Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

У денному випуску новин Першого каналу вийшов великий сюжет кореспондента Івана Благого про ситуацію в Організації з заборони хімічної зброї в зв’язку із ймовірною хімічною атакою в сирійському місті Дума. У сюжеті сказано:

«ОЗХЗ звинувачують у підтасовуванні фактів. Причому самі ж тепер уже колишні її співробітники. Йдеться про події минулого року в Сирії. Тоді США, Британія і Франція звинуватили Дамаск у застосуванні хімічної зброї в місті Дума і завдали по території країни масованого удару.

Однак жодного факту, який свідчив би, що така атака була, як не було, так і немає. А з документами, які не відповідали генеральній лінії, відбувалися дивні метаморфози.

Стежте за руками, точніше, за жовтими балонами з нібито хімікатами, які, як нас усіх намагалися переконати, з повітря скинули сили Асада. Ось чернетка проміжного звіту щодо інциденту в місті Дума, складеного вже після того, як по Сирії відбомбилися США, Велика Британія і Франція. Пункт 1.7: “Хоча циліндри і могли бути джерелом ймовірного викиду хімічних речовин, недостатньо доказів, щоб це підтвердити”.

А ось той же самий пункт після життєдайної редактури: “У групи наразі достатньо доказів, щоб встановити, що хлор або інший хімікат, який містить реактивний хлор, був, ймовірно, вивільнений із циліндрів”».

Фейк Первого канала: бывшие сотрудники ОЗХО обвиняют организацию в подтасовке фактов о химической атаке в Сирии

Важко зрозуміти, навмисно це зроблено чи помилково, але в сюжеті Івана Благого сліди заплутано так, що встановити, про який документ ідеться, неможливо. ОЗХЗ випустила два звіти про інцидент у Думі: проміжний (від 6 липня 2018 року) і остаточний (від 1 березня 2019 року). В жодному з них немає пункту 1.7: в обох випадках розділ 1 становить собою короткий вступ і не розбивається на параграфи. На сайті Wikileaks опубліковано «початковий» і «відредагований» варіанти проміжного звіту, датовані червнем 2018 року, але обидва істотно відрізняються від офіційної доповіді ОЗХЗ, в тому числі й за структурою тексту.

Втім, в опублікованому Wikileaks листі невідомого походження нібито із внутрішнього листування ОЗХЗ (адресата вказано: це очільник кабінету ОЗХЗ Роберт Феруетер, але ім’я відправника приховано) теж не згадується ніякий пункт 1.7. Там сказано про пункт 8.3 того ж змісту, але в проміжній доповіді пункт 8.3 стосується абсолютно іншої теми – метеорологічних умов. Фрази про циліндри, яку цитує анонімний автор листа, опублікованого Wikileaks, у проміжному звіті немає взагалі.

Лист невідомого автора Роберту Феруетеру датовано 22 червня 2018 року, тобто це час підготовки проміжної доповіді. Але в проміжній доповіді твердження про те, що знайдені на місці передбачуваної хімічної атаки циліндри були джерелом хлору, немає. У пункті 2.6 сказано:

«Триває робота зі встановлення зв’язку цих циліндрів з інцидентом, порівняння ушкоджень циліндрів і даху, з’ясування того, яким чином циліндри потрапили на місце події».

Як вказує Bellingcat, за змістом до фрази, наведеної автором листа як цитата із проміжної доповіді, найближче пункт 2.16 остаточної доповіді, що з’явилася через вісім місяців після вказаної в листі дати.

Перший канал стверджує, що звинувачення в підтасовуванні фактів надійшли від колишніх співробітників ОЗХЗ, але в сюжеті названо ім’я тільки одного з них – Яна Хендерсона. В цьому немає нічого нового: The Insider ще в травні 2019 року писав про те, що колишній керівник групи інспекторів ОЗХЗ Хендерсон склав документ, що має заголовок «Інженерна оцінка двох циліндрів, виявлених на місці інциденту в Думі», де стверджував, що балони із хлором не могли бути скинуті на будівлі під час повітряної атаки, а, ймовірно, були принесені туди пізніше. В остаточній доповіді ОЗХЗ ця версія не була відображена. Гендиректор ОЗХЗ Фернандо Аріас пояснив це тим, що висновки Хендерсона мали стосунок до встановлення винних в інциденті, що не входило до завдань місії зі встановлення фактів. Крім того, він зазначив, що Хендерсон перебував у Сирії як співробітник зі зв’язків, працював у офісі в Дамаску і тимчасово допомагав збирати інформацію на місцях. Таким чином, можливості особисто обстежити місце ймовірної  атаки у Хендерсона не було.

Далі в сюжеті Благого з’являється «член робочої групи з Сирії, пропаганди та медіа» Пірс Робінсон, який заявляє, що всіх членів групи, яка працювала в Думі, відсторонили від розслідування. Перший канал, щоправда, не говорить, що ця «робоча група» не має ніякого стосунку до ОЗХЗ, це всього лише кілька британських вчених, які публікують заяви на підтримку режиму Башара Асада, що, як правило, розходяться з фактами. Про цю групу і Пірса Робінсона, який неодноразово з’являлися в сюжетах Першого каналу, The Insider вже писав у рубриці «Антифейк». Цікаво, що Робінсон не тільки ніколи не був пов’язаний з ОЗХЗ, а й не є фахівцем у галузях хімії, медицини та хімічної зброї: за фахом він – дослідник політичної журналістики.

У сюжеті згадується якийсь меморандум на ім’я Фернандо Аріаса, також опублікований Wikileaks, де сказано, що «доповідь Комісії зі встановленню фактів не відображає думки всіх членів групи, які працювали в Думі». За твердженням автора меморандуму, знову ж таки, анонімного, з усієї «основної групи», яка готувала доповідь, в Думі побував тільки один співробітник – фельдшер. Благой обурюється:

«Хто тоді створював цей підсумковий звіт? Він не підписаний. У документі безіменні експерти схиляються до думки, що жовті балони було скинуто з повітря, в них був закачаний хлор, що майже рівноцінно звинуваченню в хіматаці офіційного Дамаска».

Втім, хто створював меморандум із цими звинуваченнями, також невідомо. У ньому йдеться про співробітників, відсторонених від розслідування, але не названо ім’я жодного з них.

У чому, власне, полягає «новий виток скандалу навколо ОЗХЗ», Благой так і не пояснив. Публікація на сайті WikiLeaks кількох невиразних анонімних документів невідомого походження, що розходяться з офіційними документами організації, – навряд чи достатня підстава для таких заяв.

А в кінці сюжету Благой для переконливості наводить приклади постановочних відеосюжетів про хіматаки в Сирії, підкреслюючи їх неправдоподібність. Такі сюжети сирійського виробництва дійсно не завжди повністю документальні. The Insider вже писав про те, що продюсер Бі-Бі-Сі Ріам Далат, який працював у Сирії, вказував на схильність місцевих жителів штучно робити кадри більш ефектними, через що довіра до таких свідчень тільки зменшується. Але про те, що висновки ОЗХЗ робляться не на основі таких сюжетів, Благой не говорить.

Іван Благой – визнаний майстер фейку; він створив такі пам’ятні зразки жанру, як історії про нібито викрадену і зґвалтовану мігрантами в Берліні російську дівчинку і про загадкову загибель американського журналіста, керування машиною якого дистанційно перехопили співробітники ЦРУ і спрямували автівку в дерево.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider