Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

«Первый канал» у денному випуску новин повідомляє:

«Дональд Трамп вимагав відібрати Пулітцерівську премію у газет The New York Times та The Washington Post.

Ексочільник Білого Дому в листі до оргкомітету нагадав, що престижну нагороду ці видання отримали за статті про нібито втручання Росії до американських виборів та про його особисті зв’язки з Москвою. Усі ці відомості тепер послідовно спростовуються.

Зокрема, недостовірним було визнано досьє колишнього співробітника британських спецслужб Крістофера Стіла, який стверджував, що Росія має компромат на Трампа. А його інформатор росіянин Ігор Данченко потрапив під суд за те, що надав ФБР неправдиві відомості. А замовив головний політичний скандал останніх років у США штаб демократичної партії на чолі з Гіларі Клінтон, яка, як відомо, програла ті вибори.

До речі, коли стало відомо про розслідування щодо росіянина Данченка, газета The Washington Post, відзначена престижною нагородою, зважилася на незвичайний крок — редакція видалила великі фрагменти статей, опублікованих у 2017 та 2019 роках».

Трамп справді надіслав такого листа виконувачу обов’язків адміністратора премії Баду Клайменту. Сталося  це ще 3 жовтня і незрозуміло, чому «Первый канал» повідомляє про це у програмі новин 17 листопада.

Ще у жовтні американська преса назвала лист Трампа абсурдним. Основним аргументом експрезидента виявилося звинувачення у брехні під присягою, офіційно висунуте юристу Майклу Сассмену, який свого часу повідомив ФБР про існування таємного каналу зв’язку між Trump Organization та російським Альфа-банком. Але, по-перше, як уже писав  The Insider, звинувачення на адресу Сассмена  стосується  не змісту цієї заяви, а лише його спроби приховати той факт, що він працював на Демократичну партію. По-друге, на сайті Пулітцерівської премії  опубліковано  список із 10 статей  у The New York Times  та 10 статей у  The Washington Post, за які присуджено премію, і в жодній із них не згадується канал зв’язку з «Альфа-банком». Журналіст Колбі Голл з онлайн-видання  Mediaite  писав:

«Трамп та його прихильники у ЗМІ намагалися подати повідомлення про російське втручання як містифікацію, полювання на відьом та фальшиві новини. Однак величезна кількість матеріалів, підготовлених щодо цієї історії обома виданнямибула значною мірою підтверджена спеціальним радником Робертом Мюллером, а також доповіддю сенатського комітету з розвідки, очолюваного сенатором Річардом Берром. Як Мюллер, так і Берр — зареєстровані республіканці».

Епізоди з досьє Стіла та рішенням редакції  The Washington Post  видалити фрагменти двох старих статей у листі Трампа до Клаймента не згадуються, ці аргументи «Первый  канал» додав уже від себе — мабуть, намагаючись таким чином допомогти 45 президентові США виглядати переконливіше. Але переконливості вони також не додають. Звинувачення Ігоря Данченка — одного з джерел досьє Стіла — знову ж таки  пов’язане  не зі змістом його повідомлень, а зі спробами дезінформувати ФБР щодо джерел отриманих ним даних.

Але значно важливішим є те, що  The New York Times  і  The Washington Post  поставилися до досьє Стіла так само, як і спеціальний прокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування російських зв’язків Трампа, тобто дуже скептично. Так, стаття про це в  The New York Times  від 11 січня 2017 року  має заголовок «Як сенсаційне неперевірене досьє стало кризою для Дональда Трампа», а в грудні 2017 року та сама газета у статті «Досьє Трампа: що ми знаємо і хто за це заплатив»  повідомила, що компанію Fusion GPS, на яку працював Стіл, було винайнято виборчим штабом Гіларі Клінтон.

Фрагменти двох статей 2017 і 2019 років, видалені з сайту  The Washington Post,  стосувалися  особи одного з джерел досьє Стіла, позначеного як «джерело D». За припущеннями журналістів, це  був  бізнесмен із Білорусі Сергій Мілліан. Згодом це припущення не підтвердилося, і газета вирішила видалити фрагменти, що завдають шкоди репутації Мілліана,  повідомивши  про це окремою публікацією.

До переліку з 20 статей, за які дві газети отримали Пулітцерівську премію, ці два матеріали не входять, як і всі інші, де йдеться про досьє Стіла.

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider