Станом на 25 жовтня 2021 року в Україні не вводили жорстких карантинних обмежень в усіх областях. У червоній зоні епіднебезпеки перебувають вісім областей – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Одеська та Херсонська. Уряд не планує запроваджувати повний локдаун і закликає масово вакцинуватися проти COVID-19.

У соцмережах тривають маніпуляції на тему введення локдауну на тлі погіршення ситуації із захворюваністю на COVID-19 в країні. Щодня користувачі поширюють фейкові дописи про те, що запроваджуються посилені карантинні обмеження, змінюється лише дата, з якої «вводиться» локдаун, а також список регіонів, на які нібито поширюються обмеження.

Скриншот – facebook.com

Станом на 25 жовтня 2021 року в Україні не запроваджували жорстких карантинних обмежень у всіх областях. У так званій червоній зоні епіднебезпеки, де спостерігається спалах захворювань, знаходяться 8 областей – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Одеська та Херсонська. 

Скриншот – moz.gov.ua

Крім того, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив 20 жовтня під час засідання уряду, що локдаун по всій країні запроваджувати не планують.

«Бізнес і громадські заклади можуть працювати навіть в «червоній» зоні, якщо всі відвідувачі і працівники повністю вакциновані. Ми не плануємо вводити повний локдаун по всій країні і зупиняти економіку. Але як сказав на цьому тижні Президент: єдиною альтернативою локдауну є масова вакцинація. Тому закликаю людей не чекати «червоних» зон у своїх регіонах, а піти і зробити щеплення зараз», – сказав Шмигаль.

За умов, коли в Україні щодня зростає число хворих на COVID-19, кількість госпіталізованих осіб та летальних випадків, фейки про впровадження локдауну легко сприймаються як правда і масово поширюються соцмережами.

Що вказує на те, що вам брешуть про карантин/локдаун:

  • – яскрава картинка з буквами контрастного кольору, логотипи популярних українських телеканалів, які використовуються, щоб привернути увагу;
  • – короткі фрази зі знаками оклику, закликами, використанням слів «терміново», «вже завтра», «офіційно», «прийнято рішення» тощо;
  • – відсутність посилань на офіційні джерела інформації, структури влади, які дійсно уповноважені ухвалювати такі рішення, або згадується номер постанови, якої насправді не існує;
  • – відсутність точної інформації в дописі – не зазначається, про які саме регіони йде мова, про які обмеження і т.ін.;
  • – найчастіше такі дописи супроводжуються посиланням на анонімний телеграм-канал, сумнівний сайт тощо.

Де перевіряти інформацію, чи запровадили локдаун в Україні:

Також відсутність інформації про введення локдауну в національних ЗМІ може свідчити про те, що перед вами недостовірна «новина».

Раніше StopFake спростовував фейк про те, нібито більшість госпіталізованих із СOVID-19 в Україні – вакциновані.