Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
Представниця МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу прокоментувала візит до Києва генерального директора ЮНЕСКО Халеда аль-Анані:
«Візит до Києва — черговий прояв «подвійних стандартів», знищення будь-яких стандартів, закладених у доктринальні документи ООН, порушення принципу рівновіддаленості, вибір сторони конфлікту, ігнорування вимог (п. 5) статті 6 Статуту ЮНЕСКО, яка наказує гендиректорові утримуватися від будь-яких дій, які могли б позначитися з його становищі як міжнародної посадової особи».
Її виступ висвітлили майже всі російські ЗМІ, змагаючись у дошкульності заголовків: ТАСС — «МЗС РФ назвало поїздку гендиректора ЮНЕСКО в Україну політичною піар-акцією», Газета.ru і РИА «Новости» — «Захарова заявила, що візит гендиректора ЮНЕСКО до Києва суперечить статуту», «Московский комсомолец» — «Захарова: Гендиректор ЮНЕСКО забув про свій мандат» та інші.
Чому Захарова вважає, що поїздка до Києва гендиректора ЮНЕСКО є ігноруванням норм статуту – зрозуміти важко. У згаданому нею пункті 5 статті VI сказано:
«Обов’язки генерального директора та персоналу мають виключно міжнародний характер. При виконанні своїх обов’язків вони [генеральний директор та персонал] не повинні запитувати або отримувати вказівки від будь-якого уряду чи будь-якого іншого органу, що не входить до структури Організації.
Вони [генеральний директор і персонал] повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть негативно позначитися на їхньому статусі міжнародних посадових осіб. Кожна держава – член Організації зобов’язується поважати міжнародний характер обов’язків генерального директора та персоналу і не намагатися на них впливати при виконанні ними своїх обов’язків».
Тобто сенс цього пункту такий: співробітники ЮНЕСКО мають незалежний статус і не можуть приймати прямі вказівки від національних урядів або піддаватися їх впливу. Але з цього ніяк не випливає заборона на відвідування держави, охопленої війною, або на контакти з її владою. Більше того, захист культурної спадщини в умовах конфліктів є одним із ключових завдань ЮНЕСКО. Відповідно до статті I (пункт 2c) Статуту, ця організація повинна «забезпечувати збереження і захист світової спадщини книг, творів мистецтва та пам’яток історії та науки». В умовах війни виконання цієї функції потребує моніторингу та оцінки стану об’єктів. Керівники й експерти ЮНЕСКО неодноразово здійснювали поїздки до зон конфліктів по всьому світу — від Іраку, Сирії та Лівії до Ємену та Малі — для фіксації руйнувань, узгодження заходів щодо консервації об’єктів та розгортання програм технічної і фінансової допомоги.
Можливість надання такої допомоги, включаючи залучення експертів для оцінки стану культурних цінностей, прямо передбачена статтею 23 Гаазької конвенції 1954 року: держави-учасниці мають право звертатися до ЮНЕСКО за технічною допомогою, а сама організація має право вносити власні пропозиції в межах своєї програми та ресурсів. Оскільки генеральний директор є головною адміністративною посадовою особою організації (стаття VI Статуту ЮНЕСКО) і несе відповідальність за реалізацію її мандата, він має право особисто здійснювати поїздки до країн, яких торкнувся конфлікт (на запрошення або за згодою приймаючої сторони), щоб безпосередньо оцінити збитки культурній спадщині та визначити напрямки програмної підтримки.
Що ж до звинувачень у «подвійних стандартах» і порушенні «принципу рівновіддаленості», то в цьому випадку Захарова підміняє поняття службової неупередженості правовим релятивізмом. Принципи незалежності та об’єктивності міжнародних посадових осіб, закріплені у статті 100 Статуту ООН та у статті VI Статуту ЮНЕСКО, вимагають, щоб співробітники не просили та не отримували вказівок від будь-яких урядів і діяли виключно в інтересах організації. Ці принципи забезпечують професійну неангажованість під час встановлення фактів, але не зобов’язують ігнорувати базові норми міжнародного права та офіційні рішення органів ООН. Статус сторін у війні Росії та України чітко визначено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 2 березня 2022 року («Агресія проти України»), яка визнала дії РФ агресією проти суверенної держави. Відповідно, фіксуючи руйнування об’єктів культурної спадщини та надання допомоги постраждалій стороні, ЮНЕСКО діє в рамках свого мандату і відповідно до офіційної позиції Генеральної Асамблеї, а не на основі політичних переваг.
Потім Захарова продовжує:
<…> Можна було б поставити запитання про дітей, про їх освіту, яка перетворилася на неонацистську муштру, про ту ідеологію, яку викладають. <…> Але він взяв участь у зрежисованому актором з Банкової виставі на території священного для православних всього світу комплексі Києво-Печерської лаври. Як відомо, звідти взагалі виганяли раніше демонів, які періодично нападали на ченців. Тепер звідти біси виганяють ченців. <…>
Але найголовніше: проігнорувавши, що це все завдає шкоди об’єкту Всесвітньої спадщини за змістом документів ЮНЕСКО, не кажучи про образу вже всього перерахованого вище, гендиректор у відповідь на брехливі промови Зеленського висловив солідарність з Києвом і переймався ушкодженнями Успенського собору в результаті, як він висловився, «уродів». Для довідки нагадаю, що відповідно до заяви Міноборони Росії від 15 червня 2026 року комплекс будівель лаври був уражений ракетою американського ЗРК Patriot, а підконтрольна Секретаріату ЮНЕСКО пресслужба взагалі допустила політизовані оціночні формулювання, що стосуються російської федерації, які явно виходять за мандат Організації і є неприйнятними».
Представникові російського МЗС, безумовно, краще за гендиректора ЮНЕСКО відомо, які теми слід обговорювати під час його офіційного візиту. Хоча «питання про дітей» Халед аль-Анані якраз постав, але те, про що він говорив з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, навряд чи порадує Захарову. Крім збереження культурної спадщини, документування руйнувань та розробки механізмів повернення в Україну вкрадених Росією культурних та історичних цінностей, сторони обговорили поглиблення співпраці у сфері освіти, зокрема, через цілеспрямовані удари Росії по українських школах і університетах.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та генеральний директор ЮНЕСКО Халед аль-Анані
Міністерство закордонних справ України, офіційний канал
Водночас у пресрелізі на сайті ЮНЕСКО зазначається, що організація вже допомогла забезпечити психосоціальну підтримку більш ніж 170 тисячам дітей, для яких загроза російських атак абсолютно реальна, на відміну від «неонацистської муштри», про яку говорить Захарова. Російська пропаганда полюбляє розповідати про просування нацистської ідеології в Україні у всіх її сферах, і освіта не виняток. Хоча нав’язування військової пропаганди в школах і на окупованих територіях — це саме те, чим займається російська влада.
Говорячи про «зрежисовану виставу» на території Києво-Печерської лаври, Захарова має на увазі відкриття виставки «Духовні скарби нації. Ризниця Києво-Печерської лаври» в Успенському соборі, присвяченій 975-річчю заснування обителі. Окрім огляду самої експозиції, Халед аль-Анані особисто оцінив масштаб пошкоджень комплексу. Неясно, в чому саме тут криється «вистава»: Києво-Печерська лавра входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а сам Успенський собор серйозно постраждав в результаті російської атаки 15 червня 2026 року, і огляд пам’ятника абсолютно логічний, як і увага до самої виставки, що складається з історико-культурних реліквій, які вдалося зберегти під час воєнних дій.
Фото: Дім
Про версію МЗС РФ, згідно з якою комплекс був пошкоджений українськими ракетами-перехоплювачами Patriot, термін придатності яких вже скінчився, The Insider вже писав у рубриці «Антифейк»; тут немає нічого нового. Цікаво інше: згадані Захаровою «застілля», які Україна нібито проводить у лаврі. Один із таких фейків уже спростовували українські фактчекери з VoxCheck: російська пропаганда видала презентацію страв на зйомках кулінарного проєкту за «осквернення храмів». Зйомки проходили в історичній залі Трапезної палати, а не в одному з храмів комплексу, тобто в приміщенні, яке традиційно призначалося для вживання їжі.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
