Джерело: The Insider

Інтерв’ю, яке Володимир Путін дав Дмитру Кисельову,  було  відверто передвиборним, сповненим обіцянками якщо не загального добробуту, то хоча б «справедливості» у вигляді прогресивного прибуткового податку, а багато фейкових тез виявилися вже добре знайомими — наприклад, про те, що російська економіка   стала п’ятою у світі за обсягом, потіснивши Німеччину. Але без нових заяв, які не відповідають реальності, все ж таки не обійшлося, та й інтерв’юер намагався не відставати від лідера.

ЗМІСТ
  • Про зростання народжуваності
  • Про те, як «Авангард» обнулив американську ПРО
  • Про «конституційні проблеми» з постачанням Taurus Україні
  • P.S. Дмитро Кисельов про падіння фашистських режимів

Про зростання народжуваності

«У нас було два спади дуже великих у народжуваності. Під час Великої Вітчизняної війни – 1943-1944 роки. Зіставний спад був відразу після розвалу Радянського Союзу. Просто один в один, таке саме зниження народжуваності.

Зрозуміло, чому: розвалилася система соціальної підтримки. Яка б вона не була слабенька в СРСР, якщо про це можна говорити, але все-таки вона була, а після розвалу Радянського Союзу вона зникла майже зовсім, і бідність почалася повна. Що казати, зараз навіть немає потреби. У всякому разі, горизонт планування сім’ї у ті роки знизився, і народжуваність впала до воєнних років. Потім у нас був підйом. І зараз у нас досить велика кількість дітей, молоді, які через кілька років вступлять у доросле життя та в дітородний вік, і ми виходимо з того, що й показники у нас підвищаться».

Демографічні провали під час Другої світової війни та у 1990-х роках, звичайно, були. Щоправда, Путін чомусь не помітив спад у 1960-х роках і те, що наступний спад розпочався ще за радянської влади, після локального піку, досягнутого у 1987 році.

Число рождений в России в 1900-2015 годах, млн
Число народжень у Росії в 1900-2015 роках, млн

У його версію, за якою причина полягала у розпаді системи соціальної підтримки, ці факти якось не вписуються. Видання Інституту демографії НДУ ВШЕ «Демоскоп»  пояснює  періоди зростання та спаду народжуваності інакше: під час війни народжуваність з очевидних причин впала, потім почалося піднесення, але коли в дітородний вік вступило нечисленне покоління народжених у воєнні роки, знову стався спад, що змінився підйомом, коли подорослішало більш численне повоєнне покоління.

Число женщин в возрасте 20-34 года, млн
Число жінок віком 20-34 роки, млн

Але найцікавіше те, що Путін закінчив свою розповідь про народжуваність в Росії підйомом, який припав на роки його правління. Насправді ж зростання народжуваності тривало до 2015 року і знову змінилося спадом; до 2021 року коефіцієнт народжуваності (кількість народжених на 1000 осіб населення)  знизився  до рівня 2002 року.

Коефіцієнт народжуваності в Росії та розвинених західних країнах

Про те, як «Авангард» обнулив американську ПРО

«Якщо порахувати, скільки коштувала у них, скажімо, система протиракетної оборони відома і один із основних компонентів подолання ПРО з нашого боку — „Авангард”, міжконтинентальна ракета, плануючий блок міжконтинентальної дальності, — це просто незіставні величини. І ми по суті обнулили все, що вони робили, все, що вони вкладали в цю систему ПРО. Саме так і треба діяти».

«Авангард» — російський ракетний комплекс, про який Путін розповідав у 2018 році у посланні до Федеральних зборів; та промова  запам’яталася  завдяки мультиплікаційним відеороликам, які демонстрували перспективні збройові розробки. Про «Авангард» Путін тоді розповідав:

«Під час руху до цілі плануючий крилатий блок <…> здійснює глибоке маневрування, як бічне (причому на кілька тисяч кілометрів), так і по висоті. Це робить його абсолютно невразливим для будь-яких засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

Використання нових композитних матеріалів дозволило вирішити проблему тривалого керованого польоту плануючого крилатого блоку практично в умовах плазмоутворення. Він йде до цілі як метеорит, як палаюча куля, як вогненна куля. Температура на поверхні виробу досягає 1600-2000 градусів за Цельсієм, крилатий блок при цьому надійно керується».

Остання теза викликає певні сумніви: незрозуміло, у який спосіб цією «вогненною кулею» можна керувати. Автор популярних історичних досліджень, за першою професією авіаційний інженер Марк Солонін у 2019 році  пояснював  у виданні «Новая газета»:

«Коли така штукенція летить на такій швидкості, вона оточена клубком розпеченого до сотень градусів іонізованого повітря. В результаті її добре видно. Її видно в діапазоні радіолокації, в тепловому діапазоні, вона дуже легко виявляється. Водночас сама вона абсолютно „сліпа”: через цю хмару іонізованого повітря, вже певною мірою плазми, нічого не бачать бортові локатори. Тобто питання про реальну бойову ефективність такої зброї дуже спірне.

Я не виключаю ймовірності того, що взагалі всі ці розмови про гіперзвукові літальні апарати — блеф. Блеф, що має на меті втягнути потенційного супротивника в безглузде витрачання інтелектуальних та матеріальних ресурсів. На кшталт грандіозного блефу із „Зоряними війнами”, який влаштували у 1980-ті роки американці».

Втім, якщо це і був блеф, то на американців він не надто подіяв. Навіть таке проросійське видання, як журнал The National Interest, що видається ексведучим «Первого канала» Дмитром Саймсом,  так писало  в 2020 році про «Авангард»:

«Втім, розробка такої зброї, можливо, не дасть противникам Америки значної переваги. Якщо американські ядерні пускові установки, міжконтинентальні балістичні ракети або навіть стратегічні бомбардувальники з ядерним озброєнням наземного базування виявляться неефективними або будуть знищені, Сполучені Штати все ще матимуть доступні варіанти заходів у відповідь; зокрема заходи з використанням підводних човнів із балістичними ракетами ВМС США. Крім того, США продовжують розробку зброї, яку можна розглядати як засіб стримування застосування “Авангарду” та інших міжконтинентальних балістичних ракет. <…> Ба більше, у червні президент Дональд Трамп згадав той факт, що збройні сили США мають власну гіперзвукову ракету».

Про «конституційні проблеми» з постачанням Taurus Україні

«Що стосується ФРН, там існують проблеми й конституційного характеру. Вони правильно говорять, якщо Taurus поцілять у ту частину Кримського мосту, яка, безумовно, навіть за їхніми поняттями є російською територією, це буде порушенням Конституції Федеративної Республіки Німеччина».

Основний закон ФРН не обмежує постачання зброї іншим країнам. У статті 26  сказано:

«(1) Дії, які здатні порушити мирне спільне життя народів і які вживаються з цією метою, зокрема дії з підготовки до ведення агресивної війни, є антиконституційними. Вони підлягають кримінальному покаранню.

(2) Зброя, призначена для ведення війни, може виготовлятися, транспортуватися та використовуватися лише з дозволу Федерального уряду. Подробиці регулюються федеральним законом».

Очевидно, що в поточній війні агресор — Росія, а Україна — сторона, що обороняється. Тому навіть удари по міжнародно визнаній російській території ніяк не можна буде визнати агресивною війною, тим більше, що міст використовується для постачання російських військ, які вторглися на територію України, і, відповідно, є законною військовою ціллю. Тобто конституційних перешкод для рішення уряду щодо постачання Taurus Україні не існує.

P.S. Дмитро Кисельов про падіння фашистських режимів

«Історично цілком очевидно, що нацистські режими самі не розсмоктуються, а зникають внаслідок військової поразки. Так було в Німеччині, Італії, Японії. Те саме, очевидно, буде і з бандерівським нацистським режимом».

Те, що російські пропагандисти називають демократичну, хоча й не без вад, українську державу «нацистським режимом», ні для кого вже не новина. Але Кисельов, який раз у раз дивує глядачів його програми «Вести недели» сенсаційними відкриттями в різних науках (нещодавно він  здійснив  переворот навіть у біології), і цього разу не зрадив собі.

Строго кажучи, нацистський режим був лише у Німеччині. Італійський фашизм не можна назвати нацизмом, оскільки він не ґрунтувався на расистській ідеології. Довоєнну ж Японію взагалі важко назвати фашистським режимом чи навіть диктатурою; після військової поразки держава стала більш демократичною, але імператор Хірохіто залишився на троні.

Крім Італії, крайні праві диктаторські режими у XX столітті існували в Іспанії, Португалії, Парагваї, Гаїті, Домініканській республіці та інших країнах. Для їхнього розпаду не знадобилася військова поразка. Режим Франсіско Франко в Іспанії припинив існування після смерті диктатора, який свого часу вирішив передати владу спадкоємцю престолу Хуану Карлосу I, а той провів демократичні реформи. «Нова держава» Антоніу ді Олівейри Салазара в Португалії проіснувала чотири роки після його смерті і була повалена в результаті «революції гвоздик». Режим Альфредо Стресснера у Парагваї впав у результаті військового перевороту, який очолив соратник диктатора генерал Андрес Родрігес Педотті; після перемоги той провів низку демократичних реформ. Гаїтянський диктатор Жан-Клод Дювальє, син диктатора Франсуа Дювальє, був повалений у результаті повстання, що спалахнуло після того, як він провів сфальсифікований «референдум» про поправки до конституції, які дозволяли йому довічно правити і одноосібно призначати прем’єр-міністра та свого наступника. Після цього в країні розпочався період нестабільності та численних переворотів.

Джерело: The Insider