Україна «знехтувала Кримом», не захотівши «слухати справжні голоси кримчан», –коментують російські пропагандисти відмову українських дипломатів взяти участь у засіданні Ради безпеки ООН. Тим самим, на думку агітпропу та російських чиновників, низка держав, включаючи Україну, висловили «зневагу» до жителів півострова, долею яких «нібито переймаються Київ і влада Заходу». Російські медіа заявляють, що «вперше з трибун ООН прозвучали чесні дані про Крим», при цьому агітпроп «забув» згадати дійсну причину бойкоту російського засідання з боку багатьох країн, у тому числі й України.
Так звані зустрічі з «формулою Арріа» часто використовуються в ООН – це неформальні переговори, які дають можливість членам організації отримати інформацію з питань міжнародної безпеки.
У кримському питанні члени Ради використовували цей формат, починаючи з березня 2014 року – після початку російської агресії проти України. Зустрічі зазвичай організовуються спільно Францією, Великою Британією, США, а також іншими членами Ради безпеки в партнерстві з Україною. 21 травня Росія вирішила зібрати власну конференцію з питання ситуації в тимчасово окупованому Криму. Україна, США, Велика Британія і Естонія відмовилися брати участь у російській зустрічі, заявивши, що не підтримують спроби Кремля легалізувати анексію українського півострова.
Через пандемію коронавірусу зустріч, ініційована Росією, проходила в форматі відеоконференції. Крім російських пропагандистів, участь в ній взяли представники Китаю, Франції, Бельгії, Індонезії, Німеччини, Євросоюзу і Чехії. Однак вони відмовилися приймати будь-які «факти» про ситуацію в Криму, надані Кремлем і вкотре підкреслили, що зазначені країни не визнають незаконної російську анексію півострова і продовжують рішуче засуджувати порушення Кремлем міжнародного права.
«Європейський Союз залишається твердим у своїй прихильності до суверенітету і територіальної цілісності України. Ми шкодуємо про те, що Росія скликає зустріч за формулою Арріа в марній спробі узаконити незаконну анексію, і підкреслюємо, що ця акція і наша участь тут не можуть бути витлумачені як визнання якої-небудь зміни статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», – заявив під час конференції представник ЄС (01:06:36-01:11:41).
Єдиним, хто дійсно вступив у діалог із пропагандистами, став представник Німеччини в ООН Крістоф Хойсген. Він поставив прямі запитання щодо порушення Росією прав кримськотатарського народу, про політв’язнів і так званий «референдум» (00:37:58-00:47:38). Хойсген двічі намагався домогтися відповіді на поставлені запитання, резонно зазначивши при цьому, що всі виступи російської сторони зводилися до розповідей про те, «як погано в Києві й Україні», а не про реальний стан справ на окупованому півострові, як було заявлено в порядку денному . Також німецький дипломат підкреслив, що Німеччина не визнає анексії Криму і залишається прихильною до міжнародних домовленостей і нормам у питаннях російської окупації півострова (01:40:22-01:44:34 и 02:01:17-02:02:53).
«Спочатку ви нам заявили, що хочете розповісти, що насправді відбувається в Криму. Але ви мусите визнати, що половина промови була про те, як було погано в Києві і як погано йдуть справи в Україні. Вони (російські «кримські» спікери), не обмежені в розповіді про те, як ідуть справи в Криму, але натомість вони розповідають, як погано в Україні… Ще раз, вся дискусія повернулася до Києва, повернулася до Майдану», – двічі намагався домогтися відповіді на запитання про порушення Росією прав людини в тимчасово окупованому Криму Крістоф Хойсген.
Ні про який «чесний діалог» під час неформального засідання Ради безпеки ООН говорити не доводиться, адже під час відеоконференції Росія отримала чергову порцію негативних відгуків і недовіри з боку представників західних країн. Держави знову продемонстрували свою прихильність до неприйняття російської окупації українських територій.
Востаннє тема окупованого Криму порушувалася в Раді безпеки ООН в березні цього року, коли проходило засідання з питань порушення Росією прав людини на півострові. Захід був організований постійними представництвами Бельгії, Естонії, Франції, Німеччини, Великої Британії і США при ООН в партнерстві з Україною. Під час конференції країни заслухали доповідь помічника генерального секретаря з прав людини і керівника Управління верховного комісара з прав людини Ілзе Брандс Кехріс, яка розповіла про кричущі порушення прав людини з боку Росії в Криму: це обмеження свободи слова, зборів, пересування, віросповідання, незаконний призов кримчан в російську армію, а також затримання, викрадення і вбивства жителів півострова.
