Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
ТАСС у матеріалі під заголовком «Пєсков заявив, що закон про гарантії колишнім президентам є звичайною практикою» повідомляє:
«Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков пояснив внесення до Держдуми проєкту закону про гарантії колишнім главам російської держави звичайною практикою.
Відповідаючи в четвер на запитання журналістів, чим викликане внесення в нижню палату парламенту проєкту такого закону, представник Кремля зауважив, що «найбільш логічно це пояснити тим, що йде цілий пакет щодо внесення певних новацій, пов’язаних з пакетом змін до Конституції Росії».
«В рамках цього пакету також такий [проєкт закону про гарантії експрезидентам], це практика, яка застосовується в багатьох країнах світу, і вона досить виправдана», – зазначив Пєсков. Він додав, що «це не є новацією з точки зору міжнародної практики», і погодився з думкою, що проєкт закону “доводить до пуття” поточний статус».
Текст законопроєкту опубліковано на сайті Держдуми. Ось його перша стаття:
Президент Російської Федерації, що припинив виконання своїх повноважень, наділений недоторканністю. Він не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності, а також затриманий, заарештований, підданий обшуку, допиту або особистому огляду.
Інші статті уточнюють, на які об’єкти поширюється недоторканність, і роз’яснюють порядок позбавлення колишнього президента недоторканності – тільки в разі рішення Ради Федерації на підставі звинувачення в державній зраді або іншому тяжкому злочині, висунутого Держдумою і підтриманого Верховним і Конституційним судами.
У чинному зараз федеральному законі «Про гарантії Президенту Російської Федерації, який припинив виконання своїх повноважень, і членам його сім’ї» сказано:
Президент Російської Федерації, що припинив виконання своїх повноважень, користується недоторканністю. Він не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за діяння, вчинені ним у період виконання повноважень Президента Російської Федерації, а також затриманий, заарештований, підданий обшуку, допиту або особистому огляду, якщо зазначені дії здійснюються під час провадження у справах, пов’язаних з виконанням ним повноважень Президента Російської Федерації.
Як бачимо, з формулювання зникло застереження про діяння, вчинені в період виконання обов’язків президента. Імунітет стосується будь-яких дій, які експрезидент вчинив або зробить будь-коли в житті. Подивимося, як це співвідноситься з міжнародною практикою, про яку говорить Пєсков.
У 2017 році бібліотека Конгресу США склала зведення законів різних країн з президентською формою правління про недоторканність президентів; останні уточнення внесені до цього матеріалу в липні 2020 року. До добірки включені закони 32 держав.
У законах низки країн, таких як Бурунді, Джібуті, Гайана, Гвінея, Ірландія, Ісландія, Кот-д’Івуар, Мавританія, Мадагаскар, Мальта, М’янма, Нігер, Сенегал, Судан, Сирія, Того, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Франція, Центральноафриканська Республіка, про недоторканність президентів, які закінчили виконання своїх обов’язків, взагалі нічого не сказано. У більшості цих країн недоторканність діючих президентів поширюється тільки на їх дії під час виконання обов’язків. У деяких з них (Бурунді, Джібуті, Сирія) звинувачення президенту може бути винесено тільки в разі державної зради.
У Білорусі також немає закону про гарантії експрезиденту. У 2019 такий законопроект було внесено до Палати представників, але його так і не прийняли.
У Фіджі президент користується абсолютним і безумовним імунітетом, але його статус після завершення виконання обов’язків законом ніяк не обмовляється.
У Чилі президент, що пішов зі свого поста, отримує правовий статус, аналогічний статусу депутата або сенатора. Це включає недоторканність щодо дій, вчинених в період виконання обов’язків.
У Киргизії недоторканність колишнього президента поширюється тільки на його дії під час перебування на посаді. Втім, у 2019 році це не завадило позбавити Алмазбека Атамбаєва статусу експрезидента, звинуватити його в корупції та перевищенні повноважень на посаді президента й заарештувати.
У Намібії імунітет експрезидента також стосується тільки його дій під час виконання президентських обов’язків. Таке ж положення міститься і в законах Туркменії та Узбекистану.
Але згадана Пєсковим «міжнародна практика» поширення експрезидентського імунітету на будь-які дії в будь-який момент життя все ж існує, щоправда, таких країн дуже небагато.
В Екваторіальній Гвінеї президент після закінчення виконання обов’язків стає довічним сенатором, а сенатори користуються імунітетом на період виконання повноважень.
У Руанді колишній президент не може бути звинувачений у державній зраді або іншому тяжкому злочині, якщо кримінальну справу проти нього не було розпочато ще в період його перебування на посаді.
Втім, в цих двох африканських країнах імунітет експрезидента не поширюється на дії, вчинені до обрання на президентський пост.
І в двох країнах є беззастережна недоторканність президента, який закінчив виконання обов’язків, але вона встановлена спеціальними законами, що стосуються лише одної-єдиної особи. У законі Казахстану «Про Першого Президента Республіки – Єлбаси» сказано:
Перший Президент Республіки Казахстан – Єлбаси наділений недоторканністю. Він не може бути притягнутий до відповідальності за дії, вчинені в період виконання ним повноважень Президента Республіки Казахстан, а після їх припинення – пов’язані зі здійсненням свого статусу Першого Президента Республіки Казахстан – Єлбаси. Він не може бути підданий затриманню, арешту і утриманню під вартою, обшуку, допиту або особистому огляду.
А в законі Таджикистану «Про засновника миру і національної єдності – лідера нації» сказано:
Лідер нації і члени його сім’ї мають право недоторканності. Засновник миру і національної єдності – Лідер нації не притягується до відповідальності за дії, вчинені в період виконання повноважень Голови Верховної Ради Республіки Таджикистан – Глави держави Президента Республіки Таджикистан та повноважень Засновника миру і національної єдності – Лідеpa нації. Забороняється затримання, взяття під варту, обшук і примусовий привід Засновника миру і національної єдності – Лідеpa нації. Недоторканність поширюється на власність, а також на власність членів сім’ї, листування і документи, що належать Засновнику миру і національної єдності – Лідеpу нації. На власність Засновника миру і національної єдності – Лідеpa нації і членів його сім’ї не можуть бути накладені будь-які обмеження. Гарантується банківська таємниця і недоторканність банківських рахунків Засновника миру і національної єдності – Лідеpa нації і членів його сім’ї.
Перший з цих двох «персональних» законів стосується виключно Нурсултана Назарбаєва, другий – виключно до Емомалі Рахмона.
Ось це і вся «практика, що застосовується в багатьох країнах світу», про яку говорить Пєсков. «Багатьма країнами» виявилися Казахстан, Руанда, Таджикистан і Екваторіальна Гвінея.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
