Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

РІА «Новости» і «Вести» повідомляють про заяву представника російської делегації Дениса Лозинського на засіданні Першого комітету Генасамблеї ООН. Відповідаючи представнику України, який назвав захоплення Криму «кричущим порушення положень» Будапештського меморандуму, Лозинський охарактеризував його виступ як безпідставні звинувачення і «прояв антиросійської пропаганди», зазначивши:

«Положення цього документа не поширюються на обставини, що стали наслідком дій внутрішньополітичних або соціально-економічних чинників. <…>

Перед обличчям розгулу націонал-радикальних елементів на Україні і в ситуації, коли в країні за підтримки ззовні стався державний переворот із застосуванням сили, реалізація населенням Криму і Севастополя права на самовизначення та подальше входження до складу Росії стало для нього єдино можливим способом захисту своїх життєво важливих інтересів».

Під «обставиною, що стала наслідком дій внутрішньополітичних або соціально-економічних чинників», Лозинський, вочевидь, має на увазі так званий референдум 2014 року щодо входження Криму до складу Росії.

Перш за все варто зазначити, що в Меморандумі про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї не передбачені жодні виключення для «внутрішньополітичних або соціально-економічних чинників». Його текст лаконічний і не залишає будь-якого простору для інтерпретацій. У статті 1  йдеться:

«Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їхні зобов’язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України».

Застережень, що допускають можливість відступу від цього зобов’язання, немає.

Більш того, Лозинський, пояснюючи кримський референдум «внутрішньополітичними чинниками», говорить відверту неправду. 27 лютого 2014 року будівлю Верховної Ради Криму було захоплено озброєними людьми в формі без розпізнавальних знаків; пізніше, в березні 2015 року, Володимир Путін в інтерв’ю ВГТРК, показаному в фільмі «Крим. Шлях на Батьківщину»,  визнав, що це був російський спецназ. У той самий день Верховна Рада призначила референдум про «державну самостійність» Криму. Депутат ВР Микола Сумуліді  стверджує, що на засіданні в захопленій будівлі не було кворуму; сам він там не був присутній, але пізніше дізнався, що, виявляється, «проголосував» за референдум.

Увечері того ж дня дату референдуму змістили з травня на 30 березня, а потім і на 16 березня. При цьому питання про державну самостійність і договірні відносини з Україною перетворилося на питання про приєднання до Росії. Заступник голови ВР Криму Григорій Іоффе пояснював зміну формулювання питання реакцією української влади на рішення про проведення референдуму. Але в 2015 році в тому ж таки інтерв’ю ВГТРК Володимир Путін зізнався:

«Це була ніч з 22 на 23 лютого. Ми закінчили нараду близько сьомої години ранку, я сказав всім моїм колегам: “Ситуація розвернулася таким чином на Україні, що ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу Росії”».

Таким чином, рішення про анексію Криму до моменту захоплення органів місцевої влади і призначення референдуму вже було ухвалено.

Зрозуміло, в Україні у 2014 році відбулася Революція гідності. Але незрозуміло, чому російський дипломат вважає, що спричинена нею криза державного управління була підставою для невиконання зобов’язань Росії перед Україною.

Варто зазначити, що українські лідери критично оцінювали Будапештський меморандум і передбачали, що коли-небудь зобов’язання за цим документом будуть грубо порушені, оскільки він не передбачає жодних санкцій за їх недотримання. Леонід Кучма, який підписав меморандум від імені України в 2009 році, через 15 років після підписання і за 5 років до анексії Криму так  охарактеризував  його:

«Навзамін ядерної зброї нам всунули папірець».

Він же згадував слова тодішнього президента Франції Франсуа Міттерана:

«Синку, не вір цьому документу, тебе обдурять».

Саме цей обман тепер і намагається виправдати російський дипломат в ООН.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider