Джерело: Крым. Реалии
У 1990-х роках у Білорусі прославився Юрій Азарьонок, який порівняв опозицію з колаборантами часів Другої світової війни. Його син Григорій, який прославився під час хвилі протестів 2020 року, пішов ще далі і порівняв противників режиму з гризунами та комарами.
Радіо Свобода розповідає історію Григорія Азарьонка, який сьогодні став обличчям білоруської пропаганди і не оминає увагою діяльність опозиції, а також події в Україні та в Ізраїлі.
Монархізм та соціалістичний реалізм
Григорій Азарьонок народився 1995 року в Мінську. Його батько Юрій, родом із Городоцького району Вітебської області, створював пропагандистські фільми для ТБ.
Мати Любов народилася в Росії, в селі Починна Сопка Новгородської області. Працювала торговцем на Комаровському ринку, кондуктором у громадському транспорті.
У одному з інтерв’ю Григорій розповів, які книги йому читав у дитинстві батько. Це була «Народна монархія» Івана Солоневича, уродженця Білорусі, одного з ідеологів західного русизму та теоретика російського монархізму. Своєю другою книгою Азарьонок-молодший назвав «Івушка неплакуча» Михайла Алексєєва – це вже класика соцреалізму.
Якщо подивитися сьогоднішні передачі ведучого, то можна побачити, що він небайдужий як до Російської імперії, так і до СРСР післяленінського періоду.
Ляпаси від Статкевича та Кіркорова
Юрій Азарьонок, батько Григорія, на початку 1990-х років був членом чорносотенної партії «Слов’янський собор Білої Русі». Своєю емблемою партія обрала російський імперський чорно-жовто-білий стяг. Ідеологією партії було слов’янофільство, а також об’єднання Білорусії, Росії та України. Партія також виявилася причетною до антисемітських скандалів. 1999 року Мін’юст ліквідував її.
Широку популярність Азарьонок-старший отримав у 1995 році, коли зняв фільм «Ненависть. Діти брехні». У записі він наклав голос очільника БНФ Зенона Позняка на смолоскипну ходу нацистів та порівняв діячів опозиції з колабораціоністами. Фільм вийшов напередодні референдуму щодо зміни символіки.
Микола Статкевич, тодішній начальник білоруської військової частини, а нині політв’язень, був настільки вражений переглядом цього фільму, що знайшов домашню адресу Азарьонка, покликав його на сходовий майданчик та дав пропагандистові ляпаса.
Наразі обидва Азарьонка наполягають на версії, що саме Юрій тоді побив Статкевича. А Азарьонок-старший навіть звернувся до суду із заявою про побиття. Статкевичу було призначено мінімальний штраф.
На цьому Азарьонок-старший не зупинився у своїй пропагандистській діяльності. Напередодні президентських виборів 2001 року він запустив цикл передач «Таємні джерела політики», де також обмовляв опозицію.
У середині 2000-х Юрій Азарьонок став заступником керівника «Белтелерадіокомпанії». Саме він у той час курирував поїздки артистів на конкурс «Євробачення». Азарьонок-старший неодноразово був причетний до скандальних історій на Євробаченні.
У 2007 році в Гельсінкі він знову отримав ляпас, цього разу від зірки російської естради Філіпа Кіркорова. Азарьонок не надав службової машини, щоб відвезти одного з танцюристів до лікарні. Потім вибухнув конфлікт.
2008 року, майже одразу після повернення з «Євробачення» у Сербії, Азарьонка звільнили з формулюванням «за вчинок, несумісний із державною службою».
Тоді ЗМІ писали, що Юрій Азарьонок «знімав стрес» після виступу конкурсанта Руслана Аляхно – замкнувся у номері готелю та відмовився повертатися до Білорусі.
Після цього він не обіймав якихось значущих державних посад. Хоча Віктор Шейман певний час наймав пропагандиста для роботи в управлінні справами президента.
Вплив письменника-змовника
Григорій Азарьонок навчався у гімназії №192 Мінська. Вчителі згадували, що він був досить замкнутою дитиною. Але незабаром він почав відвідувати театральний гурток.
Вчитися Азарьонок-молодший пішов у Білоруську державну академію мистецтв, щоб стати режисером-постановником, як і його батько. «Я навіть ніколи не вибирав, я завжди знав, що поїду туди», – сказав Григорій.
Фільм «Солдат Христа» став дипломною роботою. Це інтерв’ю з російським письменником-конспірологом Юрієм Воробйовським.
«Масони, містика Третього рейху, психотропна зброя» – таким є тизер до цього фільму.
«Усе найважливіше і найзначущіше відбувається поза видимим світом. Найважливіші події відбуваються у секретному просторі. У цій справі є й упереджена сторона, те, що Іван Ільїн назвав «світовими залаштунками», сказав Воробйовський.
Далі конспіролог повторює фейкову цитату, приписану Збігнєву Бжезинському, що головним ворогом Заходу є «російське православ’я». Насправді таких слів ніколи не було сказано.
Сьогодні одна із рубрик Григорія Азарьонка на каналі СТВ має назву «Орден Юди». Так називалася одна з книг Юрія Воробйовського. Цей письменник і зараз з’являється в ефірі «Азарьонка». Наприклад, він розповів про нібито сатанинські ритуали, які здійснювали українські в’язні у таборах на Чукотці.
Черговий ляпас та медаль «За відвагу»
Під час навчання Григорій підробляв педагогом-організатором у школі та дитячому садку. Закінчивши університет, він влаштувався на телеканал СТВ, звідки, проте, незабаром був призваний до армії. Служив у полку зв’язку, в/ч 29766 у мікрорайоні Мінська Уруччя.
Спочатку Григорій не працював політичним кореспондентом на СТВ, а розповідав про життя Мінська та Мінської області.
Сам журналіст розповів, що після служби в армії його призвали на роботу в КДБ, але на СТВ він вирішив залишитися після розмови зі своїм тодішнім телевізійним начальником Кирилом Казаковим.
Наприкінці 2019 року почали з’являтися перші журналістські виступи Азарьонка на телеекранах. Вже тоді Григорій зводив наклеп на опозицію, яку називав «творчим колективом клоунів».
Втім, у той час Азарьонок радше вдавав із себе інтелектуала (окуляри, акуратна зачіска, біла сорочка, менш агресивна мова). Згодом його підхід до роботи дуже зміниться.
Азарьонок назвав пандемію коронавірусу «біологічною зброєю» Заходу. А ще він закликав у розпал пандемії «відсвяткувати річницю Перемоги».
До протестів 2020 року виступи Азарьонка були не такими помітними. Як і Ксенія Лебедєва та Людмила Гладка, Азарьонок особисто виходив на марші, висвітлював їх, намагався розмовляти з учасниками.
Під час однієї з таких акцій Азарьонка-молодшого вдарила перекладачка Ольга Калацька, яка у результаті відбула термін у СІЗО та була засуджена до двох років «домашньої хімії».
Завдяки «Кіберпартизанам» Радіо Свобода дізналася, що за заявою Азарьонка порушено ще одну кримінальну справу, коли під час акції пам’яті загиблого Романа Бондаренка «невідомий завдав близько 20 ударів по голові та плечам». Результати розслідування невідомі.
Ще у серпні 2020 року журналіст з ініціативи виконувача обов’язків генерального директора СТВ Кирили Казакова відновив програму «Таємні пружини політики». Григорій розповів, що радився з батьком, не був упевнений в ініціативі, але погодився.
В результаті Азарьонка помітили. У 2020 році його запросили зустріти Новий рік у компанії Олександра Лукашенка. А у січні 2021 року він отримав медаль «За відвагу».
Підтримка Росії
2021 року державні ЗМІ повідомили, що на Григорія Азарьонка готується напад з метою його вбивства. Дмитро Сосновський опинився за ґратами. На суді ув’язнений розповів, що силовики самі залучили його до цього злочину, а потім катували, щоб він дав свідчення. Сосновський на суді не визнав своєї провини, але був засуджений до 20 років позбавлення волі.
Коли розпочалася повномасштабна війна Росії проти України, Азарьонок зайняв проросійську позицію. З’являється в одязі із зображенням літери Z, що стала символом агресії. Знявся у кліпі Акіма Апачева та Юлії Чичеріної на підтримку війни.
На акції протесту біля посольства України в Мінську він заявив, що виступає проти нацистського уряду України.
«Кажуть, що Зеленський уже давно перебуває у Львові. Коксовий клоун не вилазить із бункера і плаче, щурові нікуди подітися з цього майже затонулого корабля… Білорусь – агресор? Ви цапи Майдану, Білорусь дала вам мир. У нас у Палаці Незалежності ваш Порох їв сало і тремтячими руками підписував «Мінські угоди», – заявив Азарьонок у перші дні війни.
Згодом він не зрадив своєї риторики, навіть назвав Україну «сатанинською державою». Їздив у відрядження в окуповані Донбас та Маріуполь.
Білоруське «Радіо Тисячі пагорбів»
Азарьонок у своїх ефірах і на Telegram-каналі вимагає все нових і нових репресій усередині країни. 2022 року він особисто приїжджав до книгарні «Книхавка» перед її руйнуванням. Він намагався оглянути бар «Калиновський» на вулиці Зибицькій.
Час від часу пропагандист робить антисемітські висловлювання. Розмірковуючи про події 17 вересня 1939 року, він сказав таке:
«Тоді туди прийдуть німці. А що зробив би дід Шрайбмана, якби вони жили там, якби туди прийшли німці? Що він зробив би? Вони б перетворилися на мило, на головешки. І німці спробували б прикурити від них. Але вони не змогли б цього зробити, тому що ті в такому вигляді залишилися б сирими і гнилими».
Джерело: Крым. Реалии
