикатурні зображення пророка Мухаммеда з журналу Charlie Hebdo, через які фанатики-ісламісти вбили всю редакцію журналу. Ось одна з тих карикатур.
Вона має назву «Якби Мухаммед повернувся». Діалог перекладається так:
– Я пророк, ідіот!
– Заткни пельку, невірний!
Як бачимо, вона висміює зовсім не пророка і не релігію, а сучасних терористів-ісламістів. І їхні почуття виявилися настільки ображені, що це скінчилося кривавою розправою над редакцією журналу. До речі, стаття 148 КК РФ, яку навіщось згадав Кисельов, не передбачає покарання за образу почуттів терористів.
Як ісламісти-радикали самі створили карикатуру на пророка
Вбивство карикатуристів з Charlie Hebdo в січні 2015 року – лише епізод конфлікту, що розпочався за десять років до цього, коли датська газета Jyllands-Posten опублікувала 12 карикатур, які зображали пророка Мухаммеда; пізніше їх передрукував Charlie Hebdo. Приводом для публікації стала історія з дитячою книгою датського письменника Корі Блюітгена «Коран і життя пророка Мухаммеда», яку жоден художник в Данії не наважився ілюструвати без збереження анонімності через нібито наявну в ісламі заборону на зображення пророка (насправді ж різні течії в ісламі по-різному до цього ставляться, повна заборона на зображення не тільки пророка, але і взагалі будь-яких людей є тільки в найрадикальніших течіях, таких як ваххабізм). Газета відгукнулася на це великою статтею про свободу слова та самоцензуру, а ілюстраціями до неї стали 12 карикатур, замовлених різним датським художникам.
Публікація викликала досить помірну реакцію датської мусульманської громади, але через кілька місяців датський імам палестинського походження Ахмад Абу Лабан, склавши досьє про образу пророка, на чолі делегації імамів виушив у тур країнами Близького Сходу. До досить помірних карикатур з Jyllands-Posten він додав три картинки явно образливого щодо ісламу змісту. Походження двох з них залишається нез’ясованим, але з третьою, яку Абу Лабан представив як зображення пророка Мухаммеда в образі свині, все набагато простіше.
Насправді фотографія не має жодного стосунку ані до пророка Мухаммеда, ані до ісламу. Вона зроблена під час щорічного «свята свиней» у французькому містечку Трі-сюр-Баїз в департаменті Верхні Піренеї, центрі свинарства, і зображений на ній переможець змагань на кращу імітацію свинячого вереску. Звуть його Жак Марро, він працює автомеханіком. Маскарад в костюмах свиней входить у програму свята. Тобто перетворення безневинного француза на образливу карикатуру на Мухаммеда – справа рук зовсім не карикатуристів, а датського імама-радикала, раніше висланого з Єгипту і ОАЕ за заклики до насильства і екстремізм. Якщо хтось і ображав іслам та пророка Мухаммеда – то саме він. (До скандалу з «Шарлі Ебдо» він не дожив – він помер у 2007 році).
Автор фейку про образливі карикатури на Мухаммеда – Ахмад Абу Лабан
Досьє зі справжніми і фальшивими карикатурами було представлено на саміті глав Організації Ісламської конференції за участю президента Ірану і короля Саудівської Аравії. У низці країн ісламського Сходу почалися демонстрації і страйки, Ліга арабських держав висловила Данії протест в зв’язку з тим, що та нічого не робить, аби припинити образу пророка, Саудівська Аравія і Лівія відкликали своїх послів із Данії. Багато країн Близького Сходу оголосили бойкот данським товарам. У Дамаску і Бейруті підпалили будівлі посольств Данії та Норвегії (одна з норвезьких газет передрукувала датські карикатури). Данія з метою безпеки тимчасово закрила посольства в Сирії, Ірані, Індонезії та Пакистані.
Таким чином, дійсно почалося щось схоже на релігійну війну; ці події в кінцевому рахунку призвели до загибелі редакції Charlie Hebdo в 2015 році, вчителя Самюеля Паті в 2020-му, а побічно – і парафіян собору Нотр-Дам у Ніцці. Але хто спровокував цю війну – датська газета, проілюструвавши статтю про самоцензуру досить безневинними карикатурами (серед них найгострішим було зображення якоїсь людини (не пророка!) з бомбою, закованою в тюрбані, – натяк на ісламський тероризм), чи імам, який додав до цього образливі картинки, які ніколи не публікувалися в західній пресі, видавши їх за карикатури з газети і вирушивши з ними на Близький Схід агітувати тамтешніх державних лідерів і радикалів?
Залишається додати, що й інші згадані Кисельовим приклади утисків мусульман на Заході не мають стосунку до реальності. Порівняння з гетто, в які колись нацисти зганяли євреїв, звучить по-блюзнірськи: у жодній з країн Заходу немає заборон для мусульман селитися в певних районах, вони самі вважають за краще жити поблизу один одного, а частина місцевого населення переїжджає з уподобаних ними місць, прагнучи до більш звичного оточення. Що ж стосується штурму мечеті під час намазу, ця історія, як то кажуть, сильно перебільшена ісламістами. Насправді 21 жовтня в берлінській мечеті Мевлана поліція провела обшук у рамках кримінальної справи про незаконне отримання компенсації в € 70. 000 за обмеження в зв’язку з пандемією COVID-19. Віруючих зачепило те, що обшук збігся у часі з намазом, і те, що поліцейські при вході в мечеть не зняли взуття. Але по-справжньому гучною цю історію зробив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, назвавши обшук поліцейським рейдом і заявивши, що це прояв «расизму і антиісламської політики, що наближає Європу до мороку середньовіччя».
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
