Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
НТВ випустило півгодинний фільм Романа Соболя під назвою «Мутная WADA» (укр. «Каламутна WADA»). Анонсуючи фільм, канал НТВ стверджував:
«Золоте правило світової юриспруденції – ніхто не може бути покараний двічі за одне порушення. Але функціонери Всесвітнього антидопінгового агентства збираються знову відправити російську збірну на лаву штрафників через старий допінговий скандал. Як і першого разу, звинувачення будується на свідченнях колишнього голови Московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова».
Фактично звинувачення, на підставі яких комітет WADA в листопаді 2019 року рекомендував позбавити російське антидопінгове агентство РУСАДА статусу відповідності й усунути російських спортсменів від міжнародних змагань, мають лише непряме відношення до інформації, отриманої в 2016 році від Родченкова. Росія передала WADA сфальсифіковану базу даних з московської лабораторії за 2012-2015 роки: нова копія бази не повністю збігається з версією 2015 року, деякі файли були видалені вже після початку допінгового скандалу. На цьому етапі роль Родченкова вичерпується тим, що база даних LIMS, версії якої й порівнювала WADA, була створена в російському Антидопінговому центрі, коли він був його директором. Автор фільму Роман Соболь так розповідає про LIMS:
«Будучи керівником московської антидопінгової лабораторії, Родченков разом зі своїми підлеглими Олегом Мігачовим і Тимофієм Соболевським створив якусь програму LIMS. Вона, до речі, функціонує й донині.
LIMS – це лабораторна інформаційна система антидопінгової лабораторії, призначена для автоматизації робіт зі збору допінг-проб зі спортсменів. Вона написана ініціативно ще в далекі 10-ті роки Олегом Мігачовим, на той час співробітником лабораторії, під керівництвом Григорія Родченкова. Система дає змог
З’ясувалося, що це софт із подвійним дном: крім каталогізації даних, програма була призначена і для заробляння грошей; Родченков скромно називав це «бонусами». Суми ніде не фігурують, але трійця Родченков – Мигачов – Соболевський працювала з розмахом.
Всередині програми LIMS Родченков, Мигачов і Соболевський створили закритий чат, в якому потай від усіх обговорювали свої шахрайські схеми. Зручно: ніхто не підслухає. В інших співробітників лабораторії права доступу до LIMS були суттєво урізані. Розкрити їх листування російським фахівцям із кібербезпеки все ж вдалося».
Далі автор фільму наводить приклад листування із закритого чату:
Антидопінгові корупціонери чомусь поводяться як лиходії з другосортних трилерів: відкритим текстом розповідають один одному сутність своєї злочинної схеми, яку вони і так повинні знати. У кіно це роблять, щоб підступний план був зрозумілий глядачеві, а тут… невже глядачеві НТВ?
Ніхто не сумнівається в тому, що Родченков був учасником протизаконних схем: він особисто зізнався в тому, що створив рецептуру допінгового «коктейлю» і брав участь у підміні проб під час Олімпійських ігор в Сочі. Додане до цього звинувачення у вимаганні нічого не змінює в ситуації зі статусом відповідності РУСАДА. А ось кинута в чаті самовикривальна фраза про «видимість брудних проб» дійсно могла б багато чого змінити – якби була правдою. Але засумніватися в цьому змушує не тільки неприродність самої фрази в контексті листування змовників.
У 2015 році Родченков, звинувачений WADA в умисному знищенні проб і вимаганні, був змушений звільнитися з антидопінгового центру. На початку наступного року він виїхав до США, дав свідчення і став учасником програми захисту свідків. Автор фільму НТВ стверджує, що, тим не менше, в Родченкова зберігався доступ до LIMS і він міг редагувати дані. Лише в липні 2016 року сисадмін перекрив йому доступ. Дивна безпечність у ситуації гучного міжнародного скандалу.
А ще більш дивно, що Родченков, маючи повний доступ, не вилучив секретний чат, тобто зберіг докази того, що записи про брудні проби були лише «видимістю». Виходить, що неймовірну безпечність проявили обидві сторони. Такого не буває навіть у найдешевших фільмах.
І нарешті, якщо до бази LIMS має доступ WADA, то йому має бути доступним і секретний чат. Тобто наявність свідчень проти себе, залишених Родченкова, неважко буде перевірити.
Ще один матеріал, який обвинувачує Родченкова в фальсифікації даних, опублікувала «Комсомольська правда». У статті під назвою «Про що мовчить ВАДА: “таємний свідок” Росії заявив, що Родченков перед Олімпіадою в Сочі змусив віддати йому пароль від своєї пошти» зі слів колишнього співробітника лабораторії Євгенія Кудрявцева (того самого, хто, мабуть, у «секретному чаті» позначений як Ку ***** в), розповідається:
«Напередодні Олімпіади 2014 року в Сочі Григорій Родченков строго наказав всім своїм підлеглим завести нові, «чисті» акаунти електронної пошти та віддати йому логіни-паролі. Кудрявцев зізнався, що виконав цю інструкцію і віддав все своєму тодішньому начальнику. А що Родченков робив із цим всім добром – нікому не відомо. Кудрявцева запитали з приводу листування з начальником, де нібито обговорювалася підміна допінг-проб. На що він заявив, що вперше бачить ці повідомлення й ніколи не листувався зі своїм шефом на ці теми. І тоді, там, на суді в Лозанні на початку 2018 року він припустив, що це фейкові повідомлення: Родченков просто переписувався сам із собою, маючи на руках всі логіни-паролі до електронної пошти своїх співробітників. Виходить, що згодом це листування опинилося в розпорядженні Річарда Макларена, ВАДА і всіх причетних до звинувачень на адресу російських спортсменів».
За цією версією виходить, що ще під час сочинської Олімпіади Родченков, до якого на той час не було жодних претензій ні у російської влади, ні в міжнародних антидопінгових органів, вирішив чомусь створити фальшивий компромат на російський спорт. А потім, щоб цей компромат вкинути, йому довелося пожертвувати своєю власною репутацією, назвавшись одним із активних учасників допінг-схеми, якої насправді не було.
Але НТВ і КП між собою якось не домовилися: ким же вважати Родченкова – підступним суперманіпулятором, який задумав розраховану на кілька років програму знищення російського спорту, чи тюхтієм, що забув знищити листування, яке його ж і викриває.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
