MH17, «ПВК Вагнера» та інші. Архіви «фабрики тролів»

Джерело: Марк Крутов, для Радіо Свобода

Про кого більше писала «фабрика тролів» – про Путіна чи про Трампа? Як тролі відреагували на вбивство Бориса Нємцова й отруєння Скрипалів? 17 жовтня Twitter виклав у відкритий доступ архів з 9 з лишком мільйонів твітів, які, як стверджує адміністрація сервісу, були написані й поширювалися російським Агентством інтернет-досліджень близького друга Володимира Путіна Євгенія Пригожина. Публікацію зроблено в рамках кампанії Twitter із боротьби з можливими новими випадками втручання Росії в американські вибори. Опублікований масив даних цікавий насамперед своїм всеосяжним характером: як стверджує адміністрація Twitter, це практично всі твіти, опубліковані акаунтами «фабрики тролів» з 2013 по 2018 рік.

Окрім 9 мільйонів твітів російської «фабрики тролів», Twitter опублікував також понад мільйон твітів, розміщених, як стверджується, іранською владою – для створення позитивного образу цієї країни на Заході. В іранській кампанії, за даними Twitter, брали участь приблизно 800 акаунтів, в російській – майже 4 тисячі. Деякі з них були створені ще в 2009 році, але активно твітити почали лише у 2012: тоді «фабрика тролів» працювала в основному за внутрішньою російською тематикою, а головними її цілями були російські опозиціонери.

Більшість акаунтів, які потрапили до бази даних, вже були «засвічені» як такі, що належать «фабриці тролів»: це далеко не перша подібна публікація, хоча раніше дослідникам доводилося шукати видалені нині твіти «фабрики» обхідними шляхами, наприклад, на основі опублікованої рік тому доповіді Конгресу США про втручання Росії у вибори.

Не новий для дослідників і зміст опублікованих твітів, а також способи маскування акаунтів «фабрики» під американські. Аналіз лише підтверджує те, що вже було відомо раніше: переключившись на американську політику напередодні президентських виборів в США, «фабрика тролів» поставила собі за мету максимальну поляризацію громадської думки перед голосуванням, підтримку найрадикальніших наративів з обох боків політичного спектру та підрив віри американських громадян в інституції влади (за винятком операції зі злому комп’ютерів функціонерів передвиборної кампанії Хілларі Клінтон, в здійсненні якої американська влада звинувачує російських хакерів, пов’язаних із колишнім ГРУ).

Лабораторія цифрової криміналістики при нью-йоркському дослідному центрі «Атлантична рада» (Atlantic Council Digital Forensic Research Lab, DFRL) офіційно отримала від Twitter доступ до архіву виявленого і віддаленого соцмережею контенту «фабрики тролів» ще до його публікації. У серії статей експерти DFRL пояснюють ключові речі, які їм вдалося дізнатися з цього архіву або підтвердити завдяки його публікації.

• Від самого початку «фабрика тролів» фокусувалася на російській політиці, але можливості, закладені в систему при її створенні, дали змогу легко переключитися на зарубіжні аудиторії.
• У «фабрики тролів» було кілька цілей, які з часом еволюціонували. Однією з головних цілей було втручання у вибори і недопущення  перемоги Хілларі Клінтон, але дії тролів також були спрямовані на поляризацію громадської думки в інтернеті та підрив віри в американські інституції влади.
• Російські тролі не підтримували якусь одну партію в США. Вони розпалювали радикальні настрої як серед демократів, так і серед республіканців.
• «Фабрика тролів» використовувала теракти та різні резонансні події в світі, щоб вплинути на політику в інших країнах, у тому числі в Європі напередодні референдуму щодо «брекзіту» та у Франції під час передвиборної кампанії, за підсумками якої главою держави став Еммануель Макрон (докладніше про втручання Росії у французькі вибори читайте тут).
• Російські тролі еволюціонували і вчилися на своїх помилках. Їх діяльність в 2018 році дуже відрізняється від діяльності в 2014-му.
• Обмежений рівень впливу: не варто перебільшувати ступінь, яким контент «фабрики» вплинув на ситуацію в США і тим більше в країнах Європи. Незважаючи на те, що деякі акаунти стали досить популярними, мали велике охоплення, а їх твіти ретвітили відомі політики та лідери громадської думки, в цілому ефективність діяльності тролів була невисокою, а кількість ретвітів низькою.

Про свої висновки після вивчення опублікованого Twitter масиву даних «Радіо Свобода» розповів експерт Digital Forensic Research Lab Бен Німмо:

– Це не перша публікація бази даних із твітами, які приписуються «фабриці тролів». Що відрізняє її від попередніх?

– Цей архів даних дає повну картину. Раніше ми могли бачити лише твіти «фабрики тролів», заднім числом відновлені дослідниками після їх видалення. У лютому цього року 200 тисяч твітів опублікував телеканал NBC News, потім ще одна група дослідників опублікувала 3 мільйони твітів. Зараз, як каже Твіттер, опубліковані вони всі: понад 9 мільйонів твітів. Це повна база даних, що дає нам закінчену картину дій російської «фабрики тролів».

– Як ви думаєте,  чому Твіттер пішов на цей крок?

– Про це краще запитати їх самих, але схоже, що вони вирішили продемонструвати свою прозорість і показати дослідницькій спільноті повну картину події. Для розуміння нами того, як працювала «фабрика тролів», важливо побачити, як вони працювали, як вони розвивалися і, зокрема, як вони створювали свою аудиторію. Тому доступ до повної бази даних цих твітів – це дійсно важливий крок на шляху до розуміння того, як зупинити ці дії в майбутньому.

– У вас була можливість вивчити цей масив даних заздалегідь. Які ваші ключові знахідки, зокрема, щодо реального впливу, який справили ці твіти?

– Є кілька ключових моментів. По-перше, виявилося, що пік активності тролів припадає на набагато більше ранній період, ніж ми думали, – з середини 2014 року до початку 2015. Більшість твітів у цей період було написано російською мовою, а не англійською. Треба пам’ятати, що початковою метою «фабрики тролів» були росіяни. Це і атаки на опозицію, і поширення пропаганди в російськомовному просторі. Це дійсно важливо пам’ятати: насамперед це була історія про Росію та росіян. Що стосується впливу, то це багато в чому було справою випадку. Час від часу тролі намагалися чинити якийсь вплив у Великій Британії та Франції, але це не було послідовною тактикою і не схоже, щоб вони змогли на щось реально вплинути. У США вони робили це протягом набагато більшого часу, з набагато більшим зусиллям і домоглися набагато кращих результатів. Наприклад, один-єдиний твіт, написаний в день американських виборів про те, що машини для голосування налаштовані на користь Хілларі Клінтон, набрав понад 25 тисяч ретвітів. Це показує справжню глибину проникнення і впливу на дискусії в інтернеті.

– Чи існує зв’язок між публікацією твітів «фабрики тролів» і великими подіями, наприклад, катастрофою рейсу MH17 біля Донецька?

– Безумовно, день після падіння «Боїнга» дійсно був найбільш напруженим для «фабрики тролів» за всю її історію. Інтенсивність, з якою вони твітили за день до катастрофи, приймемо за базовий рівень їхньої активності – 19 тисяч твітів. Після катастрофи акаунти «фабрики» зробили 57 тисяч твітів. У три рази більше, так багато вони ніколи не твітили ні до, ні після цього. Всі ці твіти групувалися навколо трьох хештегів: #КиевСбилБоинг, #ПровокацияКиева і #КиевСкажиПравду. Це було масове зусилля, спроба звинуватити Україну в тому, що сталося.

– Які ще події викликали таку реакцію «фабрики тролів»?

– Подій, які викликали б реакцію такого масштабу, більше не було, але тролі активно реагували на деякі новини. Вони були дуже активними після терактів у Брюселі, коли вони робили твіти з хештегом #IslamKills ( «іслам вбиває»). Вони були активними після масового вбивства в Сан-Бернардіно в грудні 2015 року, коли одні тролі робили пости про те, що «Америці потрібно більше зброї», в той час як інші, навпаки, твітили заклики посилити контроль за його розповсюдженням. Вони були дуже активними після маршу в Шарлотсвіллі, що закінчився загибеллю одного із протестувальників, у серпні 2017 го. На той час твіти «фабрики тролів» здебільшого висловлювали підтримку американським ультраправим. Кожна така подія була для них дуже важливою. Вони посилювали свою активність під час дебатів у ході кампанії з виборів президента США – як під час дебатів на праймеріз, так і пізніше, коли зустрічалися кандидати у президенти. У цей час тролі були дуже активними.

– З огляду на те, що ви побачили, вивчаючи цей масив даних, – чи можуть ці твіти бути доказом російського втручання в американські вибори?

– Так.

– Але ж ви водночас пишете, що вплив цих твітів був досить низьким. Чи були відомі люди, політики, які сприймали твіти «фабрики тролів» за чисту монету і ретвітітили їх?

– Були, причому як з правого, так і з лівого боку політичного спектру. Наприклад, Енн Коултер, одна з найпомітніших і найбільш гучних прихильниць Дональда Трампа, кілька разів ретвітила один за одним твіти «фабрики тролів». Їх кілька разів ретвітів навіть Джек Дорсі, засновник Твіттера. Але коли ми говоримо про вплив цих твітів, треба пам’ятати, що вони були лише маленькою частиною великої кампанії. «Фабрика тролів» водночас вела акаунти не тільки в Твіттері, а й в Інстаграмі, в Фейсбуці, на Reddit, в Ютюбі, взаємодіючи при цьому з такими прокремлівськими ЗМІ, як RT і «Супутник». Ще важливіше те, що в цьому брало участь ГРУ, російська військова розвідка, яка зламала пошту функціонерів передвиборної кампанії Демократичної партії. Злам цієї пошти та її подальше зливання спричинили величезний вплив на передвиборну кампанію. Особливо коли «Вікілікс» щодня, починаючи з місяця до дня голосування, публікував електронні листи менеджера передвиборної кампанії Хілларі Клінтон. Тролі просували це дуже ефективно, і великі ЗМІ по всьому світу клюнули на цю вудку, ще більше посиливши своїми публікаціями ефект від оприлюднення цих листів. Тож якщо подивитися на російську кампанію в цілому, то вона спричинила абсолютно реальний вплив на вибори. Твіттер був лише частиною цієї кампанії, там вона йшла з перемінним успіхом. Але ви завжди повинні пам’ятати, що Твіттер був лише частиною пазла.

​– У вересні 2017 року, коли діяльність «фабрики тролів» була розкрита російськими журналістами, Твіттер закрив багато її акаунтів. Ви пишете, що після цього «фабрика» змогла відновити свої сили. Як ви вважаєте, чи вдасться їй це тепер? Чи продовжує «фабрика тролів» свою роботу в Твіттері зараз?

– Це важливе питання. Ми знаємо, що вони втратили свої основні акаунти в 2017 році, після чого була «друга хвиля», коли створили нові. Загалом акаунти з цієї «другої хвилі» вже не були настільки ефективними, їм не вдалося завоювати такої широкої аудиторії, й вони були закриті Твіттером влітку 2018-го. Ми знаємо, що вони не облишили спроб минулого разу, але велике питання полягає в тому, здалися вони тепер чи вирішили спробувати знову. Я підозрюю, що вирішили спробувати. Ми бачимо, що тролі з кожною новою ітерацією дедалі краще маскуються і приховують сліди, вдаються до контрзаходів. Відповісти на запитання, чи продовжує «фабрика тролів» свою діяльність, – це серйозний виклик для всієї розслідувальної спільноти і для самих соцмереж і платформ, – говорить Бен Німмо з Лабораторії цифрової криміналістики при нью-йоркському дослідному центрі «Атлантична рада».

«Радіо Свобода» вивчило архів твітів «фабрики тролів» і виявило в ньому кілька цікавих прикладів того, як російська влада – якщо допустити, що за «фабрикою» стоїть саме вона, – реагувала на ті чи інші події або просувала ті чи інші фейки.

Так 18 липня 2014 року, під час «найбільш насиченого дня в історії фабрики тролів», про який говорить Бен Німмо, десятки твітів рекламували статті російських сайтів про іспанського диспетчера Карлоса, який нібито бачив на радарах поряд із «Боїнгом» два українських винищувачі. Згодом журналістам корпорації «Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа» вдалося викрити цей фейк і знайти справжнього «Карлоса» – ним дійсно виявився іспанець, який відсидів кілька років у румунській в’язниці за звинуваченням в шахрайстві, але не мав жодного стосунку до авіації.

Ціла хвиля твітів пішла 13 жовтня 2015 року слідом за публікацією доповіді Ради безпеки Нідерландів, в якій стверджувалося, що «Боїнг» був збитий ракетою, випущеною з установки «Бук» з підконтрольної сепаратистам «ДНР» території. В основному в цих твітах просувалася альтернативна версія, висунута виробником «Буків» – російським концерном «Алмаз-Антей». У ній на основі результатів «натурного експерименту» стверджувалося, що літак збили з району населеного пункту Зарощенське, який перебував під контролем української сторони. Згодом ця версія не раз була спростована незалежними розслідувачами, в тому числі групою Bellingcat, яка досконало дослідила обставини трагедії.

Не боялися тролі писати і про «ПВК Вагнера» (рос. «ЧВК Вагнера»), з якою пов’язують господаря «фабрики» Євгенія Пригожина: після того, як Дмитра Уткіна (Вагнера) помітили на прийомі в Кремлі разом з Володимиром Путіним, акаунти пригожинських тролів активно просували статті (один із прикладів – тут) із цитатами Сергія Доренка, який назвав «вагнерівців» «героями».

Інші твіти «фабрики тролів», присвячені «ПВК Вагнера», посилалися на статтю у виданні «Фонтанка» – але не на одну з тих, в яких колишній журналіст видання Денис Коротков розкривав секрети «вагнерівців», а на текст про підписання контракту між однією з пов’язаних з Євгенієм Пригожиним компаній і владою Сирії про охорону нафтових промислів в обмін на частку видобутої нафти.

Та все ж за частотою згадування (десятки разів) ці приклади не можна навіть порівняти з головними темами «фабрики тролів»: Навальний в базі з 9 з лишком мільйонів твітів згадується майже 6 тисяч разів, MH17 – 2700 разів, «Боїнг» – понад 30 тисяч разів. У 23 тисячах твітів згадується Рамзан Кадиров: посилання в них здебільшого роблять на сайти медіаімперії Євгенія Пригожина, в яких містяться позитивні оцінки роботи глави Чечні (причому перші згадки відносяться ще до 2012 року і містять посилання на вже не актуальні 6 років потому новини про бажання Кадирова повернути Чечні землі Сунженського і Малгобекського районів Інгушетії).

Сотні твітів було написано на «фабриці тролів» у перші дні після вбивства Бориса Нємцова. Цікаво, що 28 лютого і 1 березня вони містили посилання на нейтральні інформаційні повідомлення, в тому числі повідомлення західних ЗМІ, а після 2 березня – переважно посилання на «РИА ФАН», інші «пригожинські» сайти і різні прокремлівські ЗМІ, в яких відкидалась політична версія вбивства.

Про те, як «фабрика тролів» переорієнтувалася з російського новинного порядку денного на американські вибори, наочно свідчить і частотний аналіз згадування в твітах імен російських і американських політиків. Якщо Володимир Путін (російською мовою) згадується в них всього лише 157 тисяч разів, то Дональд Трамп (англійською) – 531 тисячу (його суперниця на виборах Хілларі Клінтон – майже 50 тисяч разів).

Водночас деякі теми, судячи з усього, були виключені з «кола інтересів» тролів: так, в масиві даних містяться лише одиниці твітів, присвячених отруєнню Сергія і Юлії Скрипалів, хоча база охоплює період до другої половини червня 2018 року. Можливо, твіти про Скрипалів та інцидент в Солсбері писалися з акаунтів, які не встигли потрапити до вибірки адміністрації Twitter.

Twitter обіцяє й надалі публікувати такі масиви даних, якщо з’ясується, що Росія не полишила спроб впливати на громадську думку та політику в інших країнах за допомогою кампаній з дезінформації в цій соціальній мережі. У четвер про створення спеціального відділу з боротьби з фейковими новинами та спробами втручання у вибори оголосив Facebook: кілька десятків експертів у галузі аналітики і програмування будуть насамперед стежити за підозрілими акаунтами під час намічених на 6 листопада проміжних виборів до Конгресу США.

Джерело: Марк Крутов, для Радіо Свобода