Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Після того, як Європейський суд із прав людини поставив Росії вимогу надати одностатевим парам юридичний статус, висловитися на цю тему вирішила навіть представниця МЗС Марія Захарова. Вона дорікнула ЄСПЛ за лицемірство:
Є такий документ – Європейська конвенція з прав людини. У ній є стаття 12. Саме на неї регулярно посилається ЄСПЛ. У ній записано: «Чоловіки й жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб і створювати сім’ю згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права».
31 грудня 2020 року було опубліковано розроблені в надрах Ради Європи пояснення до цієї статті. Вони не обов’язкові для ЄСПЛ, але є навігатором для розуміння сучасних трактувань Конвенції. Там серед іншої гендерної різноманітності є «Правові норми», підпункт «Моногамія». У ньому сказано: «Формулювання Статті 12 встановлюють, що «право на шлюб» відноситься до шлюбу між одним неодруженим чоловіком і однією незаміжньою жінкою відповідно до принципу моногамності, якого дотримуються країни-члени».
Чому ж, коли мова заходить про, наприклад, багатоженство або трактування моногамії, Рада Європи розглядає шлюб як союз між одним чоловіком і однією жінкою, а в інших випадках – як піде?
Дійсно, в поясненні до статті 12 є підпункт, який звучить саме так. Однак він (що можна зрозуміти навіть із заголовка) лише роз’яснює позицію Ради Європи з питань багатоженства: його сенс у тому, що в шлюб можна вступати, не перебуваючи при цьому в ще одному шлюбі.
«Таким чином, Суд не знайшов порушення статті 12, коли держава заборонила шлюб на своїй території між особами, одна з яких перебуває в діючому шлюбі (X проти Сполученого Королівства, 1970 г., рішення Комісії)», – йдеться далі в цьому підпункті.
Те, що йдеться про шлюб між чоловіком і жінкою, пояснюється дуже просто: всі роз’яснення щодо статті 12 – це витяги з висновків ЄСПЛ у попередніх справах. У двох розглянутих випадках ( «Джонстон та інші проти Ірландії» і «X проти Сполученого Королівства») йшлося про шлюби між різностатевими партнерами.
А ось окремий підпункт під назвою «Стать», який в тому ж документі розміщений відразу після «моногамії» і де йдеться про позицію Ради Європи в питанні одностатевих шлюбів, Захарова якраз і проігнорувала. Воно й не дивно, адже там йдеться про те, що Рада Європи може трактувати шлюб у тому числі як союз між особами однієї статі.
10. Суд зазначив, що, розглянуте ізольовано, формулювання статті 12 може бути витлумачено так, щоб не виключати шлюби між двома особами однієї статі. Однак всі інші суттєві статті Конвенції надають права і свободи «кожному» або заявляють, що «ніхто» не може бути підданий певним видам забороненого поводження. Таким чином, вибір формулювання статті 12 має вважатися навмисним. Більш того, слід взяти до уваги історичний контекст, у якому було прийнято конвенцію: в 1950-і роки шлюб чітко уявлявся у традиційному розумінні як союз між партнерами різної статі (Schalk and Kopf проти Австрії 2010, § 55).
11. Суд вперше розглянув питання про те, чи можуть дві людини однієї статі претендувати на право на вступ до шлюбу в справі «Шальк і Копф проти Австрії» і виявив, що Стаття 12 Конвенції не накладає на державу-відповідача зобов’язання надавати одностатевим парам доступ до шлюбу. Хоча в Конвенції не було права на одностатеві шлюби, суд допустив можливість того, що відповідно до характеру Конвенції як «живого інструменту», право на укладення шлюбу, закріплене в статті 12, не може за жодних обставин обмежуватися шлюбом між двома особами протилежної статі. Однак на той час питання про те, чи дозволяти одностатеві шлюби, було залишено на розсуд національного закону держави, яка є предметом договору (Шальк і Копф проти Австрії, 2010 р, §§ 61-62).
Таким чином, Рада Європи ухвалила, що кожна країна-учасниця має право сама вирішувати, чи легалізовувати їй одностатеві шлюби. Водночас при цьому вона вирішила не обмежувати трактування статті 12 лише шлюбом між особами протилежної статі.
Додамо, що ЄСПЛ послідовно дотримувався цієї лінії і при розгляді справи трьох одностатевих пар проти РФ: він залишив за Росією право визнавати шлюбом лише союз між чоловіком і жінкою, проте зобов’язав російську владу розробити інші форми партнерства, які забезпечили б права одностатевим парам. У горезвісній справі «Шальк і Копф проти Австрії» – першій у практиці ЄСПЛ, в якому розглядалося право людей однієї статі на укладення шлюбу, – суд відмовив заявникам у задоволенні позову саме тому, що Австрія на той час вже прийняла Закон про зареєстроване партнерство, який надав одностатевим парам більшість шлюбних прав.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
