Зображення з військовослужбовцями було згенеровано за допомогою штучного інтелекту (ШІ). На час воєнного стану військовим заборонено доступ до азартних ігор, тому така нагорода була би протизаконною.
У проросійському сегменті мережі поширюється новина про те, що українських військових нібито нагородили за службу бонусами в онлайн-казино Fabvet, проілюстрована знімком з двома чоловіками у камуфляжі. Йдеться про фріспіни — безкоштовні прокручування барабанів на ігрових автоматах. Пропагандисти не вказують ні посад військовослужбовців, ні частин, де нагороджені буцімто проходять службу, ні хто саме вручив чоловікам сертифікати.
Однак ця новина — вигадана: з квітня 2024 року військовослужбовцям заборонено доступ до онлайн-казино на період воєнного стану. Урядом була запроваджена низка заходів для боротьби з азартним іграми у війську, зокрема, заборонили також рекламу азартних ігор з символікою ЗСУ та прийом ломбардами під заставу предметів товари подвійного призначення, як-от дрони чи тепловізори. Тож вкрай малоймовірно, що командування не просто вручило би військовим такий подарунок, а ще й задокументувало пряме порушення законодавства.
До того ж, фото, що поширюється разом з публікацією — низькоякісна робота нейромережі. На це вказує низка елементів знімку. Зокрема, ззаду за чоловіками ліс має нереалістичну текстуру: багато гілок та стовбурів ніби витають у повітрі, а не виглядають як фрагменти реальної рослини.
Таблички в руках чоловіків теж не виглядають справжніми. Літери на папірцях занадто плоскі й штучні, складається враження, що їх наклали на реальне зображення за допомогою фоторедактора. Порівняймо зі справжнім фото з події, де урочисті грамоти вручали кримським військовослужбовцям та митцям: на реальному знімку перспектива дещо спотворює літери, текст не такий плоский і «читабельний», а сама табличка не настільки рівномірна через текстуру матеріалу та освітлення.
Крім того, на одязі чоловіків є нелогічні елементи. Так, наприклад, на куртці військовослужбовця справа одна ділянка з незрозумілих причин пошита з камуфляжу іншого кольору.
На очевидно нейромережеве походження зображення звернула увагу навіть аудиторія російських пропагандистів. Утім, важливо зазначити, що багато інструментів з розпізнавання ШІ-зображень — Decopy AI, /wasitai, Reversely — не змогли розпізнати, що фотографія фейкова. Алгоритми й справді часто помиляються: як пояснює програмний директор «Детектор медіа» Вадим Міський, технологія детекції не встигає за генераторами, особливо якщо зображення було відредаговане, стиснене для економії розміру або є комбінацією реального фото з домальованими елементами. Навіть найсучасніші моделі для виявлення фейків суттєво втрачають точність, стикаючись із фейками в реальних умовах, а не в лабораторних тестах. Тому фахівці радять бути пильними і спиратися перш за все на критичне мислення. Як розпізнати ШІ-зображення, ми вже пояснювали у великому матеріалі з медіаграмотності.
Проблема лудоманії — залежності від азартних ігор — в лавах ЗСУ не вперше стає мішенню російської пропаганди. Схожий наратив ми нещодавно спростовували у матеріалі Фейк: Серед найпопулярніших пошукових запитів солдатів ЗСУ — «виступ Путіна», «способи самогубства» і «онлайн-казино».
