Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии

Вчені Кримського федерального університету ім. В. Вернадського готують серію експедицій «із пошуку суворовських фортець, побудованих у 1778 році, які відіграли важливу роль у процесі приєднання Криму до Російської імперії в 1783 році».

На пресконференції у пресцентрі «Россия сегодня» (укр. – «Росія сьогодні») декан історичного факультету Таврійської академії КФУ Олександр Герцен, начальник управління організаційно-адміністративної політики університету Наталія Кармазіна і магістрантка історичного факультету вишу, координатор проєкту «Культурний патруль» Ксенія Шульман порушили питання: як зберегти інтерес до історії, культури і традицій «своєї» країни? Така постановка питання свідчить насамперед, що інтерес до цих сфер практично згас і його доводиться підтримувати, а то і збуджувати штучно.

Інша місцева газета матеріал про цю ініціативу простодушно назвала «Втрачені суворівські фортеці», що також свідчить про практичну відсутність інтересу до них. По-друге, йдеться аж ніяк не про фортеці. Як засвідчила проведена Музеєм Тавриди попередня дослідницька робота, «знайдено прекрасні схеми, величезний змістовний інформаційний матеріал, атлас польових укріплень, фельдшанців», тобто ніяких не фортець, а мілких земляних укріплень, які створювалися в районі ймовірних військових дій. В атласі зібрано плани та технічні креслення 29 укріплень. За іншими даними – 33-х. Можливо, їх було більше, але з них виявлено поки тільки п’ять, решту ще будуть шукати. У Криму комусь здається, що пам’яток історії, на основі яких можна було б піаритися на «переможній тематиці», ще мало.

Учасники конференції бідкаються, що «земляні укріплення беззахисні перед діяльністю людей, частина їх знаходиться на сільськогосподарській території і давно розорана. Природа теж нещадна – дощем розмиває і вітром розносить… » Тобто у Криму комусь здається, що пам’яток історії, на основі яких можна було б піаритися на «переможній тематиці», ще мало, тож треба вирішили «витягти назовні» з небуття якісь вибоїни, канави, кургани тощо.

Вчені повідомили, що пошуки суворовських фельдшанців (так називають земляне польове оборонне укріплення – авт.) почалися після того, як у 2008 році вчені Кримського федерального університету (тут маніпуляція – на той час це був український ВНЗ – Таврійський національний університет – авт.) виявили в польових записах радянського археолога Павла Шульца 1993 року замальовку невідомої фортеці. Нею виявився фельдшанець, розташований на Тарханкуті.

Потім в Російському державному військово-історичному архіві дослідники знайшли атлас 1778 року, що містить докладні барвисті креслення 33 таких кам’яно-земляних укріплень, побудованих Олександром Суворовим в Криму. З того часу це був лише цікавий архівний факт, і ні в кого не було намірів називати фельдшанці фортецями, тим більше відновлювати вже давно розорані рови, надавати їм нічим не підтвердженої форми і водити по них туристів. Завдання цього пошуку – створити мережу нібито фельдшанців не тільки у вигляді креслення, а й зробити їх туристичними об’єктами.

Більш того, самі ж учасники конференції розповідають, що в уже неіснуючих фельдшанцях військовий талант Суворова і не проявився. Насправді це винахід римських легіонерів, які, «переміщаючись по Європі й Азії, супроводжували кожну нічну стоянку спорудженням схожого земляного укріплення. Такі стоянки «обносилися земляними насипами, на них встановлювалися бруствери, в строгому порядку розбивалася внутрішня частина. У центрі – преторій, де містилося командування, по боках – казарми, в яких розміщувалися легіонери. Цей досвід було використано в період воєн XVII-XVIII століть… » Олександр Суворов, вочевидь, тільки перейняв їхній досвід. І схожу тактику можна знайти в історії багатьох народів.

Але завдання цього пошуку – створити мережу нібито фельдшанців не тільки у вигляді креслення, а й зробити їх туристичними об’єктами. При цьому вже заздалегідь ставиться завдання спотворення історії, яке призведе до того, що будь-яка спроба встановити істину буде супроводжуватися криками про «переписування історії».

Так, завідувачка відділу природничо-наукових методів у археології Криму Науково-дослідного центру історії та археології КФУ ім. Вернадського Тетяна Смекалова пояснювала «Кримській правді»: «Фортеці зіграли значущу роль у стриманні спроб Туреччини порушити умови миру 1774 року і посилити свій вплив на Кримське ханство. В остаточному підсумку, саме завдяки Олександру Суворову російські війська відстояли півострів після нової турецької загрози кінця 1770-х років і тим самим сприяли подальшому приєднанню Криму до Російської імперії в 1783 році».

Тобто історик стверджує, що «втрачені фортеці», тобто фельшанці, будуть використовуватися для того, щоб всупереч істині доводити, що не Російська імперія порушила умови Кучук-Кайнарджійського договору і анексувала потім територію Кримського ханства, а Туреччина зірвала укладений договір. Із хворої голови на здорову…

З необхідністю фальсифікації згоден і декан історичного факультету Таврійської академії КФУ Олександр Герцен: «Детальне розуміння системи фельдшанців допоможе нам більше дізнатися про стратегічний геній Суворова. Також ми сподіваємося точніше відтворити послідовність дій російської армії, спрямованих на приєднання Криму до Росії і його збереження у складі імперії…» Пошук «фортець» оголошується справою не тільки кваліфікованих вчених, а й усіх дилетантів-аматорів.

Навіщо ж тоді нарікати на відсутність історичної пам’яті, якщо і новий проєкт, заснований на фальсифікації та маніпуляціях, пробудить її ненадовго?

Мабуть, із цією метою пошук «фортець» оголошується справою не тільки вчених, а й усіх охочих. Організатори експедиції підкреслюють, що вона буде відкритою, тож примкнути до неї зможуть всі, хто цього забажає, в тому числі студенти та школярі, які зможуть взяти участь у підготовці місцевості для початку польової роботи.

«Так, ми сумістимо науковий, просвітницький і волонтерський аспекти, щоб захід був комплексним, – говорить начальниця управління організаційно-адміністративної політики  КФУ ім. В. І. Вернадського Наталія Кармазіна. – Першу експедицію намічено на вересень-жовтень цього року. Охочих стати волонтерами дуже багато. Тільки за перший тиждень після оголошення майбутньої експедиції ми отримали 30 заявок з усієї Росії… Для всіх, хто хоче взяти участь в експедиції, але в будні зайнятий в навчальному або робочому процесі, буде запропонована програма вихідного дня: із п’ятниці по неділю. Для школярів передбачать виходи одного дня».

Ну, і який же студент або школяр із російської глибинки відмовиться приїхати в курортний Крим і відкрити в ньому свою «суворовську фортецю»?

Можна не сумніватися, що за такої постановки питання в Криму на різних сільськогосподарських полях, на курганах, в балках і в різних канавах можна буде знайти не 33 фортеці, а стільки, скільки потрібно. Адже все це робиться для зміцнення і розширення «військової слави батьківщини», для відродження з небуття інтересу до історії, а якщо, крім війни, батьківщині більше пишатися нічим, то ніяких грошей не шкода.

Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии

Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крым.Реалии