Речниця російського МЗС Марія Захарова 17 жовтня опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці пост, в якому прокоментувала результати дослідження The Pearson Institute та The Associated Press — NORC. Дослідження ставило за мету визначити погляди американців щодо основних джерел розповсюдження інформаційних маніпуляцій (місінформації). Марія Захарова, апелюючи до дослідження, заявила, що мовляв, відповідальність за розповсюдження інформаційних маніпуляцій американці покладають зовсім не на «російські фабрики тролей», «пропаганду RT» та «китайські кібервійська», а на власний, американський, уряд, соцмережі та їх користувачів.
Насправді в дослідженні прямо вказано на той факт, що більш ніж половина опитаних покладають відповідальність за розповсюдження інформаційних маніпуляцій якраз на російський та китайський уряди, але Марія Захарова вирішила «проігнорувати» ці висновки.
У своєму пості Марія Захарова іронізує з того, що рівень довіри в американському суспільстві суттєво знизився і, мовляв, «майже половина респондентів (48% американців) впевнені, що відповідальність за свідому публікацію дези несе саме Уряд Сполучених Штатів», не кажучи вже про «ІТ-корпорації» та користувачів самих соцмереж. Однак, перше, що вбачається при ознайомленні з результатами дослідження — це те, що Марія Захарова взагалі не розуміє терміни, якими оперує.
Поняття «місінформація» та «дезінформація» належать до різних категорій інформаційних маніпуляцій. Дослідження The Pearson Institute та The Associated Press – NORC розглядало поширення саме місінформації — неточної або оманливої інформації, яка розповсюджується без спланованого наміру створити у її споживача хибне сприйняття реальності. Прикладами місінформації є неправдиві чутки, образи, меми, розіграші та вибіркове використання фактів. Але поняття дезінформації, яке Марія Захарова постійно вживає у пості, — це вже навмисне та сплановане поширення неправдивої інформації для досягнення політичної або військової мети. Тож те, що зрозуміло західним респондентам, мабуть, не дуже зрозуміло речниці російського МЗС. Але будь-який базовий курс з медіаграмотності може виправити ситуацію.
В результатах самого дослідження зазначається, що, дійсно 95% опитаних американців вважають, що вплив місінформації є проблемою, і переважна більшість звинувачує соцмережі (73%) та їх користувачів (77%), а також американських політиків (72%) і американський уряд (48%) у її розповсюдженні. Щодо іноземних урядів, які американці вважають причетними до розповсюдження місінформації, то тут ситуація зовсім не така, якою її хотіла б бачити Марія Захарова. Тож на питання: «Як ви вважаєте, скільки відповідальності несе кожна із наведених нижче сторін за поширення місінформації про поточні події та важливі питання у США та у всьому світі?», 54% американців відповіли, що покладають таку відповідальність на російський уряд, 53% зазначили уряд Китаю, 39% — Іран і 41% — уряди інших країн. Тож близько половини американців вважають, що саме уряди Китаю та Росії значною мірою відповідальні за розповсюдження місінформації. Але Марія Захарова просто «проігнорувала» значну частину дослідження і «забула» про це згадати у своєму пості.
Зазначимо також, що міжнародні суспільно-політичні події і конфлікти, на кшталт пандемії коронавірусу, виборів у США, Брекзиту тощо є особливо зручними інфоприводами для проведення дезінформаційних кампаній російським урядом. Російські тролі і боти регулярно стають героями розслідувань та звинувачень щодо впливу на інформаційну повістку соцмереж через цілеспрямоване поширення дезінформації у західних країнах. Тож високий рівень недовіри американських респондентів до контенту, який поширюють користувачі соцмереж, багато в чому зумовлений й діями російських «веббригад», які працюють на замовлення влади РФ.
