Джерело: EU vs Disinfo
«Вторинна інфекція»: потужна, марна і небезпечна
«Вторинна інфекція» – це розпочата в 2014 році кампанія із роздмухування конфлікту між країнами Заходу з використанням фіктивних акаунтів і підроблених документів. Експерти дослідницької компанії Graphika встановили зв’язок цієї кампанії з Росією. Кампанія технічно досконала, з ретельним замітанням слідів. Під час неї було опубліковано більше 2500 одиниць контенту, включаючи підроблені листи і записи у блогах.
У звіті представлено опис масштабного проекту зі значними технічними можливостями і здатністю використовувати лазівки в системах безпеки соцмереж. Величезні ресурси були вкладені у фальсифікацію листів, публікацій у блогах і новинних матеріалів. Але все даремно.
Сайт EUvsDisinfo вже займався дослідженням «Вторинної інфекції», включно із підробленим листом Верховного Представника ЄС Жозепа Борреля з розмірковуваннями щодо нібито можливого вбивства Прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона.
Значні зусилля без відчутного ефекту
Новий звіт компанії Graphika включає кілька прикладів підроблених документів із дуже схожою методикою створення: неправдива заява публікується через фіктивний аккаунт у соцмережі і швидко потрапляє в ЗМІ. Мета полягає у тому, щоб за допомогою одноразових акаунтів (тобто акаунтів, які негайно видаляються і ніколи раніше не використовувалися) закинути заяву в медіапростір у надії, що її підхоплять провідні ЗМІ.
У звіті наголошується, що це високотехнологічний метод, а стоять за ним суб’єкти, які дуже добре вміють замітати сліди. Проте, ефективність такої дезінформації є низькою. Дослідники пишуть:
Судячи зі взаємодії зовнішніх користувачів з контентом «Вторинної інфекції», лише деякі історії виявилися затребуваними. Це один з найбільш дивних аспектів операції: чого хотіли досягти її ініціатори і чому вони не змінили методи, щоб залучити до свого контенту більше уваги?
Дослідники знайшли лише кілька прикладів, коли вкинуті підроблені документи змогли досягти певної популярності. Фіктивну заяву про лобіювання Україною і США кандидатури тодішнього президента України на Нобелівську премію миру підхопив британський конспіролог Девід Айк, а потім канадський конспірологічний сайт Globalresearch.com. Звідти заява перекочувало до матеріалів агентства Спутник та на інші базовані в Росії сайти.
В одному випадку «Вторинній інфекції» вдалося досягти серйозного результату: наприкінці жовтня 2019 року в громадський доступ були злиті документи, пов’язані з торговельними переговорами між США і Великобританією. Сам витік спочатку стався на акаунтах у мережі Reddit і в маргінальних ЗМІ, але не привернув особливої уваги. Злита інформація пролунала в новинах лише після того, як у листопаді її розіслали електронною поштою британським політичним активістам.
Невпізнаний об’єкт
Операція «Вторинна інфекція» охоплює дев’ять основних тем, кожна з яких є ключовим компонентом екосистеми прокремлівських дезінформаційних кампаній:
Усі ці теми широко представлені в базі даних дезінформації EUvsDisinfo (англійською). Близько третини контенту, пов’язаного з цією операцією, присвячена поширенню наративу про Україну як про приречену і ненадійну державу. Було знайдено на диво багато матеріалів, присвячених російській військовій присутності в Сирії.
Дослідники дійшли до висновку, що операція є високотехнологічною, добре організованою і підпорядкована інтересам Росії {?}. А втім, поки її не вдалося зв’язати ні з однією відомою російською організацією або владною структурою. Дослідники пишуть:
«Вторинна інфекція» залишається невпізнаною загрозою. Незважаючи на виконану роботу, нам не вдалося зв’язати її з конкретним суб’єктом. Отже, ми не отримали чіткого уявлення про її можливості і мотиви загалом. Залишаються без відповідей ключові питання. Хто за цим стоїть? Чого ці люди намагаються домогтися? Чому вони дозволили стільком своїм історіям безслідно зникнути на безвісних задвірках Інтернету? Чому не націлилися на інші звичні мішені російських інформаційних кампаній, наприклад, на конфлікт у Сирії і, зокрема, на групу рятувальників «Білі каски»?
Дослідники відзначають кілька прикладів явної некомпетентності. Примітивні словникові і граматичні помилки, помилки в іменах, використання російських термінів замість усталених в англомовному середовищі … В результаті виходить масштабна, високотехнологічна, але малоефективна операція, яка містить дивні помилки. Чи слід сприймати її серйозно? Дослідники переконані, що так. «Вторинна інфекція» показує, як суб’єкти впливу розвивають навички приховувати свою діяльність. Підробки стають все більш досконалими. Операція діє з 2014 року, а її організатор все ще невідомий. Сьогоднішня інфодемія навколо спалаху COVID-19 – родючий ґрунт для подальших нападок на суспільний дискурс і саму демократію. І поки атака триває, творці дезінформації відточують свої вміння.
Джерело: EU vs Disinfo
