Користувачі Facebook активно поширюють черговий історичний міф. У публікаціях повідомляється про те, що кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко нібито брав участь у захопленні фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни, після чого певний час викладав історію Польщі та України-Русі в знаменитому паризькому університеті Сорбонна. Тим не менш, немає ніяких джерел, які б підтверджували правдивість цих тверджень. Автором цієї легенди є публіцист і знаменитий містифікатор Ілько Борщак, який у 1922 році безапеляційно виклав цю історію в газеті «Українська трибуна»

Скриншот – facebook.com

Мережею поширюються публікації про подвиги історичної особистості українського козацтва – кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка. Серед іншої інформації у повідомленнях стверджується, що Іван Сірко не тільки взяв участь у Тридцятилітній війні, але й відвоював для французів фортецю Дюнкерк. Нагадаємо, Тридцятилітня війна – військовий конфлікт між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав у Центральній Європі з 1618 по 1648 рік. Автор публікації стверджує, що саме завоювання Сірком фортеці Дюнкерк поклало кінець затяжній війні в Європі. Чекаючи оплати за участь у військовій кампанії, Іван Сірко нібито певний час навіть викладав історію Польщі та України-Русі в знаменитому паризькому університеті Сорбонна.

Відомий польський історик Збігнєв Вуйцик, а слідом за ним український історик козацтва Володимир Голобуцький першими поставили під сумнів тезу про те, що українські козаки брали участь в битві під Дюнкерком. Працюючи з матеріалами Військового архіву у Венсені та Архіву закордонних справ в Парижі, Збігневу Вуйцику не вдалося відшукати жодних джерел, які б доводили участь запорожців в облозі фортеці. Володимир Голобуцький зосередив свою увагу на історіографії цього питання. Історик проаналізував публікації, а також джерела, на які посилаються їхні автори, і дійшов висновку, що використані авторами джерела не дозволяють стверджувати, що козаки Війська Запорізького брали участь у битві під Дюнкерком. Особливу увагу Володимир Голобуцький приділив статті Ілька Борщака «Козаки Хмельницького під Дюнкерхеном 1645 (згідно з невиданими документами архівів військового міністерства і міністерства закордонних справ у Парижі)», яка була опублікована в емігрантській газеті «Українська трибуна» у 1922 році. Саме Ількові Борщаку належить помилкове переконання про те, що барон де Сіро, який зустрічається в джерелах про битву під Дюнкерком, був ніким іншим, як кошовим отаманом Запорізької Січі Іваном Сірком. 

«Участь запорізьких козаків, і Сірка зокрема, в облозі Дюнкерка під час Тридцятилітньої війни є міфом», – пояснює для StopFake.org кандидат історичних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артем Папакін

«За свідченням П’єра Шевальє, автора «Війни козаків проти Польщі», для потреб війни проти Габсбургів французи найняли в Речі Посполитій (Польщі – ред.) 2400 солдатів. За їхньої участі в жовтні 1646 року французька армія взяла Дюнкерк. Одним із загонів найманців командував барон де Сіро (Claude de Letouf, baron de Sirot). Саме цей генерал з легкої руки історика і містифікатора Ілька Борщака перетворився в одній з його статей на Івана Сірка. Барон де Сіро помер в 1652, залишивши мемуари з описом взяття Дюнкерка. Також в загоні найманців із Речі Посполитої служили не козаки, а, за свідченням кардинала Мазаріні, «ймовірно, одні німці і старі солдати». А за словами самого барона де Сіро, вони, до того ж, «завдавали більше клопоту, аніж допомогли» під час облоги. Вперше ж ім’я Івана Сірка в джерелах згадується у 1 653 році. Чим же займався Сірко перед цією датою – в джерелах немає свідчень. Тому немає ніяких підстав вважати, що сам Сірко і, зокрема, запорізькі козаки брали участь в боях Тридцятилітньої війни на території Франції», – розповідає історик Артем Папакін.

Журналіст Олексій Мустафін, автор безлічі науково-популярних публікацій з історії, у своїй статті  «Барон Сірко Ла-Маншський, або легенда про «козаків кардинала» також наголосив на тому, що падіння Дюнкерка не належить до вирішальних битв Тридцятилітньої війни. Таким чином, не тільки історія про участь Івана Сірка у військовій кампанії була вигадана, але й сам контекст також був витлумачений неправильно. 

Володимир Маслійчук, доктор історичних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» та автор дослідження про діяльність Івана Сірка в ефірі «Громадське радіо» звернув увагу на те, що міф про взяття Сірком фортеці Дюнкерк є безпідставним, і продовжує «жити» не тільки в шкільних підручниках, але і у виступах чиновників. Історик звертає увагу на те, що виявлені джерела показують, що в 1644 році Сірко очолює громаду однієї з фортець Слобожанщини, а в 1645 році воює з татарами під Азовом. Ці відомості, як стверджує Володимир Маслійчук, також спростовують версію про військову кампанію на півночі Франції.

Історик Артем Папакін вважає малоймовірним твердження про викладацький досвід Івана Сірка в Сорбонні. 

«У європейських університетах мали право викладати тільки особи, які самі отримали університетську освіту і мали ступінь бакалавра або магістра. Отже, щоб викладати в Паризькому університеті, Іван Сірко мусив здобути освіту в одному з європейських університетів. Незважаючи на мізерні відомості про Івана Сірка до 1653 року, ми можемо впевнено стверджувати, що такої освіти він не отримував», – пояснює історик. «Окрім того, університети у Франції протягом XVI-XVII століть зазнали сильного впливу єзуїтів та інших католицьких орденів. Єзуїти, домініканці та представники інших орденів контролювали чимало кафедр французьких університетів в середині XVII століття, протидіючи поширенню в освітніх установах реформування і єретичних ідей. Отже, щоб викладати в Сорбонні, Сірко повинен бути не тільки бакалавром або магістром, але й ревним католиком», – говорить він.

Також, як запевняє Артем Папакін, викладання історії, яке приписують Івану Сірку, в європейських університетах XVII століття обмежувалося античними авторами. Історію Польщі або України-Русі не могли викладати ані в Сорбонні, ані в будь-якому іншому європейському університеті.

«Я сприймаю це як художню літературу. Міг Сірко брати участь у Тридцятилітній війні? За віком і обставинами життя – міг. Міг читати лекції в Сорбонні? Малоймовірно, звичайно, але чисто теоретично – мабуть. Проблема лише в тому, що ніяких документів або згадок в джерелах про це немає. Тому історики мають говорити, що на сьогодні ця версія підтверджень не має. З’являться хоч якісь натяки на це в повідомленнях XVII століття – тоді можна про це говорити. А поки – це лише легенда, і саме так її слід сприймати. В історії чимало прикладів, коли пишалися абсолютно фантастичними персонажами або їхніми перемогами. Але до наукової історії це не мало жодного стосунку», – коментує публікації в Facebook автор видання «Історична Правда» Олексій Мустафін.

Раніше StopFake.org спростовував інформацію про те, нібито у Франції були знайдені стародавні фрески, на яких зображений корабель з українськими козаками на борту.