Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

Кирило Клеймьонов в підводці до сюжету програми «Время» заявляє:

«Ось, кажуть, Україна. Дивна країна: на сході – одне, в центрі – друге, на заході – третє. Все так. Але є все ж дещо стабільне якщо не в просторі, то в часі. Ось в Івано-Франківській області місцева поліція запросила у єврейської громади список учасників, адреси, мобільні телефони та список студентів єврейської – якої ж іще – національності. З якою метою, питається? Самою благою! Цитую: для боротьби з транснаціональними і етнічними організованими групами та злочинними організаціями. Що ж, порядок є порядок. Über alles, так би мовити. Як при господарях майже 80 років тому. А от, бачите, пам’ять поколінь, зв’язок часів не переривається. Швидше за все, у городі важливого поліцейського чину і дідівський “шмайсер” змащений і прикопаний, щоб було чим з етнічною злочинністю боротися. <…> Так скоро і до зірок на одязі справа дійде. А ми ж, начебто, не те щоб винні, але якусь відповідальність несемо, що тих, хто дбайливо закопував “шмайсери” в городах з мазепинками, свого часу не добили. Я так відчуваю».

У самому сюжеті Кирила Брайніна сказано:

«Здавалося б, у справі процвітання печерного націоналізму Україна досягла вже таких висот, що здивувати світ шанувальникам Бандери і Шухевича з їхньою смолоскиповою ходою просто нічим. <…> Але щоб поліція містечка в Івано-Франківській області заходилася офіційно складати списки євреїв – у таке дійсно важко повірити. Але є лист керівникові єврейської громади від начальника управління стратегічних розслідувань, в якому той посилається на боротьбу з транснаціональними і етнічними злочинними групами і просить назвати всіх поіменно. <…>

Фотографію листа опублікував у «Фейсбуці» очільник Українського єврейського комітету Едуард Долинський і першим провів історичну паралель: “Цікаво, що в 1941 році нацисти і українська допоміжна поліція теж вимагали надати списки всіх євреїв”.

Думку розвинули вже в Ізраїлі.

“Спочатку, до того як везли в гетто, потім в робочі табори і в ‘табори смерті’, до цього збирали інформацію. Першим кроком було дізнатися, де хто є”, – сказав політолог Михайло Фінкель».

Автор сюжету, змальовуючи цю страхітливу картину розгулу антисемітизму в Україні, не приховує, що президент України Зеленський сам єврейського походження, але про цю обставину той же Фінкель каже так:

«Це говорить про те, що навіть наявність президента-єврея на Україні не зменшує рівень фашизму, націоналізму, особливо в західних частинах України. І взагалі не варто говорити про монолітність України. Потрібно розуміти, що Західна Україна – це вкрай небезпечний регіон, в якому тліє фашизм, і в будь-який момент він може вилитися в страшні, божевільні, жахливі погроми на ґрунті зубожіння населення і повної безперспективності української державності».

Фейк программы «Время»: украинская полиция готовит репрессии против евреев

«Зірка» цього сюжету, ізраїльський рабин Михайло Фінкель, якого нерідко називають політологом, час від часу дає коментарі російським та азербайджанським ЗМІ, всіляко розхвалюючи ці дві країни. Але особливо його прославив лист до головного редактора російської газети «Завтра» Олександра Проханова, в якому він заявив, що дискримінація євреїв в СРСР була виправданою:

«Так, народу потрібно захищати свою Батьківщину від сторонніх інородців, особливо, якщо вони вкрай активні, талановиті й пасіонарні. Я побачив, як Ізраїль робить все те саме, що робили Росія і СРСР. Євреї завжди скаржилися на квоти та дискримінацію, але в Ізраїлі ми так само не беремо арабів у Генштаб, розвідку й на керівні посади в армії. Я зрозумів і усвідомив, що якщо все всім віддати, то вийде ситуація, як у мудрій російській казці про те, як зайчик пустив лисицю пожити. Цього робити не можна.

Я зрозумів і усвідомив, що ви ніякий не антисеміт, а людина, яка нескінченно любить свою Батьківщину, свою віру і свій багатостраждальний народ. А те, що ви ненавидите нечистих на руку єврейських багатіїв і журналістів, які не обстоюють інтереси Росії, так це не тому, що вони євреї, а тому, що вони об’єктивно шкідливі для Росії, ким би вони не були».

Але те, що сталося в українській Коломиї, на думку Фінкеля, – це вже занадто. Ось там уже справжній антисемітизм, не як у Проханова. А сталося насправді ось що: місцева поліція запросила у іудейської релігійної організації дані про її членів. Очільник громади Яків Заліщікер відмовився, оскільки закон зобов’язує надавати таку інформацію тільки в разі зареєстрованої кримінальної справи, а релігійні громади відділені від держави.

І ось яке продовження у цієї історії: керівник управління МВС по Івано-Франківській області приніс єврейській громаді вибачення, а голова Національної поліції України Ігор Клименко оголосив, що призначив внутрішнє розслідування за фактом відправки скандального листа. Швидше за все, це була всього лише невдала особиста ініціатива одного з місцевих поліцейських; до речі, лист такого ж змісту отримала і німецька громада Івано-Франківська.

Сам очільник іудейської громади з Коломиї Заліщікер так прокоментував інцидент:

«Я вважаю, що це була юридична помилка. Ніякого антисемітизму не було. Просто людина написала і не розуміла, що вона написала.

Вони всі попросили вибачення. Приїжджали до мене в Коломию. І навіть перепросив за них керівник поліції України Ігор Клименко. Їх викликали до Києва, і там проводять службове розслідування. Я не бачу в цьому нічого страшного.

Деякі люди це коментують, але там більше того, чого не треба. Ніякого утиску не було. Це просто була юридична помилка працівника, який це написав, а начальник департаменту підписав, і прислали мені».

Але Перший канал уже готовий робити далекосяжні висновки: якщо одному поліцейському для чогось знадобилися дані про членів громади, значить, у країні процвітає державний антисемітизм і попереду відродження нацистських порядків, залишилося тільки зариті на городах «шмайсери» відкопати.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider