Генеральне консульство Республіки Польща у Львові заявило, що поширювана в мережі інформація про нібито осквернення на цвинтарі в Бродах могил польських солдатів, які загинули 1920 року, є недостовірною. Президент Польського товариства з догляду за військовими могилами також заявив про те, що інформація, яка з’явилася у ЗМІ, не відповідає дійсності.
Кремлівські ЗМІ, Telegram-канали, польські антиукраїнські ресурси та користувачі соціальних мереж поширили інформацію про те, що у Бродах (у Львівській області, а зовсім не на Тернопільщині, як про це пишуть пропагандисти, — прим. ред.) нібито зрівняли із землею «військовий польський цвинтар, де поховані солдати, що воювали під час Першої світової війни».
«Так ми дякуємо нашим братам із Польщі за все, що вони сьогодні роблять для України?» — цитують пропагандисти слова депутатки міської ради Ольги Кравчук, яка поширила відео із цвинтаря у Бродах.
Постом Ольги Кравчук поділилися понад 200 разів, переважно споживачі із польськими іменами. Публікацію також процитували і в матеріалі польського прокремлівського сайту Kresy.pl.
Хоча Ольга Кравчук опублікувала свій пост іще 2 лютого, а головний пропагандистський ресурс RT з посиланням на Kresy.pl написав про інцидент 9 лютого, інші прокремлівські ЗМІ, Телеграм-канали, а також польські акаунти в Tiktok і YouTube почали масово поширювати інформацію про випадок у Бродах тільки з 12 лютого — на тлі скандалу з польськими фермерами, які висипали зерно з українських вантажівок на прикордонному пункті «Ягодин-Дорогуськ».
Військові поховання з’явилися на території цвинтаря у Бродах під час Першої світової війни та польсько-радянської війни 1920 року. У коментарях під публікацією депутата директор місцевого історико-краєзнавчого музею Василь Стрильчук пояснює, що цвинтар, про який говорить депутатка, не польський — там поховання 1914-1920 років. Це російські, австро-угорські, українські, польські та більшовицькі могили», — пише Стрільчук.
Історик коментує і фотографію пам’ятника з написом «Невідомому солдатові», що встановлений поряд із військовими похованнями. «Тут все чітко написано, що це меморіал невідомому воїну, який загинув між 1914 і 1920 роками. Він був облаштований, мабуть, не раніше кінця 1920-х, а швидше за все, у 1930-х роках. У період Другої Речі Посполитої існувало Товариство з догляду за військовими похованнями, яке мало свої відділення у всіх повітах. Вони займалися облаштуванням військових цвинтарів Першої світової війни, українсько-польської (в українців було своє товариство) та радянсько-польських воєн. Було облаштовано і цвинтар, що існував з 1914 року, і сюди перенесли поодинокі могили з лісів, полів, сіл і зробили цей меморіал. Цей цвинтар не має національності, він міжнаціональний, що й вказано на меморіалі — «невідомому воїну».
Вже не вперше Стрільчук спростовує твердження про те, що на цьому місці знаходяться останки лише польських солдатів. Так, у 2013 році до Бродів приїхали польські байкери і прикрасили усі могильні хрести біло-червоною стрічкою. Тоді історик нагадав, що серед могил є й поховання воїнів Української Галицької армії та навіть червоноармійців кавалерії Будьонного, які неодноразово 1920 року захоплювали місто Броди. «Отже, безпідставне й помилкове твердження, що на полі військових поховань у Бродах лежать останки суто польських воїнів», — заявив Стрільчук.
Варто зазначити, що на табличці, встановленій на цвинтарі, також не вказано, що це військовий польський цвинтар. Напис говорить, що це «Поле військових поховань», і наголошує, що роботи з облаштування проводилися польською стороною за підтримки Бродської міської ради. Цією фотокарткою поділилася Ольга Кравчук у своїй публікації 2 лютого.
На відео, яке поширила Ольга Кравчук 2 лютого, також можна побачити, що роботи, які проводилися, не торкнулися військових цвинтарів. Поле із військовими похованнями можна побачити на скриншоті відео Кравчук у лівому верхньому кутку.
Інформація про те, що українці зрівняли із землею «військовий польський цвинтар», була спростована Генеральним консульством Республіки Польща у Львові.
«У зв’язку з появою в медіа-просторі неправдивих повідомлень про нібито руйнування поховань солдатів, які загинули у роки у Першої світової війни, та польських солдатів, що загинули у 1920 році, на цвинтарі у місті Броди (Україна), Генеральне консульство Республіки Польща у Львові повідомляє, що такої події не було.
Співробітник Генерального консульства Республіки Польща у Львові перевірив зазначені повідомлення безпосередньо на місці передбачуваного інциденту і встановив, що роботи із прибирання, які проводяться навколо некрополя, не торкнулися пам’ятників цвинтаря. Крім того, пастор римо-католицької парафії в Бродах підтвердив, що під час прибирання на цвинтарі не було осквернено жодного надгробка», — заявили в Генеральному консульстві РП.
Януш Балицький, президент Польського товариства з догляду за військовими могилами у Львові, також заявив, що інформація, яка з’явилася у ЗМІ, не відповідає дійсності. «Насправді співробітники муніципального підприємства, користуючись сприятливими погодними умовами, проводять прибирання на цвинтарі, розчищаючи багаторічні кущі у занедбаній частині цвинтаря. Руйнування надгробків не виявлено, а проведені роботи дадуть змогу в майбутньому упорядкувати запущену частину цвинтаря», — цитує слова Балицького @CzarneNieboNEWS.
Януш Балицький особисто приїхав у Броди і зробив фотографії на місці, де проводиться прибирання.
«Надання противниками польсько-української угоди неправдивої упередженої інформації спрямоване на розділення наших народів. Давайте не піддаватися на такі провокації», — заявив Балицький.
Мета такої дезінформації — посилити розбіжності між Україною та її польськими партнерами, посіяти недовіру серед українців та посилити фейкові наративи серед своєї аудиторії. Раніше StopFake спростував низку фейків, спрямованих на посилення непорозумінь між українцями та поляками, — наприклад, про те, що Польща починає «м’яку окупацію» восьми областей Західної та Центральної України.
