Джерело: The Insider
РІА «Новости» в матеріалі під заголовком «У Латвії обурилися через те, що відбувається на кордоні з Росією» розповідає:
«Латиські фермери висловили невдоволення посиленням мілітаризації прикордоння з Росією, пише портал LSM.
Так, фермер Гунтар Барткевич із прикордонного господарства розкритикував будівництво так званих зубів дракона на його землі.
“Барткевич не радий, що в нього тепер через так звані зуби дракона стало менше землі. Він також не знає, чи хтось за це платитиме”, — йдеться у матеріалі.
За словами депутата сейму Латвії та координатора іншого місцевого господарства Роланда Кейшса, багато інвесторів не поспішають вкладатися в розвиток прикордоння саме через його поступову мілітаризацію.
“Через життя у прикордонні інвестори дивляться у цей бік дуже відсторонено. Нам самим відомі інвестори, які хочуть розмістити на нашій землі сонячні панелі, великі сонячні парки. Але одна з причин, чому так довго тягнуть, можливо, полягає і в тому, що тут дуже близько до кордону”, — поскаржився він».
РІА розповідає про репортаж Регіонального телебачення Латгалії (східного регіону Латвії, що межує з Росією), який має назву «Фермери в прикордонній зоні розробляють власні плани забезпечення безпеки». Ось про що там насправді йдеться:
«„Ми самі повинні дбати про свою безпеку“, — так кажуть фермери, які живуть лише за декілька кілометрів від російського кордону. Ночами вони чули і дрони, але шкоди вони не завдали. Для забезпечення безпеки обладнують укриття у зерносушарках, а також у підвалах. До всього звикаєш, кажуть сільгоспвиробники. Однак близькість держави-агресора не дає змоги розраховувати на великі інвестиції: інвестори бояться.
Роландс Кейшс працює у місцевому селянському господарстві, яке знаходиться буквально по сусідству з Росією. Надалі він проводитиме тут менше часу: його обрано до Сейму. Кейшс розповів, що останніми роками напруженість через російську агресію зросла, проте страху немає. Не можна боятися постійно.
“Ми тут все життя, ми вже звикли до цього сусіда. Кожен із нас є патріотом своєї землі, але водночас у кожного є сім’я, яку потрібно захищати”.
Особисто у мене із дружиною троє дітей. Маленькі діти. Я маю думати, куди їх відвезти [у разі загрози]», — розповів Кейшс, координатор проєктів селянського господарства „Котині“.
У „Котині“ на випадок загрози для працівників визначено місце збору — конкретне приміщення з бетону.
“Що безпечніше — знаходитися всередині будівлі або, наприклад, у тракторі посеред поля, — це питання, яке потрібно зважити. Можливо, якщо ти один посеред поля, це все-таки безпечніше, ніж знаходитися великою групою в якійсь будівлі, тому що ти не знаєш, на що націлений цей дрон”, — сказав Кейшс.
Ще ближче до російського кордону розташоване господарство „Ріекстіні“. Його власник Гунтарс Барткевичс відчуває близькість кордону ще гостріше:
„І тут всюди, по всьому периметру проходить російський кордон, і також створено смугу протидії мобільності, будівництво якої продовжується і зараз“.
Барткевичс незадоволений тим, що через так звані зуби дракона — бетонні протитанкові загородження — у нього тепер поменшало землі. Він також не знає, чи хтось компенсуватиме ці втрати. Проте безпека важлива. Родина має сина Елвіса, який наразі вже працює агрономом у господарстві. Для можливого укриття спеціально підготували забетоновані підвали та шахти зерносушарок.
“Мені не страшно і моїм працівникам теж не страшно, тому що ми тут працюємо і таки не віримо, що щось подібне може статися”, — заявив Барткевичс.
Ночами дрони справді чули; здається, хтось бачив їх, але жодних пошкоджень не було. Проте близькість держави-агресора призводить до інших негативних наслідків.
“Коли живеш у прикордонні, інвестори дивляться на цю частину [країни] зі значної дистанції. Нам самим відомі інвестори, які хочуть розмістити на нашій землі сонячні панелі, великі сонячні парки, але одна з причин, чому вони так довго тягнуть, можливо, полягає і в тому, що це дуже близько до кордону”, — припустив координатор проєктів „Котині“.
“Моя спальня виходить на схід, назустріч сонцю, що сходить. Прокидаючись вранці, я завжди з такою радістю дивився туди, коли починав новий день. Коли розпочалася війна в Україні, певний час здавалося, що на схід уже дивишся з недовірою”, — зізнався Барткевичс.
Незважаючи на негативні наслідки близькості Росії, фермери продовжують жити і працювати: зараз уже зібрано зернові та бобові культури. За їхніми словами, цього року врожай добрий, що дає надію і на майбутнє.
Щоправда, вони очікують на більшу підтримку від держави, яку їм обіцяють уже багато років. Як у зміцненні кордону, так і у забезпеченні справедливого ставлення до тих, хто господарює у прикордонні».
Роландс Кейшс, як і вся націоналістична партія «Національне об’єднання», за списком якої його обрано до Сейму Латвії, позитивно ставиться до створення Східної лінії оборони у прикордонних районах. І інвесторів, за його словами, відлякує зовсім не «мілітаризація регіону» з латвійського боку, а небезпека російської агресії.
Те саме стосується й позиції Гунтарса Барткевичса: він визнає необхідність зміцнення оборони і навіть сам збудував у своєму фермерському господарстві укриття. Що ж до компенсації за землю, на якій розміщено «зуби дракона», у Латвії в 2025 році було ухвалено закон, за яким власнику належить індивідуально розрахована компенсація, яка включає ринкову вартість нерухомості, що вилучається, і заподіяні власнику збитки. Власник має право подати документи про інвестиції у ділянку та понесені збитки, брати участь у її огляді разом із оцінювачем, ознайомитися з оцінкою та подати письмові зауваження. До затвердження суми компенсації він може надати власну оцінку. Розмір виплати також можна оскаржити в суді. У певних випадках замість грошової виплати можлива пропозиція рівноцінної ділянки, якщо така є і власник цього бажає. Вочевидь, у випадку з Барткевичсом процес оцінки ще не завершений, тому він і каже, що не знає, як будуть компенсовані його втрати.
У Латвії лише одна політична сила виступала проти будівництва Східної лінії оборони: партія «За стабільність!» (Stabilitātei!). Її фракція у Сеймі голосувала проти закону, який передбачає будівництво. Пояснювали це тим, що законопроєкт суттєво обмежує свободу підприємництва, перешкоджає залученню інвестицій та розвитку регіонів, оскільки передбачає масове відчуження нерухомості. Партія, що має репутацію проросійської, втратила підтримку виборців і на недавніх парламентських виборах не лише не подолала 5-відсотковий бар’єр, а й не набрала навіть 2% голосів, які б дозволили їй зберегти державне фінансування. Лідер партії Олексій Росліков перебуває під слідством у справі про розпалювання національної та етнічної ненависті або ворожнечі посадовою особою і переховується у Білорусі.
Джерело: The Insider
