Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

У середу вранці в Будинку уряду Білорусі Олександр Лукашенко виступав перед парламентаріями, членами Конституційної комісії та представниками органів держуправління. Серед іншого, Лукашенко спробував пояснити, що ж сталося з літаком ірландської авіакомпанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, але був примусово посаджений у Мінську, після чого білоруські силовики затримали двох пасажирів. Провладне видання «Беларусь сегодня» повідомляє:

«Те, що відбувається сьогодні в інформаційному просторі навколо цієї ситуації, Президент назвав інформаційною вакханалією, яка переходить всі межі здорового глузду і моралі. <…>

Глава держави розповів, що повідомлення про мінування рейсу надійшло зі Швейцарії одночасно в Афіни, Вільнюс і Мінськ. Інформацію було оперативно доведено до екіпажу згідно з міжнародними вимогами, в цей час літак перебував у повітряному просторі Білорусі.

– “Хамас”, не “Хамас” – сьогодні це не має ніякого значення, – переконаний Президент. – У екіпажу був час, щоб прийняти рішення. В нас у повітрі під загрозою перебували 123 пасажири з різних країн і 6 членів екіпажу. В районі була Білоруська атомна станція, поблизу неї і відбувся розворот літака. А якби раптом?.. Нам що, мало Чорнобиля? Нам потрібен іще один?.. За моїм розпорядженням всі системи захисту атомної станції, в тому числі протиповітряна оборона, були підняті за тривогою миттєво і переведені в режим повної бойової готовності.

Олександр Лукашенко підкреслив:

– За своїми посадовими обов’язками я повинен був захистити людей! Я думав про безпеку країни, і зрозумійте просту річ: якби літак був замінований і було бажання у терористів його підірвати, ми навряд чи б допомогли б. Але я не міг допустити, щоб літак впав на голови наших людей. Тому не треба мені дорікати, я діяв законно, захищаючи своїх людей! Так буде і надалі! Алгоритм дії в таких випадках один – негайна посадка літака і порятунок людей».

За версією офіційного Мінська, коли літак був уже в повітрі, на адресу мінського аеропорту електронною поштою надійшов лист такого змісту:

«Ми, солдати ХАМАС, вимагаємо, щоб Ізраїль припинив вогонь в Секторі Гази. Ми вимагаємо, щоб Європейський Союз відмовився від підтримки Ізраїлю в цій війні. Відомо, що учасники Delfi Economic Forum повертаються додому рейсом 4978. У цей літак закладено бомбу. Якщо ви не виконаєте наші вимоги, бомба вибухне 23 травня над Вільнюсом».

ХАМАС спростував свою причетність до цього листа. Та й звучить він відверто абсурдно: за два дні до 23 травня Ізраїль і ХАМАС уклали угоду про припинення вогню, а Євросоюз навіть фізично не міг би «відмовитися від підтримки Ізраїлю» за неповні 3 години, поки літак перебуває в дорозі від Афін до Вільнюса. Навіщо «терористам» знадобилося направляти лист Білорусі, до якої у них немає ніяких претензій, ніхто не пояснив.

Твердження про те, що лист із загрозою отримали не тільки в Мінську, а й у Афінах і Вільнюсі, не підтвердили ні в Греції, ні в Литві. Більше того, литовська влада, якій нібито безпосередньо була адресована погроза, явно не вживала у зв’язку з нею ніяких заходів; у Вільнюсі готувалися до прийому літака. Така реакція на отримане повідомлення про теракт абсолютно неправдоподібна. І ще одна мало правдоподібна деталь: в Білорусь лист нібито надіслали, а в інші транзитні країни на шляху літака – Болгарію, Румунію й Україну – ні, що говорить про якусь особливу роль Білорусі в цьому сюжеті. Тож, швидше за все, лист із погрозою – продукція приблизно тих самих авторів, які у вересні 2020 року створили «перехоплення» розмови якихось співробітників західних спецслужб Ніка і Майка про «міцного горішка» Лукашенка та імітацію отруєння Навального.

Як бачимо, тепер Лукашенко не наполягає на достовірності листа, але стверджує, що влада країни мусила відреагувати, щоб не допустити наближення замінованого літака до Білоруської АЕС.

Але маршрут літака зовсім не припускав наближення до АЕС. За даними сайту Flightradar 24, літак відхилився від наміченого курсу в районі Ліди, приблизно за 30 км від кордону з Литвою; йому залишалося провести в повітряному просторі Білорусі лічені хвилини. Підлетіти до Вільнюса літак мав із півдня. А Білоруська АЕС розташована поблизу міста Островець Гродненської області, за 40 км на схід від Вільнюса. На карті АЕС позначена червоним хрестиком.

Найближчим до АЕС місцем на шляху літака мав стати вільнюський аеропорт. Абсолютно неймовірно, щоб вибух літака за 40 км від станції міг якось вплинути на її роботу.

Що ж до аргументу про те, що замінований літак «не повинен впасти на голови наших людей», тобто жителів Білорусі, то дії білоруських диспетчерів і військових, які перенаправили літак у Мінськ, вочевидь суперечили цій меті: без їхнього втручання він залишив би повітряний простір країни через 2-3 хвилини після того, як пролетів би над Лідою, а фактично летів над Білоруссю ще близько 35 хвилин, в тому числі над густонаселеними передмістями Мінська. Якби білоруська влада дійсно допускала, що літак міг бути замінованим, довелося б визнати, що вона своїм рішенням наразила жителів країни на небезпеку.

Лукашенко, розуміючи, що звинуватити ХАМАС у розсилці неправдивого повідомлення про мінування неможливо, висунув нову версію подій:

«Адже не встигли шасі замінованого літака торкнутися злітно-посадкової смуги аеропорту Мінськ, як з боку колективного Заходу на чолі з Вашингтоном посипалися як під копірку написані категоричні, більш того, абсолютно абсурдні звинувачення. Ви це помітили? До вечора все це висипали, поки пілот сидів у нас і сім годин не хотів летіти звідси, зідзвонюючись із кимось. І було прийнято якісь рішення щодо заборони польотів над нашою територією – надто вже швидко для європейської бюрократії. Ви, депутати, знаєте, що таке прийняття рішення в Євросоюзі: роки проходять, не можуть елементарне рішення прийняти. Що це, якщо не спланована провокація проти Білорусі? <…>

Всьому світу зрозуміло, що проти нас розв’язана багатопланова, багаторівнева гібридна війна. Мета зрозуміла. Кому вигідно демонізувати Білорусь, ми теж знаємо».

За його логікою виходить, що неправдиве повідомлення про мінування літака було спрямовано на те, щоб спровокувати білоруську владу до дій, які можна буде представити як захоплення цивільного повітряного судна. Кінцевою метою цієї операції виявляється заборона на польоти над територією Білорусі.

Сюжет абсолютно неправдоподібний. Зрозуміло, заборона польотів – досить відчутний удар по білоруській економіці, але незрозуміло, навіщо для введення санкцій, якщо цей намір був, потрібна була б така провокація. Фальсифікація президентських виборів, незаконне утримання влади і суворі репресії проти незадоволених – вже достатні підстави для санкцій.

Що ж до швидкості прийняття рішення в інстанціях ЄС, то вона тут ні до чого. Формального зобов’язуючого рішення про заборону польотів досі немає. Тут спрацював інший механізм. У понеділок – на наступний день після інциденту – лідери країн ЄС провели екстрений саміт і закликали європейських авіаперевізників припинити польоти над Білоруссю. Як показує Flightradar 24, в середу в небі над Білоруссю практично немає літаків іноземних авіакомпаній, за винятком російських, китайських і деяких компаній з країн Африки, але це рішення не євросоюзівської бюрократії, а самих компаній. Крім того, лідери доручили  Раді ЄС розширити список санкцій і ввести додаткові санкції; пропозицію в найближчому майбутньому повинен сформулювати верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель. Тут уже не варто очікувати такої ж оперативності, з якою відбулася відмова від польотів.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider