Україна – «інструмент боротьби західних країн» проти Росії, а український позов до Міжнародного суду ООН нібито «нічим не обґрунтований». Так російські медіа відреагували на рішення суду, в якому міжнародний орган підтвердив наявність своєї юрисдикції для розгляду позову України проти Росії. Це рішення викликало хвилю обурення як серед російських чиновників, так і серед «експертів», які заявили, що Україна марно намагається «навісити на Росію ярлик держави-терориста», адже насправді міжнародні інстанції «надають підтримку Києву чисто номінально». Також агітпроп в черговий раз повторив тезу про те, що Україна нібито переплутала поняття «тероризм» із «благими намірами» Росії у вигляді «гуманітарної допомоги» мешканцям Донбасу (відео 10: 20-10: 32).

Фонд стратегической культуры

Украина.ру

РИА Новости Крым

Йдеться про міждержавний позов з боку України. Україна звинувачує Росію у фінансуванні тероризму та порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму: Київ має намір притягнути російську сторону до відповідальності за війну на Донбасі та окупацію Криму. Позов доручив подати президент України Петро Порошенко на початку 2017 року. Претензії до Росії викладені на 17 500 сторінках тексту і містяться в 29 томах. Важить позов близько 90 кілограмів.

Україна в своєму позові апелює до двох основних конвенцій: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. 8 листопада суд ООН підтвердив, що він може розглядати цей позов і відхилив всі заперечення Росії безпрецедентною кількістю голосів. Таким чином, у подальшому Суд ООН може перейти до розгляду справи по суті. За даними заступника міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції України Олени Зеркаль, остаточного рішення суду у справі Україна проти Росії можна очікувати не раніше кінця 2022 року через процедурні умови.

«Якщо підраховувати відповідно до встановленої практики суду, то в грудні наступного року Росія повинна подати приблизно таку саму кількість документів до суду. Після цього суд повинен надати нам право на вивчення і реакцію на ці документи. Зазвичай це три-чотири місяці. Якщо буде така кількість, може бути до півроку. Після нашої реакції дадуть якийсь термін для реакції РФ на нашу реакцію і вже після цього будуть призначені слухання. Дійсно, рішення очікується не раніше 2022 року, а можливо, і початку 2023 року», – повідомила Зеркаль (відео 30: 48-31.36).

Також заступник міністра підкреслила , що Росія продовжить дотримуватися своєї пропагандистської точки зору на все, що відбувається на Донбасі, поширюючи наративи про «громадянську війну» в Україні та про «повстанців-шахтарів із радянською зброєю». На думку Олени Зеркаль, Росія може продовжити подавати неправдиву інформацію щодо постачання зброї на Донбас і терористичних актів.

«Звичайно, вони можуть вдатися до своєї нормальної практики: перше – це правова гімнастика і доводити, що «Бук» вони поставляли, не розуміючи, що він може стріляти по цивільному літаку. Звичайно, вони можуть продовжувати розповідати, що зброя і «Гради» були в шахтах, але все це буде не просто частиною російської пропаганди, а вони фактично зганьблять себе, надаючи такі докази і таку позицію до суду. Суд на підставі того, що вони нададуть і надали ми, буде робити власні висновки», – підкреслила заступник міністра (відео 19: 15-20: 03).

Скріншот сайту  5 канал

Що ж стосується так званих «гуманітарних конвоїв» Росії для Донбасу, то цю «допомогу» вже неодноразово засуджували як українська влада, так і міжнародні спостерігачі та європейське керівництво. За роки війни вже неодноразово реєструвалося, що російська зброя продовжує незаконно поставлятися через неконтрольовані ділянки українсько-російського державного кордону. Росію від самого початку підозрювали у використанні так званих «гуманітарних конвоїв» для транспортування зброї, боєприпасів та інших предметів постачання на Донбас.

Місія США при ОБСЄ

Атлантична рада США

Харківська правозахисна група

У зв’язку з цим Україна звинувачує Росію в наданні зброї та фінансуванні бойовиків на Донбасі, в катастрофі літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17, в обстрілі житлових районів Маріуполя і Краматорська, у знищенні цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи, а також у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Раніше Міжнародний суд ООН задовольнив частину вимог України до Росії за однією з Конвенцій – Конвенцією про заборону расової дискримінації. У 2017 році суд виніс тимчасове рішення, згідно з яким зобов’язав Росію припинити переслідування кримських татар, дозволити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу і забезпечити доступність освіти українською мовою  в анексованому Криму. Росія ці вимоги проігнорувала.