Джерело: Вільнюський інститут політичного аналізу, для StopFake

Пропаганда Кремля поширює в Грузії брехню, мовляв, 11 вересня атаки були здійснені самим урядом США, а лібералізм пов’язаний із давньоримським богом Лібером, сумнозвісним своїм алкоголізмом і сексуальними збоченнями. Ця брехня покликана дискредитувати західні демократії та лібералізм як ідеологію свободи. Оскільки це не перший випадок, коли Кремль і його джерела поширюють таку брехню, необхідно викрити випадки підроблених новин і пропаганди, а також отримати більш глибоке розуміння застосовуваних методів, щоб знайти відповідну ефективну протиотруту.

Протягом 2016 року MDF (Фонд розвитку засобів масової інформації) розслідував 65 випадків пропаганди. У 37 випадках як джерело дезінформації були ідентифіковані самі ЗМІ. В решті 28 випадків ними стали інші джерела, ймовірно, приватні особи.

Слід звернути увагу, що поширювачі дезінформації в більшості випадків навіть не потрудилися вказати свої джерела. Крім того, траплялися випадки, коли першоджерелами були гумористично-сатиричні англійські або російські сайти. Таким чином, джерело будь-якої інформації має викликати сумніви. Якщо джерело не згадується, це вже привід не довіряти інформації. Якщо ж воно згадується, корисно перевірити його контент, власників, редакторів. Також бажано перевірити авторів і експертів, запитати себе, чи не фіктивні вони, чи вправі говорити про конкретні питання, яка в них репутація. Якщо ви зауважите щось сумнівне, це вже заслуговує на висвітлення.

Пропагандистські платформи приховують першоджерела, щоб легітимізувати новини, які вони поширюють. Вони активно використовують різні моделі приховування джерела. Часто одержувач інформації переконаний, що вона надходить із прямих джерел, і не пов’язує її з порталом, де вона розміщена. Мета – приховати першоджерело інформації та створити видимість довіри до самої новини та порталу, поширюючи її.

Дослідження виділило такі основні методи пропаганди:

  • Дезінформація – “Атаки 11 вересня в США були організовані державою”. Інформацію поширив портал “Грузія і світ” (Georgia & World);
  • Теорії змови – “Прикметник “ліберальний” означає “вихваляє римського бога Лібера, який прославився алкоголізмом і сексуальними збоченнями”. Інформацію поширив впливовий грузинський бізнесмен Л. Васадзе;
  • Демонізація – “США намагаються вивести гібриди людини і тварини для важких робіт”. Інформацію поширив портал “Грузія і світ” (Georgia & World);
  • Видавання сатирично-гумористичних історій за правдиву інформацію – «Кандидат у віце-президенти США погрожував розігнати католицьку церкву, якщо вона не прийме одностатеві шлюби». Інформацію поширив Союз правозахисників;
  • Заголовки, що вводять в оману, – «Ердоган звинувачує США у військовому перевороті в Туреччині”;
  • Маніпуляції з фото- і відеоматеріалами – «НАТО представило військову уніформу ЛГБТ спільноті». Інформація з тижневика “Асаваль-дасавалі”;
  • Радянські міфи.

У більшості випадків грузинські ЗМІ приховують російські першоджерела. Часто дезінформацію поширюють пропагандистські платформи з чіткою антизахідною позицією, а її подальше поширення в ключових засобах масової інформації без критичного аналізу відбувається через брак знань журналістів у певних сферах. Тому важливо мати список платформ, ЗМІ та журналістів, які свідомо вводять в оману аудиторію, маскуючи першоджерела, поширюючи дезінформацію та порушуючи журналістську етику. Більше уваги слід приділяти навчанню медіа-грамотності, а спростовувати дезінформацію варто не тільки в інтернеті, а й на інших медіа-платформах. Крім того, необхідно допомогти в розвитку компетенцій професіоналів, які працюють в засобах масової інформації, з тим, щоб вони могли виявляти спроби ввести в оману і маніпулювати ними.

Джерело: Вільнюський інститут політичного аналізу, для StopFake

Текст є частиною проекту, спрямованого на зміцнення демократії та громадянського суспільства, а також на встановлення більш тісних зв’язків із країнами Східного партнерства ЄС (Україна, Молдова, Грузія) шляхом поширення незалежної інформації за допомогою сучасних рішень. Проект реалізується Вільнюським інститутом політичного аналізу. Фінансується в рамках Програми заохочення розвитку та просування демократії Міністерства закордонних справ Литви.