Джерело: Аліна Пінчук, для Радіо Свобода
Роскомнадзор у вівторок склав перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами», повідомляється на сайті відомства. Протоколи стосуються діяльності медіакорпорації Свободная Европа/Радио Свобода (РСЕ / РС) та її проектів.
«Це повідомлення (матеріал) створене і (або) поширене іноземним засобом масової інформації, що виконує функції іноземного агента, і (або) російською юридичною особою, яка виконує функції іноземного агента».
Таке повідомлення має бути на початку кожного матеріалу, опублікованого іноземними засобами масової інформації, які виконують функції іноземного агента. В аудіовізуальних матеріалах трансляція цього повідомлення повинна тривати не менше 15 секунд на самому початку. Наказ Роскомнадзора про відповідне маркування матеріалів набув чинності 30 жовтня 2020 року, і за невиконання цієї вимоги передбачена адміністративна відповідальність: штраф від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для посадових осіб, а для юридичних осіб – від 500 тисяч до 5 млн рублів.
Заяву в Роскомнадзор з інформацією про те, що РСЕ / РС не виконує наказ відомства, який з 30 жовтня 2020 року суттєво посилив правила маркування контенту на всіх платформах, подав генеральний директор РІА ФАН Євген Зубарєв. 29 грудня Роскомнадзор здійснив перевірку за цією заявою, після чого направив до ТОВ «РСЕ / РС», що представляє інтереси медіакорпорації в Росії, повідомлення про складання 130 адміністративних протоколів за фактами порушення наказу. Згідно з планами відомства, їх складання завершиться на початку лютого. Протоколи будуть передані в суд: загальна сума санкцій, ймовірно, складе десятки мільйонів рублів.
На поточний момент в реєстрі Мін’юсту вже 17 проєктів і людей, які визнані відомством ЗМІ-іноагентами, серед них Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», «Голос Америки», «Сибирь.Реалии», «Север.Реалии», «Idel.Реалии», «Кавказ.Реалии», Татаро-башкирская служба Радио Свобода, «Фактограф» и Крым.Реалии – проект Украинской службы РСЕ/РС (Радіо Свобода), який інформує мешканців окупованого і згодом анексованого Росією Кримського півострова. В кінці 2020 року до цього реєстру вперше потрапили фізичні особи, серед них журналісти, які співпрацюють з Радіо Свобода.
Президент РСЕ / РС Тед Ліпіен заявив в зв’язку з рішенням російської влади: «Дії Роскомнадзора – це різка ескалація зусиль російської влади щодо обмеження доступу громадян Росії до непідцензурних новин, відповідальних дискусій та відкритих дебатів – того, що пропонує Радіо Свобода та інші наші проекти, орієнтовані на російську аудиторію. РСЕ / РС не залишить цю аудиторію і продовжить виконувати свою місію в Росії».
Закон щодо ЗМІ-іноагентів в Росії був ухвалений у 2017 році незабаром після того, як Мін’юст США зажадав від RT America – філії російської телекомпанії – зареєструватися в якості іноземного агента на території Сполучених Штатів. При цьому RT здійснює цілодобове телемовлення в кабельних мережах по всій території США, в той час як доступ до кабельних мереж та ефірного теле- і радіомовлення для іноземних ЗМІ в Росії значно обмежений.
Керівництво медіакорпорації РСЕ / РС оцінює дії російської влади в зв’язку із законодавством про ЗМІ – іноземних агентів як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Закони США гарантують журналістську незалежність РСЕ / РС і не допускають політичного і цензурного втручання в редакційну політику.
«Будь-які припущення про те, що РСЕ / РС є агентом будь-якого уряду, є неправдивими. Такі припущення вже позначилися на наших можливостях працювати в Росії, вони становлять собою загрозу для наших співробітників в Росії», – йдеться в іншій заяві корпорації. Російське законодавство про некомерційні організації та ЗМІ – іноземних агентів неодноразово зазнавало критики з боку урядів західних країн і міжнародних правозахисних організацій. БІЛЬШЕ ЗА ТЕМОЮ: З Росії: «Далі – вороги народу»
28 грудня 2020 року Мін’юст вперше включив у список ЗМІ-іноагентів фізичних осіб. Тепер ЗМІ-іноагентами вважаються правозахисник Лев Пономарьов, художниця Дар’я Апахончич, журналісти Людмила Савицька, Сергій Маркелов і Денис Камалягін. https: //www.youtube.com/embed/gXi1BfI4Rfo? &&& fs = 1 & enablejsapi = 1 & rel = 0
На них поширюються ті ж правила, що й на інші ЗМІ з реєстру: потрібно зареєструвати юридичну особу в Росії, проводити обов’язковий аудит річної фінансової звітності, надавати в наглядові органи щоквартальні звіти про діяльність і фінансову активність. Також публікації ЗМІ-іноагентів повинні відповідно маркуватися, а інші ЗМІ, згадуючи в матеріалах іноземного агента, повинні вказувати цей статус.
Статус ЗМІ-іноагента може отримати будь-яка людина, яка «поширює для необмеженого кола осіб друковані, аудіо- або відеоматеріали та інші повідомлення» і отримує гроші з зарубіжних джерел. При цьому поширення інформації та отримання грошей не обов’язково повинні бути пов’язані: можна написати щось у соцмережах або зробити репост публікації ЗМІ-іноагента, отримувати іноді грошові перекази від родичів з-за кордону – і в підсумку самому стати ЗМІ-іноагентом.
Поки що остаточно не зрозуміло, чи точно фізичні особи, визнані ЗМІ-іноагентами, повинні створити в Росії юридичну особу і яким чином їх можна до цього примусити.
«Це ж не тільки проблема, пов’язана з тим, що ти стаєш підконтрольним державі більше, ніж твій сусід, але це додатковий фінансовий тягар, – каже директор Центру захисту прав ЗМІ Галина Арапова. – Тобто ти повинен витратити гроші на те, щоб зареєструвати юридичну особу, щоб її утримувати, платити бухгалтеру, керівнику юридичної особи, подавати купу всіляких звітів до податкової і таке інше. Яким чином це працює стосовно юридичних осіб, ми побачили. Ось Радіо Свобода зареєструвало юридичну особу в Москві, яка вже почала звітувати і на яку вже почали накладати штрафи. Стало зрозуміло, навіщо ця юридична особа в Росії була потрібна: щоб штрафувати тут російську юрособу, а не ганятися за іноземною юридичною особою і виносити рішення російських судів щодо іноземної юридичної особи, включати процедуру міждержавної взаємодії для виконання рішень російських судів. Це набагато складніше. Набагато простіше застосувати систему державного примусу на території країни, використовуючи механізми, доступні тут. Тому юридична особа тут у закордонних ЗМІ – іноземних агентів реєструється.
Як вони будуть це робити стосовно фізичних осіб, ми не розуміємо, ніхто з юристів не розуміє. Така процедура за російським законодавством відсутня. Примусити людину зареєструвати юридичну особу – це правовий нонсенс. Тут виникає питання – або це особливості формулювання статті в законі, тому що вона, звичайно, сформульована криво, дуже широко, дуже нечітко: під неї реально підпадає хто завгодно, хоч президент Оксфордського університету. Тому що він, безумовно, публічно поширює інформацію, і при цьому у нього явно не фінансування з російського бюджету. Будь-який громадянин іноземної держави, який будь-яку інформацію з будь-якого приводу поширює і при цьому у нього є доходи не з російського бюджету, підпадає під це формулювання. Як вони будуть її виконувати? Не зрозуміло. Можливо, ми побачимо якесь роз’яснення від Міністерства юстиції, як вони планують примушувати громадян, які були оголошені іноземними агентами, реєструвати юридичні особи. Мені здається, що якщо ми з вами відвернемося від абсурдності всієї цієї ситуації, то до фізичних осіб немає сенсу застосовувати вимоги про реєстрацію юридичної особи. Вони можуть цілком звітувати гіпотетично і безпосередньо державі, надаючи ті ж самі звіти по тій же самій формі. Зовсім не обов’язково це робити через буфер у вигляді юридичної особи. Подивимося. Поки важко передбачити, яким чином буде застосовуватися цей закон щодо фізосіб. Це перший випадок – включення фізичних осіб до реєстру іноземних агентів. Далеко не все в тому, що стосується процедури, до цього часу є зрозумілим», – каже Галина Арапова.
Іноземний агент зобов’язаний звітувати до Мін’юсту не тільки про отримання грошей з-за кордону, але й про те, на що саме вони були витрачені.
«Якщо, скажімо, він не витратив їх на щось, а просто поклав на рахунок у банку, і вони там лежать на накопичувальному рахунку, значить, в частині витрат він повинен буде, мабуть, показати, що ці гроші ніяк не витратили. Якщо він витратив їх на продукти харчування, купівлю нижньої білизни і на поїздку до бабусі, значить, він буде змушений показати всі ці свої витрати. Я вважаю, що окрім того, що це абсолютно зайве втручання у приватне життя людини, це створить ще масу утруднень з точки зору як звітності, так і перевірки. Тому що далеко не завжди громадяни витрачають виключно все онлайн. А якщо він витратив готівку? Він що, має чеки збирати ?! Навіть звітність за витратами на відрядження менш жорстка. Ну, це, звичайно, безпрецедентний випадок, коли від громадян вимагають повний звіт про будь-яке витрачання їхніх коштів, які вони отримують в якості свого персонального доходу. Я такого не пам’ятаю в російському законодавстві. В інших країнах я законодавство в цій частині не вивчала, але я сумніваюся, що держава настільки глибоко втручалася де-небудь в життя своїх громадян, щоб вимагати від них повний звіт про витрачання коштів, отриманих в рамках своєї трудової діяльності», – розповідає Арапова.
«У якомусь кафкіанському маренні»
Карельський журналіст Сергій Маркелов дізнався про те, що він тепер входить до списку ЗМІ-іноагентів з новин.
«Спочатку я взагалі не зрозумів, що відбувається. Я не можу сказати, що це стало для мене великим сюрпризом: коли прийняли цей закон, ми обговорювали його з колегами, і було зрозуміло, що до реєстру багато хто може потрапити просто за свою роботу і співробітництво з іноземними ЗМІ. Але щоб з усієї країни вибрали Маркелова! У такій шорт-лист я увійти не очікував».
З якої причини журналіст опинився в реєстрі ЗМІ-іноагентів, він до цього часу не знає – відомство ще не відповіло на його запит.
«За нинішніми законами будь-яку роботу журналіста можна підписати під політичну діяльність. Політичною діяльністю я ніколи в житті не займався і не планував займатися.
Якщо проводити лінгвістичну експертизу, то поняття «іноземний агент» має на увазі якусь регулярність отримання коштів і залежність від іноземного органу, держави або ще чогось. Якщо говорити про регулярність, то я дуже багато працював на видання «7х7», яке не є іноземним агентом, працював на «Новую газету». Решта якісь гонорари або іноземні гранти були одиничними. Мені жодного разу ніхто не говорив, що і як я повинен робити – я писав так, як хотів. Я був об’єктивним і зваженим у своїй роботі, дотримувався журналістської етики.
У мене є єдине пояснення, чому регіональних кореспондентів включили у цей список – щоб люди розуміли, що туди може потрапити хто завгодно. Не тільки Лев Пономарьов, відомий правозахисник з величезним досвідом, а можуть потрапити і звичайні люди.
Мені б не було так прикро, якби я дійсно отримував якісь гроші постійно, купив би собі хоча б будинок де-небудь на березі Шуї або проводив якусь реальну політичну діяльність. Я звичайний фрілансер, який заробляв, як міг. Тепер на мене навісили зобов’язання, які пов’язані з додатковими витратами. У мене дружина і двоє дітей», – каже Маркелов.
Відтепер Сергій Маркелов зобов’язаний звітувати перед Мін’юстом як і всі інші ЗМІ з реєстру іноземних агентів, що вимагає чималих фінансових витрат.
«Я зараз кожен свій пост в інтернеті і навіть кожен коментар про всяк випадок супроводжую цим підписом. Плюс мені потрібно кожен квартал надавати здоровенний звіт про діяльність – до 15 січня мені потрібно відправити звіт на 85 аркушів. Я чекаю, коли дружина вийде на роботу і роздрукує це, тому що у мене немає принтера і немає можливості роздрукувати стільки документів за гроші. Також потрібно звітувати кожні півроку. Єдине нерозуміння поки зі створенням юридичної особи – як це зробити, ніхто не знає. Роз’яснень з цього приводу Мін’юст поки так і не надав. Я не знаю, яким чином буду оформляти юридичну особу, на які кошти я її буду утримувати. Плюс потрібно замовляти аудит, він коштує чималих грошей.
Де я візьму гроші на аудит? Отримувати адміністративку, пояснювати потім суддям, що у мене просто немає таких коштів, я не можу нормально працювати, і в підсумку відправитися на 2 роки в колонію за те, що не робив аудит? Це ж смішно. Зараз я трохи отямився, але до Нового року у мене було відчуття, що я перебуваю в якомусь кафкіанському маренні», – говорить Сергій Маркелов.
З питання включення росіян до реєстру ЗМІ-іноагентів уже висловилася представниця Управління Верховного комісара ООН з прав людини Ліз Тросселл. В її коментарі наголошується, що список іноземних агентів націлений на правозахисників і журналістів і, «як видно, спрямований на обмеження їхньої свободи слова та вираження».
З критикою законопроекту виступив і офіс представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. У коментарі підкреслюється, що практика визнання іноагентами «звужує простір для свободи вираження думок, свободи ЗМІ та вільного потоку інформації» в Росії.
Ще більше іноземних агентів
Фізичні особи можуть бути визнані не тільки ЗМІ-іноагентами, але й просто іноземними агентами – такі поправки в закон «Про засоби масової інформації» підписав президент за кілька днів до кінця 2020 року.
Іноземними агентами можуть визнавати громадян, які займаються політичною діяльністю на території РФ в інтересах іноземної держави, її органів, іноземних осіб, осіб без громадянства або міжнародних організацій. Або громадян, які збирають відомості в галузі військової чи військово-технічної діяльності РФ, які, за умови їхнього отримання іноземним джерелом, можуть бути використані проти безпеки РФ. Також ці люди повинні отримувати гроші з-за кордону.
Під політичною діяльністю розуміється, зокрема, організація мітингів і спостереження на виборах, участь у діяльності партій, виступ з «публічними зверненнями» про зміни законодавства, «поширення суджень» про дії чиновників. Також іноагентами зможуть визнавати і незареєстровані організації та громадські об’єднання.
Люди самі повинні подавати заяви про включення їх до списку «іноземних агентів», якщо їхня діяльність відповідає зазначеним критеріям. Після включення в список іноземний агент зобов’язаний подавати до Мін’юсту дані про витрачання і використання коштів та майна, отриманих від іноземних джерел, а також маркувати будь-які свої публікації.
За порушення вимог передбачена відповідальність – спочатку адміністративна, а потім і кримінальна. Про кримінальну відповідальність Путін підписав окремий законопроект: за ухилення від реєстрації в якості «іноземного агента» загрожує штраф або позбавлення волі на строк до п’яти років.
«З моєї точки зору, ці останні зміни про те, щоб затаврувати практично все, що є умовно «іноземним», назвавши це терміном «іноземний агент», який в російському суспільстві має до цього часу досить чітке значення – це ворог народу, шпигун і так далі, – каже директор фонду «Громадський вердикт» Наталія Таубіна. – Але крім таврування всі ці закони або поки ще законопроекти накладають серйозні обмеження щодо того, що можуть і що не можуть, як повинні звітувати всілякі іноземні агенти, і по тому, які санкції йдуть за порушення. Ви згадали можливість кримінальної відповідальності: вона якась безпрецедентно висока, тобто 5 років позбавлення волі в разі, якщо фізичною особою з реєстру іноземних агентів порушуються будь-які положення чи обов’язки. І достатньо всього лише один раз його оштрафувати за це адміністративно, а далі вже настає кримінальна відповідальність за будь-яке порушення, в тому числі, наприклад, за спотворене або неповне надання звітності до Міністерства юстиції. В результаті іноземні агенти, як і НКО, повинні будуть кожні півроку звітувати в Мін’юсті не тільки про те, що стосується політичної діяльності, але і про використання коштів, отриманих із іноземних джерел».
У 2012 році фонд «Громадський вердикт» відкрив нову програму і взявся захищати активістів і цивільні організації. На рахунку фонду допомога кільком сотням активістів і декільком десяткам НКО, які були примусово включені в «реєстр НКО, що виконують функції іноземних агентів». Люди і організації, яких зачеплять закони про іноземних агентів, можуть звертатися до фонду за допомогою.
Як розповідає Наталя Таубіна, в найближчому майбутньому ймовірне також посилення правил і для НКО – іноземних агентів: у Думі знаходиться законопроект, який може змінити життя цих організацій.
«Зокрема, Мін’юст отримає право повідомляти НКО про те, що якусь діяльність або взагалі всю діяльність НКО – іноземний агент повинна припинити. І якщо така організація відмовиться це робити, то Мін’юст має право подати позов про ліквідацію. Так що ці зміни нас ще чекають у січні. Ми подивимося, як з цим бути. Якщо Мін’юст, наприклад, фонду «Громадський вердикт» надішле таке повідомлення, ми повинні будемо або припинити діяльність, або не припиняти і нас ліквідують. Вибір невеликий, але будемо шукати інші форми продовження нашої роботи в такому випадку».
Джерело: Аліна Пінчук, для Радіо Свобода
