Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Перший канал випустив сюжет про відкриту лекцію, яку прочитав у Далекосхідному федеральному університеті міністр закордонних справ Сергій Лавров. Повний текст лекції Лаврова поки не опубліковано, але фрагменти, обрані кореспондентом Першого каналу Олександром Лякіним, складаються з фейків майже повністю.
1. Про інцидент із британським есмінцем біля берегів Криму
«Росія не буде виправдовуватися перед Заходом як школяр, який зробив шкоду, і не дозволить розмовляти з собою з позиції сили. Про це заявив сьогодні міністр закордонних справ Сергій Лавров, виступаючи перед студентами Далекосхідного університету. Міністр закордонних справ навів для прикладу нещодавній інцидент біля берегів Криму:
“Коли вторгся британський корабель військово-морський у наші територіальні води, деякі ліберальні критики влади почали говорити: навіщо треба було його виганяти, ну пройшов би повз Крим, що б сталося? Тобто проковтнути? Проковтніть пряму образу, плюньте на волевиявлення кримчан”.
Здається, це стало звичайною практикою – ігнорувати вибір народів тих країн, які на Заході записали в “недемократичні”».
Так зване «вторгнення» британського есмінця Defender в територіальні води поблизу берегів Криму – навіть якщо вважати їх російськими, хоча з точки зору Великої Британії й усіх інших, крім Росії, членів ООН це територіальні води України, – не було ні образою, ні байдужим ставленням до «волевиявлення кримчан» (нагадаємо, не визнаного міжнародним співтовариством, оскільки «референдум» 2014 року було проведено в умовах окупації Криму російськими військовими). Так чи інакше, Defender не зробив нічого такого, що давало б підстави не вважати його дії мирним проходом.
У статті 12 російського закону № 155-ФЗ «Про внутрішні морські води, територіальне море та прилеглу зону Російської Федерації» сказано:
«1. Іноземні судна, іноземні військові кораблі та інші державні судна користуються правом мирного проходу через територіальне море відповідно до цього Закону, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і міжнародних договорів Російської Федерації.
2. В інтересах забезпечення безпеки Російської Федерації, а також з метою проведення навчань зі зброєю будь-якого виду федеральний орган виконавчої влади з питань оборони або федеральний орган виконавчої влади з безпеки можуть тимчасово призупинити в певних районах територіального моря здійснення права мирного проходу через територіальне море для іноземних суден, іноземних військових кораблів та інших державних суден. Таке призупинення набуває чинності після завчасного оголошення про це в бюлетені „Извещения мореплавателям” (укр. – “Повідомлення мореплавцям”».
А стаття 11 розшифровує поняття мирного проходу:
«1. Прохід через територіальне море є мирним, якщо тільки ним не порушуються мир, добрий порядок чи безпека Російської Федерації.
2. Прохід через територіальне море іноземного судна, іноземного військового корабля або іншого державного судна вважається таким, що порушує мир, добрий порядок або безпеку Російської Федерації, якщо в територіальному морі вказане судно здійснює будь-який з таких видів діяльності:
– загроза силою або її застосування проти суверенітету, територіальної цілісності або незалежності Російської Федерації або будь-яким іншим чином на порушення принципів міжнародного права, втілених у Статуті Організації Об’єднаних Націй;
– будь-які маневри або навчання зі зброєю будь-якого виду;
– будь-який акт, спрямований на збір інформації на шкоду обороні або безпеці Російської Федерації;
– будь-який акт пропаганди, що має на меті посягання на оборону або безпеку Російської Федерації;
– підйом в повітря, посадка або прийняття на борт будь-якого літального апарату;
– підйом в повітря, посадка або прийняття на борт будь-якого військового пристрою;
– навантаження або розвантаження будь-якого товару або валюти, посадка або висадка будь-якої особи всупереч прикордонним, митним, податковим (фіскальним), санітарним, імміграційним, ветеринарним, фітосанітарним, навігаційним та іншим правилам, встановленим законами Російської Федерації та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації;
– будь-який акт навмисного і серйозного забруднення навколишнього середовища всупереч вимогам законодавства Російської Федерації і нормам міжнародного права;
– будь-яка діяльність в галузі рибальства та збереження водних біологічних ресурсів;
– проведення дослідницької або гідрографічної діяльності;
– будь-який акт, спрямований на створення перешкод функціонуванню будь-яких систем зв’язку або будь-яких інших споруд чи установок Російської Федерації;
– будь-яка інша діяльність, яка не має прямого відношення до проходу через територіальне море, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації».
Про будь-які дії Defender, що підпадають під цю статтю, ніяких повідомлень не було. Про існування повідомлення мореплавцям про призупинення судноплавства в районі мису Фіолент – теж. А в законі ніде не сказано, що на мирний прохід потрібно запитувати дозволу в російської влади.
2. Про майбутні акції протесту
«Можна припустити, що напередодні прийдешніх виборів у Державну думу будуть нові спроби розхитати, дестабілізувати ситуацію, спровокувати протестні виступи, бажано насильницькі, як Захід любить це робити. Ну і, напевно, потім буде розгорнуто кампанію щодо невизнання наших виборів – такі плани є, нам про них відомо. Але орієнтуватися ми будемо, перш за все, на думку, позицію нашого народу, який сам спроможний оцінити дії влади і висловити свою думку, про те, як він хоче сам розвивати свою країну».
Ніяких прикладів насильницьких протестів у Росії, які, за твердженням Лаврова, так любить Захід, у сюжеті Першого каналу немає. І не дивно: щоб хоч якось обґрунтувати заяву міністра, довелося б згадувати кримінальні справи за статтею 212 КК РФ про масові заворушення у зв’язку з подіями 6 травня 2021 року на Манежній площі, коли найнебезпечнішою із насильницьких дій протестувальників виявилося пошкодження зубної емалі поліцейського. Або «московська справа» 2019 року, коли порушили кримінальну справу через кинутий у поліцейського паперовий стаканчик. Більш серйозних «насильницьких протестів» у Росії не було.
3. Про міжнародну ізоляцію Росії
«Міністр закордонних справ заявив, що ніякої міжнародної ізоляції Росії не існує. Серед основних партнерів він назвав Південну Корею, з якою в нас 25 великих інвестиційних проєктів; наголосив на особливому партнерстві з Індією, а про Китай сказав, що двосторонні відносини знаходяться на найвищій точці за всю історію».
Про те, чи існує міжнародна ізоляція Росії, можна судити з обсягу прямих іноземних інвестицій. У 2020 році він впав до $ 1,4 млрд, що приблизно в 40 разів нижче «докримского» рівня 2013 року.
Що ж до Китаю, відносини з яким тепер «на найвищій точці», то портал Finanz повідомив про втечу з Росії китайських інвесторів: за 2020 рік обсяг вкладень китайських резидентів безпосередньо в капітал російського бізнесу впав майже в 5 разів – з $ 2,28 млрд до $ 480 млн. Як вказує Finanz, Китай відмовився кредитувати будівництво газопроводу «Сила Сибіру», високошвидкісної залізниці Пекін – Москва – Берлін, найбільшого заводу з переробки газу в Амурській області. Finanz оцінює ситуацію в цілому так:
«Порівняно з 2014 роком Кремль вирішив зблизитися зі східним сусідом у відповідь на розвал відносин із Заходом, обсяг китайських інвестицій в реальний сектор РФ впав у 2,5 разу».
4. Про ситуацію в Афганістані
«Відповідаючи на запитання про Афганістан, Лавров назвав вихід США з цієї країни провалом, який підвищує рівень терористичних загроз.
“Ситуація ускладнюється тим, що, крім талібів, які всіма визнаються як частина афганського суспільства, там утворюються ніші, куди втягуються бойовики не талібів, а бойовики ‘Ісламської держави’, особливо на півночі”, – сказав очільник МЗС РФ.
Йдеться, перш за все, про Таджикистан, де у Росії є військова база, яка може бути використана для захисту наших партнерів по ОДКБ. А ось про введення військ в Афганістан мови бути не може».
Рух «Талібан», який Лавров називає «визнаною частиною афганського суспільства», в Росії ще в 2003 році визнано терористичною організацією і заборонено. А про «Ісламську державу» в Афганістані у нього, схоже, досить застаріла інформація. Дійсно, протягом кількох років ІД змагалася з «Талібаном»; свого часу кілька видних талібів відкололися від руху і створили місцеве відділення ІД – «вілайят Хорасан». Про це, зокрема, писала в 2016 році дослідниця з Данського інституту міжнародних досліджень Мона Канвал Шейх.
Але на початку 2020 року сили безпеки офіційного Кабула за негласної підтримки «Талібану», з яким у них тимчасово збіглися інтереси, провели досить успішну операцію проти ІД і практично обезголовили «вілайят Хорасан», захопивши все його керівництво. Відтоді ІД в Афганістані не є самостійною силою. Колишній співробітник КДБ СРСР на афганському напрямку, колишній політичний радник місії ООН в Афганістані Василь Кравцов розповів «Новій газеті»:
«Вже близько двох років на півночі та північному сході країни діють об’єднані штаби “Талібан”, Аль-Каїди та “Ісламської держави Хорасан”. І недавні бойові акції проводилися ними спільно.
Збройні загони ІД і Аль-Каїди виступають в рядах талібів і тісно з ними взаємодіють».
Тож спроба протиставити терористів з ІД «помірним» талібам видається не дуже переконливою.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
