Російські псевдореферендуми не змінюють кордонів України і не позбавляють Україну права на користування внутрішніми водами Чорного та Азовського морів. 

Прокремлівські ЗМІ масово поширюють дезінформацію про те, що води Чорного моря, Керченська протока та вся акваторія Азовського моря «законно стали російськими внутрішніми водами». Коментуючи денонсацію російським Радфедом Договору з Україною про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки, росЗМІ написали, що Кремль нібито звільняється від міжнародних правових процедур щодо судноплавства в Азовському морі, яке стало «внутрішньоросійським».

«У заяві Ради Федерації зазначається, що ДНР, Запорізька та Херсонська області, які межують з акваторіями, перебувають у складі Росії. Тому водойми належать лише цій державі», – пишуть російські медіа.

Наративи про те, що Україна нібито втратила права на користування своїми внутрішніми водами Чорного та Азовського морів є дезінформаційними. Проведені на українських теренах російські «референдуми» не було визнано жодною демократичною країною світу. Результати російського фарсу на захоплених українських землях були «намальовані» у Кремлі та не відображають волі українського народу. Ці псевдоголосування не змінюють кордони України, а статуси низки українських територій як «тимчасово окупованих» не позбавляють Україну права на користування внутрішніми морями. 

Україна першою вийшла з договірних відносин із Росією у морській сфері. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №0182 про денонсацію Договору між Україною і Росією про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки ще у лютому 2023 року. Пов’язане це рішення аж ніяк не з «приналежністю Азовського моря Росії», а з тим, що держава-окупант порушила всі можливі пункти не лише згаданого Договору, а й низку міжнародних норм у галузі морського права. Серед таких документів: Конвенція ООН з морського права 1982 року,   Статут ООН, Гельсінський заключний акт, Паризька хартія, Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них– Основні принципи ведення війни. 

У пояснювальній записці до українського законопроєкту про денонсацію Договору перелічено низку порушень, які вчинила Росія щодо України. Серед них:

• мілітаризація районів Чорного та Азовського морів, Керченської протоки, а також систематичні випадки блокування Росією міжнародного судноплавства у регіоні;
• систематичні напади на цивільну та портову інфраструктуру України, вбивства українців із застосуванням зброї, розміщеної на російських військових кораблях, що базуються у регіоні;
• умисне перешкоджання Україні у її морегосподарській діяльності, блокування суден із українським зерном, захоплення і знищення українських портів, блокада та мінування морських шляхів України;
• захоплення морських бурових установок України та незаконне використання українських морських шельфів для видобутку корисних копалин;
• захоплення та знищення Каховського судноплавного шлюзу на річці Дніпро – стратегічно важливого об’єкта для судноплавства в Україні, перевезення зерна та продуктів харчування;
• узурпація прав та юрисдикції України як прибережної держави в її морських районах у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці та багато іншого.

Крім цього, згідно з нормами Конвенції ООН з морського права, суверенітет та юрисдикція України поширюється на більшу частину Азовського моря – близько 2/3 його загальної площі, а також стратегічно важливу Керченську протоку. Договір, який Росія силою змусила підписати Україну у 2003 році, спробувавши захопити український острів Тузла у Керченській протоці, суттєво обмежив права України на морський регіон. Враховуючи вищезазначене, Верховна Рада денонсувала угоду з Росією – за відповідне рішення проголосували 303 народні депутати.

Після початку збройної агресії Росії проти України 2014 року Кремль почав розширювати зону конфлікту на Азовському морі, намагаючись обмежити законне право України на користування своїми внутрішніми водами. У зв’язку з цим 14 вересня 2016 року Україна оголосила про початок арбітражного розгляду проти Росії відповідно до Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Подаючи цей позов, Україна прагнула підтвердити свої морські права в районі Криму у Чорному, Азовському морях та Керченській протоці. 2020 року Арбітраж підтвердив свою юрисдикцію у розгляді українського позову проти Росії. У МЗС України очікують на рішення суду у справах про порушення Росією прав України в акваторії Азовського моря та Керченської протоки до кінця 2023 року.