У соцмережі Facebook поширюється інформація, що вакцину від коронавірусу колотимуть по декілька доз, і це будуть робити лише для профіту виробників вакцини. Також розповідають, що ревакцинація різними вакцинами від інших хвороб – лише комерційний винахід вакцинної індустрії. Насправді ж ревакцинацію проводять з метою підтримки штучного імунітету людини до різних інфекційних хвороб. Необхідність повторних або бустерних доз доведена науковими дослідженнями.   

Скріншот – facebook.com

Що стосується вакцини від COVID-19, на цей момент відсутня офіційно визнана світом вакцина, яка б пройшла всі необхідні етапи перевірки. На сайті The New York Times можна стежити за тим, скільки вакцин перебувають на якому етапі перевірки. Також до цього часу невідомо, скільки доз знадобиться для вироблення імунітету від нової коронавірусної інфекції, і яка саме вакцина буде найефективнішою. 

Загалом існують різні типи вакцин, але всі вони допомагають впровадити в організм мікроб або частину мікроба для того, щоб імунна система познайомилася з ним і почала виробляти антитіла для боротьби з хворобою. Деякі вакцини використовують увесь патоген, але у вбитому або ослабленому стані; деякі використовують тільки ті частини організму, які викликають тривогу імунної системи; деякі використовують токсин, що виробляється мікробом, а деякі покладаються на генетичний матеріал патогена.

Іноді імунітет від вакцини може зберігатися роками або навіть до кінця життя, в той час як для інших вакцин необхідна регулярна ревакцинація. Наприклад, ревакцинація від грипу потрібна і дорослим, і дітям щорічно, оскільки кожного сезону поширюються різні штами вірусу, який мутує, і вакцина захищає від найбільш поширених із них на поточний момент. 

Центр із контролю і профілактики захворювань США називає такі причини, з яких від деяких захворювань потрібна більш ніж одна доза: 

  • перша доза деяких вакцин (в першу чергу інактивованих) не забезпечує максимально можливого імунітету. Наприклад, вакцина, що захищає від бактерії Hib, яка викликає менінгіт; 
  • із деякими вакцинами через певний час імунітет починає слабшати. Для цього необхідна «бустерна» доза для відновлення рівня імунітету; 
  • із «живими» вакцинами необхідно більше від однієї дози для розвитку кращої імунної відповіді. Наприклад, після однієї дози вакцини від кору у деяких людей може не виробитися достатньо антитіл, щоб боротися з інфекцією; 
  • від грипу необхідно робити щеплення щороку, оскільки вакцина оновлюється від сезону до сезону. 

Також проводяться і наукові дослідження (  «Ревакцинація живими аттенуйованими вакцинами чинить додатковий сприятливий неспецифічне вплив на загальне виживання: огляд», 2016 року; «Ревакцинація БЦЖ посилює адаптивні поліфункціональні Th1 / Th17 і вроджені ефектори IGRA + і IGRA- у дорослих індійців», 2019; «Ефективність, імуногенність та безпека ревакцинації 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини у людей похилого віку: систематичний огляд», 2016 року; і багато інших), які відзначають ефективність і необхідність додаткових доз, зниження смертності від хвороб, від яких прищеплюються повторно, а також зниження ймовірності розвитку ускладнень в разі захворювання.

Автори подібних постів також заявляють, що вакцина АКДП (кашлюк-дифтерія-правець) повинна була захистити дитину від трьох хвороб на все життя, що також не є правдою, оскільки, як вже зазначалося раніше, з деякими вакцинами імунітет може слабшати з часом, тому необхідна бустерна доза. Сама ж комбінірована вакцина має безліч переваг, оскільки зменшує кількість необхідних ін’єкцій, підвищує показники дотримання графіка вакцинації, рівень вакцинації в цілому серед населення тощо.  

Дослідження щодо ефективності АКДС-вакцин показують, що 95 зі 100 чоловік повністю захищені від дифтерії протягом приблизно 10 років, практично кожен щеплений захищений від правця протягом приблизно 10 років, 98 зі 100 дітей захищені від кашлюка протягом року після останньої дози, і 7 з 10 дітей у віці п’яти років після отримання останньої дози АКДС. Інші дослідження окремо по кашлюку показали, що вакцина захищає 7 з 10 чоловік у перший рік після вакцинації, і 3 або 4 людини з 10 протягом чотирьох років після вакцинації. 

Вчені в США також зазначають, що останнім часом дійсно відбувається зростання захворюваності на кашлюк, і до причин відносять підвищення обізнаності серед населення, поліпшення діагностики, звітності, ширшу циркуляцію бактерій, а також незначну тривалість захисту існуючими вакцинами. Все одно АКДС-вакцина залишається ефективною для захисту від кашлюку, навіть попри генетичні зміни бактерії. 

Скріншот – cdc.gov