У перший день війни 24 лютого російські військові обстріляли багатоповерхівку у місті Чугуєві Харківської області. Тоді фотожурналісти, які опинилися на місці події, задокументували це. 

Фото однієї потерпілої жінки для своїх обкладинок використали «Daily Mail», «Evening Standard», «The Guardian», «De Morgen», «The Sun», «Independent» та інші провідні світові ЗМІ.

Російська пропаганда одразу ж звинуватила у коментарях до світлини фотокореспондентів у поширенні старого фото, потім назвала це фейком, «блискучою грою» жінки, а опісля почала поширювати інформацію, що вона є співробітницею 72-го центру інформаційно-психологічних операцій України.

Хто та де зробив фото?

Один із фотожурналістів, хто перебував на місці події, був Alex Lourie. Як зазначається на сайті фотографа, Alex Lourie  –  фотожурналіст з Лонг-Айленд, Нью-Йорк, США.

Підтвердження авторства знаходимо на сайті фотоагентства Redux Pictures.

Також на місці події разом з іншими колегами-фотожурналістами опинився і Wolfgang Schwan. Його фото розміщені на іншому фотостоці  Anadoly Images. Серед серії знімків знаходимо і світлини з потерпілою жінкою.

У коментарях до фото жінки на Instagram-сторінці фотографів одразу ж з’явилися звинувачення, що «це вкиди, фото старі». Інший користувач додав, що «це фото ДНР і ЛНР, коли їх бомбардували ЗСУ». Варто відзначити, що ті коментарі, у яких лунають закиди на фейковість цього фото, в одного з фотографів написані лише російською мовою. Натомість коментарі англійською та українською висловлюють співчуття жінці та Україні.

На Instagram-сторінці одного з фотостоків знаходимо два коментарі, у яких заявляють, що «це фото 2018 року, коли стався вибух газу у Магнітогорську».

Проте якщо звірити фото будинків у м. Чугуєві та будинку у м. Магнітогорськ (Росія), то побачимо значні відмінності. Зокрема, будинок у Росії 10-поверховий, а в Україні – 5-поверховий. А також у Магнітогорську фасад будинку на першому поверсі коричневого кольору, чого не бачимо у фото на задньому плані у жінки. 

Будинок у м. Магнітогорськ. Фото: https://www.bbc.com/ukrainian/news-46734597 

Будинок м. Чугуїв. Фото: ДСНС України

Якщо порівняти задній план на фото, де зображена жінка, та фото пошкоджено будинку у Чугуєві, то побачимо схожість цих будинків.

Також на одному фото із серії фотознімків Alex Lourie у Чугуєві на задньому плані розміщений автомобіль. Номерні знаки автомобіля «АХ», що є кодом регіону Харківської області.

Присутність фотожурналіста під час трагедії у місті Чугуїв підтверджує відео пошкодженої багатоповерхівки на його сторінці у Twitter. У коментарях на запит від японської новинної агенції 24 лютого Alex Lourie запевняє, що він є автором відео і «записав його просто цього ранку». 

В Instagram ми знайшли сторінку, на якій користувачка пише, що жінка на фото – це її мати. На цьому акаунті з’являються відео самої потерпілої. В одному з них жінка пояснила, як закордонні фотожурналісти опинилися на місці трагедії: «Наш будинок стоїть біля військового аеродрому. […] Перший вибух стався за 15 хвилин до шостої в районі аеропорту і тоді вже іноземні журналісти приїхали. А другий, коли я вийшла з дому і мені надали допомогу, –  минуло хвилин 40. Вони просто фотографували зі сторони, я не розмовляла з ними». 

За даними ДСНС України, 24 лютого о 08:23 на номер «101» надійшло повідомлення про пожежу у житловому 5-поверховому будинку за адресою: м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, буд. №157. О 09:50 відбулась локалізація вогню. Пожежу ліквідували об 11:14.

Сам фотожурналіст Alex Lourie в інтерв’ю для BBC розповів, що у той день він з двома колегами «якраз їхав з Донбасу до Харкова». 

Чи була поранена жінка?

Якщо у соцмережах ширилася думка, що фото використане з інших трагічних подій, то російські ЗМІ спробували назвати це фото підробкою. Зокрема, вони зауважують, що «занадто неприродна кров на обличчі і руках, а бинт на голові  – абсолютно чистий (ну не буває так за таких серйозних поранень). Тобто кров’ю виявилися або грим, або звичайний виноградний чи гранатовий сік». 

Окрім, фото постраждалої жінки, серед серії знімків знаходимо світлини й інших мешканців багатоповерхівки у Чугуєві, що були поранені внаслідок бомбардування.  

Фотожурналіст в інтерв’ю для BBC пояснив, що «обличчя Олени було поранене уламками дзеркала, що впало унаслідок обстрілу російськими військовими житлового комплексу у Чугуєві під Харковом».

В архіві фотоагенстства, у якому розміщені світлини фотожурналіста, знаходимо фото осколків розбитого дзеркала, яке, ймовірно, пошкодило обличчя жінки.

Сама жінка у своєму відео на Instagram-сторінці пояснює, що під час вибуху «із шафи-купе вилетіло дзеркало». Вона запам’ятала, як «на неї летить мільйони скляних осколків», а також додає, що «на неї вилетіло повністю пластикове вікно». 

Обстріл будинку російськими військовими та наявність поранених підтверджують у ДСНС України. 

«Від вибуху загинув неповнолітній хлопчик. Є поранені. Рятувальники евакуювали з палаючого будинку 15 його мешканців»,  –  повідомляють у ДСНС України. 

Також на Instagram-сторінці доньки потерпілої знаходимо запис прямого ефіру, у якому жінка спростовує інформацію, що був «використаний грим», та розповідає, що наразі вона «не бачить правим оком».   

Хто ця жінка?

Після спроби назвати фото жінки «фейковим» пропагандисти почали масово поширювати у мережі дезінформацію, що жінка на фото, насправді, співробітниця 72-го центру інформаційно-психологічних операцій України.

На підтвердження цієї «версії» вони додають дві світлини, які мають це проілюструвати. 

Першим фото вони ілюструють свій фейковий  наратив, що тяжко поранена жінка начебто  «за добу залікувала рани та влаштувалася у спецслужби». Фото жінки у мікроавтобусі, яке пропагандисти використовують для підтвердження у своїх повідомленнях, насправді вперше опубліковане 26 лютого у The New York Times. 

Tineye

Це кадр відео The New York Times. У ньому йдеться про українських волонтерок, що збираються доєднатися до захисту Києва від російських військових. 

Якщо порівняти візуально два обличчя, то бачимо, що це різні люди.

Крім того варто звернути увагу на дати. Відео в The New York Times опубліковано 26 лютого, натомість у цей же день в Instagram-акаунті доньки потерпілої з’являється відео, де жінка розповідає про свій стан, а 27 лютого на тому ж акаунті виходить прямий ефір з потерпілою. У двох відео, опублікованих в Instagram, обличчя жінки залишається понівеченим уламками скла, навідміну від фото пропагандистів, які запевняють, що це та сама жінка.

Відео на Instagram-акаунті. 26 лютогоФото The New York Times. 26 лютого

Прямий ефір на Instagram-сторінці. 27 лютого

Друге фото пропагандисти використовують, аби довести, що жінка є співробітницею 72-го центру інформаційно-психологічних операцій України. 

У відкритому доступі жодних фото центру немає. Проте тут варто звернути увагу на шеврони. На фото зображений хрест синього кольору на білому фоні, шеврони 72-го центру інформаційно-психологічних операцій України зовсім інші.

Шеврони 72-го центру інформаційно-психологічних операцій України. Зліва  —  чинна емблема, справа  —  колишня емблема підрозділу

Обидва фотожурналісти, які зробили фото жінки, говорять, що, як їм вдалося дізнатися, за професією потерпіла «53-річна вчителька». Цю інформацію надають і світові ЗМІ, які використали фото жінки для своїх обкладинок. Наприклад, Daily Mail зазначає, що на обкладинці фото «Олени Курило, 53-річної вчительки, яка постраждала під час бомбардування східного українського міста Чугуїв російськими силами».

В одному із російських ЗМІ також знаходимо інтерв’ю потерпілої, зроблене на місці вибуху журналістами, у якому жінка розповідає, що вона «режисер, хореограф, педагог». 

У місцевих групах Харківської області додають, що жінка «викладач танцювального колективу «Елегія»».

Знаходимо підтвердження у коментарях на Instagram-сторінці, де користувачі зазначають, що потерпіла  –  це «керівник танців у місті Первомайськ».  

На Facebook-сторінці жінки також знаходимо інформацію, що вона працювала у Первомайському районному відділі культури Харківської області, а також натрапляємо на фото від грудня 2020 року біля цієї установи. 

У коментарі на Instagram-сторінці доньки йдеться, що вони «жили у Первомайську до 2012 року, потім якийсь час жили разом у Харкові. Я досі у Харкові, маю свою сім’ю, мені вже 27 років. Мама живе та працює у Чугуєві».

Отже насправді на всіх фото – зовсім різні жінки, і російському агітпропу не вдалося нав’язати наратив про «акторок», які грають жертв – бо вистачає і справжніх жертв цієї війни.