У соціальних мережах поширюють інформацію про те, що «в нацистській Німеччині та її сателітах було 44 концтабори, а в СРСР – 162», а це нібито означає, що саме Радянський Союз був «колискою нацизму». Насправді ж цифри, наведені в публікації, не відповідають дійсності. Більш того, за словами істориків, кількість концтаборів не є ознакою ідеології нацизму.
Концентраційні табори являли собою головний інструмент правління націонал-соціалістичного режиму в Німеччині: політичні опоненти, а також расово та соціально переслідувані особи могли бути відправлені в концентраційний табір без рішення суду і на невизначений термін. Німецьке видання Die Tageszeitung говорить про 42 500 таборів, які існували за часів Третього Рейху. До такого висновку прийшла група дослідників з Меморіального музею Голокосту США у Вашингтоні, яка займалася вивченням цієї теми 13 років. Усі зібрані дані мають бути опубліковані в багатотомній енциклопедії таборів до 2025 року.
«Згідно з дослідженням, загальна кількість усіх таких об’єктів, починаючи з перших «захисних таборів утримання під вартою» в 1933 році і закінчуючи найбільшим гетто, Варшавою, включаючи всі концентраційні табори, становить 42 500, що в шість разів перевищує раніше встановлену цифру в 7 000», – пише Die Tageszeitung.
У дослідженні було детально підраховано 980 концентраційних таборів, 30 000 трудових таборів, 1150 єврейських гетто, 1000 таборів для військовополонених і не менше 500 місць примусового утримання. Тільки для Берліна була визначена цифра 3000 таборів примусової праці і так званих «Judenhäusern» (єврейських будинків), в яких євреїв розміщали після вигнання з їхніх будинків і утримували в полоні для подальшого транспортування до концентраційних таборів. Однак не всі 42 500 таборів існували одночасно.
Що стосується ГУЛАГів в СРСР, які автор публікації, очевидно, прирівнює до концтаборів, то, за різними даними, ця система об’єднувала 53 табірних управління з тисячами табірних відділень і пунктів, 425 колоній, а також понад 2 000 спецкомендатур – загалом понад 30 000 місць утримання під вартою. Однак, як і у випадку з Третім Рейхом, кількість таборів в Радянському Союзі і їхнє значення змінювалося. Також кількість таборів не є симетричною, якщо порівнювати Німеччину та СРСР: система таборів у Третьому Рейху досягла апогею свого функціонування після початку війни з Радянським Союзом у 1941 році, тоді як в СРСР максимальний розвиток таборів припадає на 1930-і роки (особливо в період Великого терору 1937-1938) і на післявоєнний час.
У коментарі StopFake кандидат історичних наук Оксана Хом’як підкреслила, що порівнювати кількість таборів у Третьому Рейху і СРСР недоцільно, оскільки ці цифри самі по собі ні про що не говорять. До того ж, кількість таборів ще не є ознакою нацизму.
До такого ж висновку дійшов і доктор філософії в галузі історії, PhD з Університету Західного Онтаріо (Канада) Максим Свєженцев. За його словами, перші концтабори з’явилися задовго до заснування Третього Рейху, ще під час другої англо-бурської війни на рубежі XIX і XX століть. Тобто, їх першозасновником стала Британська імперія відносно бурів у Південній Африці. Згодом системи таких таборів неодноразово використовувалися різними країнами під час і після Першої світової війни. Наприклад, був період, коли українців масово відправляли в табори Канади.
«Сам по собі концтабір не говорить нічого про ідеологію режиму, тільки про силовий спосіб ведення політики відносно «інакших» у країні», – підсумовує Максим Свєженцев у коментарі StopFake.
Більш того, доцент кафедри історії «Києво-Могилянської академії» Олег Бажан, коментуючи публікацію в Facebook, зазначає, що СРСР, на відміну від Третього Рейху, не можна назвати нацистською державою:
«Не дивлячись на схожість ідеологій, – і в Третьому Рейху, і в Радянському Союзі був тоталітарний режим – СРСР все ж не можна називати нацистською державою. Третій Рейх був побудований на нацистській ідеї переваги «арійської раси» – всі інші національності знищувалися. В СРСР не було таких масових чисток за національною ознакою, швидше у відборі простежувалася домінанта російської мови і культури, в той час як інші мови і культури пригноблювали (зокрема українську, кримсько-татарську та інші). Проте тотального знищення за національною ознакою в СРСР не було».
Отже, порівняння кількості таборів у Німеччині і Радянському Союзі є маніпуляцією, оскільки, по-перше, ця цифра відрізнялася в різні періоди. По-друге, кількість концтаборів не є ознакою ідеології нацизму. Незважаючи на кількість ГУЛАГів, СРСР не був нацистською державою.
Раніше StopFake вже неодноразово викривав фейки на історичну тематику, такі як «Маніпуляція: Європейські країни уклали пакти з гітлерівською Німеччиною набагато раніше за СРСР», «Фейк: Жоден німець не воював у Червоній армії в Другій світовій», «Фейк: «Закон про 5 колосів» не вбивав громадян, а захищав соціалістичну власність від розкрадачів» тощо.
