У статті The New York Times дійсно міститься прогноз про ймовірність того, що РФ може випередити Європейські країни та США за темпами економічного зростання протягом цього року. Однак даний прогноз належить не економічній оглядачці The NYT Патриції Коен, як зазначають російські медіа, а Центральному банку РФ. Також росЗМІ висвітлюють лише частину статті – ту, де йдеться про стійкість російської економіки до західних санкцій. Натомість поза увагою пропагандистів залишається основна ідея публікації, яка полягає в доведенні того факту, що російська економіка наразі працює на ведення війни в Україні. Замовчують російські видання також і проблеми у споживчому секторі, з якими зараз стикаються росіяни.
Російськими сайтами стрімко шириться висмикнута із контексту цитата зі статті The New York Times про можливість випередження Росією Європи та США за темпами зростання ВВП. Пропагандисти, як і зазвичай, намагаються просунути наратив про першість РФ та слабкість Заходу.
«Економічна оглядачка із США засмутилася через стійкість російської економіки, яка за ключовими показниками може обійти західні [економіки]», – заявляє одне з видань держави-агресора.
З’ясуємо, про що ж насправді йдеться в публікації NYT під назвою «Російська економіка дедалі більше структурується навколо війни в Україні» («Russia’s Economy Is Increasingly Structured Around Its War in Ukraine»), на яку посилаються російські медіа.
«Загальний обсяг виробництва, який, за оцінками російського Центрального банку, цього року може зрости на 2,5 відсотка, може випередити Європейський Союз і, можливо, навіть Сполучені Штати», – цитата, яку використовують російські сайти для своїх маніпуляцій.
Звертаємо увагу, що відповідний прогноз належить Центральному банку РФ, а не безпосередньо економічній оглядачці Патриції Коен, як про це пишуть російські пропагандисти. У статті для видання The New York Times вона використовує цю інформацію для підтвердження стійкості російської економіки. Так, авторка дійсно вказує на те, що незважаючи на велику кількість санкцій, економіка РФ впоралася із викликами, зумовленими російським вторгненням до України.
«Дев’ятнадцять місяців потому [після початку повномасштабного вторгнення] економічна картина явно неоднозначна. Російська економіка виявилася набагато стійкішою, ніж припускали багато західних урядів після введення низки суворих санкцій», – зазначає Патриція Коен.
Проте це лише частина аналітики. Далі NYT посилається на слова старшої радниці Інституту перехідних економік Банку Фінляндії (Bank of Finland Institute for Economies in Transition) Лаури Соланко:
«Коли країна знаходиться у стані війни, внутрішній валовий продукт є досить незначним показником добробуту».
Через призму цього твердження Патриція Коен у подальшому аналізує низку проблем, які наразі існують у Росії як на державному рівні, так і на побутовому. Оглядачка вказує на те, що виробництво зброї може сприяти економічному зростанню країни, але це необов’язково має позитивний вплив на якість життя населення.
У публікації The NYT йдеться зокрема про падіння курсу рубля, а також зростання інфляції:
«Посилений попит на іноземну валюту для оплати імпортних товарів чи забезпечення надійних інвестицій також спричинив стрімке падіння вартості рубля. Минулого тижня він впав до символічної позначки 100 рублів за долар, що ще більше посилило інфляцію та підвищило рівень тривоги серед споживачів».
«Підвищення державних витрат і запозичень серйозно напружило і без того перевантажену економіку. Центральний банк швидко підвищив процентні ставки до 13 відсотків влітку, оскільки річна інфляція продовжувала зростати. Вищі ставки, через які підприємствам стає дорожче розширюватися, а споживачам – робити покупки в кредит, ймовірно, сповільнять [економічне ]зростання».
Наслідки таких економічних викликів росіяни вже відчули на своєму буденному житті. Йдеться про зростання цін на продукти споживання.
«Інші пенсіонери в магазині також говорили про підвищення цін на м’ясо та птицю, що майже половина росіян помітили за останній місяць, згідно з даними опитування московського Фонду громадської думки. Також респонденти відзначили подорожчання ліків і будівельних матеріалів», – пише NYT.
Крім того, росіяни можуть зіштовхнутися з дефіцитом низки товарів.
«Оскільки Росія імпортує широкий спектр товарів – від телефонів і пральних машин до автомобілів, ліків і кави, то девальвація рубля ускладнює можливість споживачів купувати те, що вони звикли купувати», – сказав заступник директора Геоекономічного центру Атлантичної Ради Чарльз Лічфілд.
Такі соціально-економічні виклики є логічно обумовленими формуванням бюджету РФ навколо ведення війни в України, як і зазначила Патриція Коен.
«Майже третина витрат країни наступного року – приблизно 109 мільярдів доларів – буде спрямована на «національну оборону», як оголосив уряд наприкінці минулого місяця, перенаправляючи гроші, які могли б піти на охорону здоров’я, освіту, дороги та інші сектори. Ще більш показовим є те, що 6 відсотків загального виробництва країни спрямовується на російську військову машину, що вдвічі більше, ніж було до вторгнення», – звертає увагу авторка статті.
Очевидно, виготовлення зброї для незаконної агресії проти України, а також фінансування пропагандистських кампаній і так званих «референдумів» на тимчасово окупованих українських територіях, має для російської влади більше значення, ніж добробут власних громадян. Тому і російські медіа надають перевагу ігноруванню наявних проблем, висвітлюючи лише вигідні для них сумнівні досягнення РФ.
