Уряд України розділив своїх громадян «на чотири сорти», – так російський агітпроп відреагував на набуття чинності законом «Про повну загальну середню освіту». На думку росмедіа, Україна остаточно «ліквідувала російську освіту» в країні й «закрила школи з навчанням російською мовою», тим самим «утискуючи права російськомовних громадян». «Освітня дискримінація», запевняє агітпроп, «сортує людей», а діти, які не відносяться до «титульної нації», нібито більше «не мають права» на отримання середньої освіти рідною мовою. «Росіяни в Україні тепер на положенні євреїв у Третьому рейху», – скорботно резюмують російські «експерти».
фото 1, 2, 3
Новий український закон «Про повну середню освіту» Верховна Рада України прийняла в січні цього року, а чинності він набув 18 березня. Цей документ відноситься до головного закону «Про освіту», який у 2017 році запустив реформу системи освіти в Україні. Саме ця реформа, в принципі, як і багато інших, категорично не сподобалася представникам «русского мира», які вже довгі роки намагаються зупинити так звану «насильницьку українізацію» держави. Простіше кажучи, російська влада активно очорнює і опирається використанню в суверенній Україні української мови. З обмеженням будь-яких прав новоприйнятий закон про повну загальну середню освіту не має нічого спільного. Навпаки, документ регулює права українських дітей і дітей національних меншин на доступність навчання рідною мовою.
Загалом закон гарантує рівні права учням; вони отримують можливість самостійно вибирати вектор освіти, вивчаючи необхідні для них профільні предмети; документ регулює максимальні терміни головування директорів у школах, а вчителі отримують значну автономність. Однак агітпроп обурили інші норми, прописані в законі, – великий резонанс викликала Стаття 5 розділу I документа, де йдеться про мову викладання в середній школі. Загалом існують три моделі навчання, крім звичайної.
- Перша модель:
Корінні народи України – насамперед, кримські татари, які не проживають в середовищі своєї мови і не мають держави, – захищені законом у своїх правах на навчання рідною мовою. Такі діти навчатимуться кримськотатарською мовою з 1 по 11 (12) клас разом із ґрунтовним вивченням української мови.
- Друга модель:
Використовується для нацменшин, які розмовляють однією з мов Євросоюзу. Рідною мовою діти будуть навчатися в початковій школі, попутно вивчаючи українську. У п’ятому класі вводиться освіта українською мовою у 20% в загальному обсязі, з тим щоб в дев’ятому класі досягти позначки 40%. У старшій школі цей відсоток зросте до 60% річного обсягу навчального часу державною мовою.
- Третя модель:
Використовується для дітей, які розмовляють мовою, що належить до однієї мовної групи з українською. У початковій школі діти також будуть навчатися мовою нацменшини, попутно вивчаючи українську мову. Із п’ятого класу не менше ніж 80% навчального часу становитиме викладання державною мовою.
Школи з викладанням мовою національних меншин повинні забезпечити виконання закону до 2023 року. А російськомовні освітні установи зобов’язані виконати нову норму вже з нового навчального року 2020-2021. Це пов’язано з тим, пояснили раніше в Міністерстві освіти України, що дітям, які навчаються російською, буде легше вивчити українську, адже мови входять до однієї мовної групи. На сьогодні в Україні все ще працюють близько 125 російськомовних шкіл. Однак ніхто не збирається «ліквідувати» або «закривати» школи з російською мовою навчання: освітні установи протягом шести років поступово переводять на українську мову. Школи так само приймають дітей, з тією лише різницею, що навчання там уже ведеться державною мовою.
Подібні закони про освіту діють у багатьох країнах Європейського союзу – Україна вивчила безліч аналогічних моделей навчання своїх сусідів. Однак наративи «про утиск російськомовних» російська пропаганда застосовує не тільки проти України. Наприклад, агітпроп систематично звинувачує Латвію в «порушенні прав росіян». Там реформа в школах для національних меншин почалася в 2017 году, коли старші класи почали здавати іспити державною мовою. Латвійська реформа передбачає, що з 2019 року в школах з 1-го по 6-й клас навчання має вестися білінгвально – російською та латиською мовами. З 2020 року в 7-9-х класах таких шкіл 80% предметів мали викладатися латиською, а з 2021 року в старшій і середній школі майже весь навчальний процес мав здійснюватись державною мовою.
