Силоміць вилучати анатомічний матеріал в українців не будуть. Закон дозволяє дати прижиттєву згоду чи незгоду на донорство своїх органів для трансплантації у разі смерті. Рішення щодо донорства можна змінити протягом життя.
Чергова дезінформаційна хвиля накрила український сегмент соціальних мереж. Користувачі масово поширюють відео з неправдивими твердженнями про новий закон для системи охорони здоров’я України у галузі трансплантології. У роликах стверджується, що відтепер українці нібито «підуть на органи навіть без їхньої згоди», а анатомічні матеріали померлих громадян нібито «почнуть масово розпродавати за кордон». Повідомляється, що нововведення є настільки радикальними, що «родичів позбавлять можливості навіть поховати померлого».
Верховна Рада України 16 грудня дійсно ухвалила законопроєкт №5831, який регулює надання медичної допомоги українцям методом трансплантації. Однак цей документ не має нічого спільного із «примусовим вилученням органів» у громадян України – будь-які висловлювання на цю тему є дезінформаційними. Насправді програма трансплантології існує в Україні десятки років, проте активного розвитку набула лише три роки тому.
Міністерство охорони здоров’я України розробило та запустило в роботу нову програму трансплантації в 2018 році. Пілотний проєкт передбачає повне фінансування операцій із пересадки органів та інших анатомічних матеріалів. Він полегшує доступ українців до цієї життєво важливої послуги: усі трансплантації оплачує держава, а для пацієнта вони будуть безкоштовними.
Тоді ж, у 2018 році, МОЗ України розпочав процес створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ). Система почала працювати в січні 2021 року. ЄДІСТ дає змогу в автоматичному режимі формувати пари «донор – реципієнт», які підходять за відповідними параметрами, без втручання людини, що виключає корупційну складову.
Відповідно до ухваленого 16 грудня 2021 року закону, який породив фейки про «примусове вилучення органів», реалізація пілотного проєкту з трансплантації продовжується до грудня 2023 року. З 1 січня 2024 року пілотний проєкт діятиме вже у статусі постійної медичної програми, яка також фінансуватиметься державою.
Крім того, прийнятим законом закріплено презумпцію незгоди на пожертвування органів. Це означає, що в Україні заборонено використовувати органи небіжчика без прижиттєвого дозволу цієї людини або без дозволу родичів, отриманого посмертно. Для тих, хто погоджується віддати свої органи на трансплантацію, документ затверджує нову процедуру для посмертного донорства. Українці зможуть зафіксувати свою згоду не лише письмово, а й у додатку «Дія».
Відомості про надану згоду або незгоду на донорство органів зберігатимуться у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ). За бажанням ці дані можуть внести у паспорт або посвідчення водія. Рішення про те, бути чи не бути донором, людина може змінювати протягом усього життя. Людина, що змінила своє рішення, може відкликати свою згоду на донорство, надану раніше.
Для порівняння: у 2019 році в Україні завдяки пілотному проєкту було проведено 78 операцій із трансплантації органів і тканин, у 2020 – 118 операцій. За підсумками цього року МОЗ планує вийти на показник як мінімум 250 операцій українцям. До початку дії пілотного проєкту українські пацієнти мусили роками стояти в черзі на пересадку органів за кордоном.
