Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
РІА «Новости» опублікувало матеріал під заголовком «СЗР: Британія навмисно не поспішала допомагати СРСР влітку 1941 року», в якому сказано:
Британія влітку 1941 року спеціально не поспішала надавати військову допомогу Радянському Союзу після його вступу в війну з Німеччиною, причому Лондон не мав наміру передавати Москві ту технічну інформацію, якою володів сам, випливає з розсекречених архівних матеріалів Служби зовнішньої розвідки Росії.
Ці матеріали опубліковані в збірнику «Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації. 100 років. Документи і свідчення». Серед оприлюднених документів – шифротелеграма, надіслана 2 липня 1941 року з Лондона в Москву відомим розвідником, резидентом у Великій Британії Анатолієм Горським під оперативним псевдонімом «Вадим».
Йшлося про вказівки, які британське військове керівництво мало намір дати керівникові своєї місії в СРСР Френку Ноелю Мейсону-Макфарлану.
«Після обговорення повідомлення місії з Москви було вирішено, що генерал Макфарлан має бути поінформований про реальний стан справ щодо задоволення російських вимог на військове постачання і ту лінію, якої він повинен дотримуватися в відповідях росіянам», – повідомляв Горський.
«Що ж до поставки матеріалів, то генерал Макфарлана повинен затягувати час, виходячи з установки, що допуск до Росії через Архангельськ скоро буде закрито німцями. Щодо передачі інформації – він повинен передавати тільки такі дані, які вже є у німців, як, наприклад, про запальні бомби. Інформацію про секретне радіоустаткування нічних винищувачів може бути надано тільки в найзагальніших рисах», – додавав резидент.
Опублікований Службою зовнішньої розвідки документ має відношення до конкретної тактичної ситуації, коли союзники вирішували питання про найменш небезпечний шлях поставок Радянському Союзу військових вантажів. Були побоювання, що німецькі флот і авіація зможуть перекрити маршрут з Ісландії в Архангельськ. У складній ситуації британці мали всі підстави не розпочинати поставки вантажів до повного пропрацювання питання про способи доставки. З телеграми Горського також випливає, що тоді британці побоювалися перехоплення технічної інформації німцями і на якийсь час вирішили її притримати.
В підсумку Велика Британія і США налагодили рух арктичних конвоїв; перший із них, відомий під кодовою назвою «Дервіш», вирушив з Ісландії 21 серпня і 31 серпня без втрат прибув в Архангельськ. Всього за 1941 рік було проведено 7 конвоїв, а за весь час війни – 78. У 1941 році арктичні конвої доставили в СРСР серед інших стратегічних вантажів 484 британських винищувачі Hurricane.
Про необхідність військової допомоги СРСР Вінстон Черчілль заявив уже 22 червня 1941 року:
Будь-яка людина чи держава, які борються проти нацизму, отримають нашу допомогу. Будь-яка людина або держава, які йдуть із Гітлером, – наші вороги. <…> Така наша політика, така наша заява. Звідси випливає, що ми надамо Росії й російському народу всю допомогу, яку тільки зможемо. Ми звернемося до всіх наших друзів і союзників у всіх частинах світу із закликом дотримуватися такого ж курсу і проводити його так само стійко і неухильно до кінця, як це будемо робити ми…
Це не класова війна, а війна, в яку втягнуті вся Британська імперія і Співдружність націй, незалежно від раси, віросповідання чи партії. Не мені говорити про дії Сполучених Штатів, але я скажу: якщо Гітлер гадає, ніби його напад на Радянську Росію викличе найменше розходження в цілях або ослаблення зусиль великих демократій, які вирішили знищити його, то він глибоко помиляється. Навпаки, це ще більше зміцнить і заохотить наші зусилля врятувати людство від його тиранії. Це зміцнить, а не ослабить нашу рішучість і наші можливості.
Загалом за час війни СРСР отримав від Великої Британії як допомогу 4174 літаки (винищувачі Hawker Hurricane, а з 1943 року – більш сучасні Supermarine Spitfire), 1084 важких танки Mk II Matilda (перші – вже з другим арктичним конвоєм у жовтні 1941 року), 3782 легких танки Mk I Valentine, 301 важкий танк Mk IV Churchill. 16 серпня 1941 року Велика Британія надала СРСР кредит у £ 10 млн на придбання зброї; надалі сума кредиту зросла до £ 60 млн.
За даними російського історика Михайла Супруна, Велика Британія за роки війни поставила СРСР військових вантажів на загальну суму £ 420 млн (за тодішнім курсом $ 1,963 млрд). Обсяги поставок вибухових речовин і авіаційного палива з Великої Британії та США становили понад половину обсягу власного радянського виробництва. Від союзників СРСР отримав більше ніж половину використаного в його промисловості алюмінію.
Документ, що відноситься до складного періоду, який спостерігався на початку липня 1941 року, РІА намагається представити як свідчення небажання Великої Британії надавати військову допомогу СРСР, але це погано поєднується з подальшою історією британо-радянського військового співробітництва, в тому числі з героїчною історією арктичних конвоїв, які доставляли в радянські порти військові вантажі у вкрай небезпечних умовах – тільки в результаті атак німецького підводного флоту і авіації на конвой PQ-17 в серпні 1942 року було потоплено 22 транспорти і 2 допоміжних судна.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
