Користувачі соцмереж активно поширюють інформацію про те, що нібито “українські школярі дізнаються, що в Гітлера боліла душа через страждання українського народу”. Як доказ цього у соцмережах розповсюджують скриншот цитати, яка начебто є в підручнику для 10-го класу “Всесвітня історія 1914-1939 рр.” українського історика Павла Полянського.

Скріншот – facebook.com
Скріншот – Антифашист
Скріншот – mozgovoy-center.ru

Текст цитати (оригінальна орфографія скриншота збережена): “Готуючись до війни з Польщею, Гітлер намагався роздмухати далі польсько-українське протистояння, привернути симпатії і жителів УРСР. 1 квітня 1939 р. він заявив: душа болить, коли бачимо страждання благородного українського народу і народів Кавказу. Настав час для створення спільної української держави”. 

Деякі інші проросійські сайти поширили цю новину і без жодних доказів заявили, що вказана цитата нібито міститься в українському підручнику з історії для учнів 5-го класу. Ані назви підручника, ані його автора вони не називають. 

Редакція StopFake попросила історика Павла Полянського, який начебто є автором наведеної цитати, прокоментувати цей скриншот. Учений відповів, що сканований текст йому не належить, а звідки його взято він не знає. У жодному з відповідних тематичних розділів підручника із всесвітньої історії для 10-го класу немає цитати про Гітлера і його душевний біль за українців. 

Скріншот – pedpresa.ua

Павло Полянський неодноразово обіймав посаду заступника міністра освіти і науки України. Ще в 2015 році він наголошував на тому, що інформаційна війна в освіті – це передусім боротьба не за тексти в підручниках і не за риторику педагогів на заняттях. Це боротьба за молодь, її свідомість і мислення. Поширення подібних фейків у соцмережах — це приклад типового прокремлівського наративу про фашизм в Україні, який дискредитує українську систему освіти, звинувачуючи її у так званих симпатіях до Гітлера. Крім того, творці цього фейкового скриншоту не звернули уваги на правила української пунктуації при оформленні “прямої мови Гітлера”. В українській мові перед прямою мовою, яка стоїть після слів автора, ставлять двокрапку, пряму мову завжди беруть в лапки, а перше слово прямої мови обов’язково пишуть з великої літери. Тож цитата наведена з грубою орфографічною й пунктуаційною помилками, що робить її ще менш правдоподібною, а її наявність у будь-якому українському шкільному підручнику з історії — малоймовірною.