Наталя ІЩЕНКО
Поточний етап інформаційної війни приніс нам нові кейси фейків та дезінформації, більшість з яких пов’язана із використанням, або із планами із використання фальшивого відео. Візуальний контент завжди був важливим в комунікаціях, але сьогодні він, здається захопив медійний простір остаточно. Відповідно, зросла й кількість відео, за допомогою якого Кремль намагається вести інформаційну війну…
ФАЛЬШИВА КАПІТУЛЯЦІЯ
16 березня хакери зламали рухомий рядок з новинами телеканалу «Україна 24», сайт каналу та оприлюднили фіктивну «заяву президента Володимира Зеленського», в якій він нібито закликав українців припинити боротьбу та скласти зброю.
Відео, на якому псевдо-Зеленський» «особисто» закликає до капітуляції, згідно із дослідженням Atlantic Council, активно транслювали проросійські Телеграм-канали та ще деякі, також зламані хакерами, онлайн-ресурси.
Поширювалося фальшиве відео і у соціальних мережах – «ВКонтакте» та у Фейсбуці.
«Це фейк!», – одразу заявили в «Україна 24».
Сам Зеленський назвав «звернення» «дитячою провокацією».
«Щодо останньої дитячої провокації, що я нібито пропоную скласти зброю. Я можу пропонувати скласти зброю тільки військовим Російської Федерації – і повертатися додому. Ми вдома, ми захищаємо свою землю, своїх дітей, свої сім’ї. Тож ніяку зброю ми складати не збираємося до нашої перемоги», – заявив президент.
Facebook оперативно видалив фальшиве відео. Як повідомив глава компанії Meta з політики безпеки Натаніель Глейхер, «наші команди виявили і видалили діпфейк-відео, в якому стверджувалося, що президент Зеленський робить заяву, яку він ніколи не робив».
Оперативна реакція на інформаційну провокацію знівелювала можливий вплив фейкового «звернення президента». Сприяло мінімізації потенційно негативних наслідків і попередження про підготовку росіянами подібних інформаційно-психологічних операцій, які за кілька днів до цього випадку озвучили міністр оборони України Олексій Резніков та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Очевидно, що українські спецслужби знали про заплановані провокації і донесли цю інформацію як до посадових осіб, так і до широкої громадськості, відповідно, спрацювало правило «попереджений значить озброєний». Люди, які вже знали про можливу появу «капітулянтського фейку» без жодних вагань не повірили у фальшивку.
Але, здається, головним фактором неефективності діпфейку стала примітивна робота його виробників – на відео навіть неосвіченому користувачеві кидається в очі абияк «приставлена» до тулуба «голова Зеленського».
За допомогою «заяв про капітуляцію» росіяни збиралися деморалізували українське суспільство, посіяти недовіру до діючої влади та, якщо не зламати, то хоча б зменшити спротив народу та армії, який вони чинять окупантам. Але не вийшло.
НЕВДАЛИЙ ДІПФЕЙК
Те, що операція із поширення діпфейку дійсно була неефективною, показали соціологічні дослідження.
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 18 березня, віра у перемогу залишається в українському суспільстві на найвищому рівні: 93% опитаних вірять у те, що Україна зможе відбити напад Росії. При чому впевненість у перемозі переважає в усіх регіонах країни.
Але розслаблятися зарано. Війна триває, і інформаційне протистояння, як складова частина бойових дій, теж продовжується. Це означає, що росіяни будуть і надалі намагатися «бомбардувати» українців пропагандою та дезінформацією, зокрема, і діпфейками.
Протистояти цьому можна тільки одним способом – зберігати пильність та уважно придивлятися до усіх сенсаційних «звернень» українських високопосадовців.
Єдиний рецепт із виявлення підробок – це дуже ретельне вивчення відео. В настановах для виявлення діпфейків даються дуже прості поради:
- невідповідності можна знайти навколо обличчя або голови спікера, бо саме ці частини тела зазвичай вмонтовують під час фальшування відео,
- найчастіше помилки монтажу помітні поблизу одягу, волосся або прикрас,
- придивляйтеся ретельно до складних чи тонких аксесуарів – сережок та інших прикрас, окулярів, бо їхнє «малювання» зазвичай заскладне завдання для творців діпфейків.
Але головне – це треба робити ПЕРЕД тим, як ви почали емоційно реагувати на побачене, кричати «зрада» чи «все пропало».
ФЕЙКИ ІЗ ДОБРИМИ НАМІРАМИ
Втім, високотехнологічні діпфейки, створені зазвичай за допомогою штучного інтелекту, не єдина, і, як стверджують експерти, навіть не головна небезпека на візуальному фронті нинішньої інформаційної війни.
Більш небезпечними є інші, для створення яких непотрібно залучення новітніх технологій ШІ.
Однією з таких проблем є величезний масив даних, зокрема відеозаписів про російсько-українську війну, які розповсюджуються в соціальних мережах в тому числі пересічними користувачами.
Нинішню російсько-українську війну Лукас Андрюкайтіс, заступник директора Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень Atlantic Council в Бельгії називає «можливо, найкраще записаним, майже таким, що транслюється наживо, конфліктом».
«Жодна попередня війна не була настільки повно задокументована на стількох цифрових платформах як офіційними каналами, так і людьми на місцях і в усьому світі. Це має переваги та недоліки», – пишуть оглядачі порталу Axios.
Згідно зі спостереженнями експертів, багато фото та відеофайлів, якими діляться користувачі соцмереж, стосуються інших подій, іншого періоду часу або іншого місця, чи є вирваними з контексту.
Подібна «низкотехнологічна» дезінформація «часто передається людьми з благими намірами, які намагаються розібратися в заплутаній ситуації, щоб відчути себе менш безпорадними», каже Рейчел Моран з Центру інформованої громадськості Вашингтонського університету.
Так щире бажання людей самостійно розібратися в ситуації та допомогти в цьому іншим іноді працює в зворотному напрямку. Відсутність знань у галузі інформаційних війн та навичок із перевірки надійності джерел інформації та достовірності новин грають із пересічними користувачами соцмереж злий жарт – замість інформування та роз’яснення в них часто-густо виходить дезінформування та поширення брехні.
Боротися з дезінформацією, яку розміщують користувачі з добрими намірами, набагато важче, констатують експерти.
Є й інша небезпека: в цієї хаотичної лавині різноманітних – правдивих та фейкових – повідомлень, легко сховати цільоспрямовані та зрежисовані кампанії, які організуються з РФ.
Тому тут порада може бути тільки одна: як би не хотілося скоріше повідомити своїх друзів в соцмережі про щось, як здається, термінове і важливе, розмістивши знайдені вами десь в інтернеті фото чи відео, не робить цього без хоча б елементарного фактчекінгу.
TIKTOK ЯК НЕБЕЗПЕЧНИЙ ЛІДЕР
Ще одна нагальна проблема розповсюдження фальшивого відеоконтенту – платформа TikTok як джерело новин з України. Із початком російського вторгнення цей сервіс для обміну короткими розважальними відео, «додаток для танців», перетворився на головний світовий портал «про війну», що стало несподіванкою для медійників та експертної спільноти.
Контент, пов’язаний з Україною в TikTok, буквально «вибухнув» після 24 лютого. Відео з тегом #Ukraine станом на 17 березня набрали більше 30,5 мільярдів переглядів.
Різке зростання кількості призвело к різкому зростанню неякісного, фейкового та маніпулятивного контенту. Зокрема, російська пропаганда швидко ставала вірусною, перш ніж її вдавалося виявити та видалити.
Платформа із технологічної точки зору сприяє створенню фальшивих відео без можливості оперативної перевірки їхньої достовірності та забезпечує комфортні умови для просування пропаганди та фейків.
«Ми відразу з самого початку конфлікту побачили, що TikTok структурно несумісний із потребами поточного моменту щодо дезінформації», – говорить Еббі Річардс, незалежний дослідник, який вивчає додаток.
Зокрема, днями з’ясувалося, що майже дві сотні російських інфлюєнсерів у TikTok беруть участь у пропагандистській кампанії «Russian Lives Matter». І це тільки один приклад.
Команда TikTok заявляє, що намагається протидіяти дезінформації про війну в Україні. «Ми продовжуємо реагувати на війну в Україні збільшеними ресурсами безпеки, оскільки ми працюємо над видаленням шкідливої дезінформації та допомагаємо захистити безпечний досвід у TikTok», — кажуть в компанії.
Але, за даними дослідників, матеріали, що є частиною російських дезінформаційних та пропагандистських кампаній, все ще залишаються на платформі і навіть потрапляють до списку «рекомендованих».
Користувачі TikTok мають про це пам’ятати і завжди перевіряти, чи дійсно відео, що їх зацікавило, є несфальсифікованим, незмонтованим, походить з авторитетного джерела, а його розповсюдження є дійсно важливим та необхідним для інших.
Втім, це правило стосується не тільки цієї платформи і має діяти завжди: яким би сенсаційним і шокуючим не був би контент і в якій би соціальній мережі чи у месенджері його б не було знайдено. Бо дезінформація та фейки під час війни стають не просто небезпечними, але й смертельно небезпечними.
