Джерело: Крым.Реалии
Через перекривлювання, перекручування слів та пародіювання акцентів російські медіа і політики дають своїй аудиторії зрозуміти: народи й мови колишніх республік СРСР є комічними та не заслуговують на серйозне ставлення, пише телеканал «Настоящее Время» (створений компанією RFE/RL за участю «Голосу Америки»).
- «”Мова” – ополячена та скалічена російська мова», – km.ru
- «”Всем ганьба”. 7 термінів, без яких не зрозуміти сучасну Україну», – aif.ru
- «”Хай вывчають” – олімпійську збірну України закликали розмовляти “на мовє”», – regnum.ru
Найбільше дістається Україні. Окремі слова – «мова», «Незалежная» – змішуючись з російською мовою, набувають емоційного забарвлення. До того ж забарвлення завжди негативного, нібито це якісь жаргонізми, а не повсякденна лексика. Зневажливе «свидомые» російською означає лише «сознательные», а «зрада» – «предательство».
- «Вищі українські політики чудово розуміють, хто у “незалежном доме” господар», – 5 канал (Росія)
- «”Незалежная” розгубила всю потугу своєї промислової спадщини», – «Россия 24» (Росія)
Розповідаючи про новини з колишніх радянських республік, російські провладні медіа періодично відпускають зауваження про те, що все добре їм, певна річ, дісталося від СРСР, відмовляючи у будь-яких власних національних досягненнях. Ностальгія за Союзом, правонаступницею якого стала Росія, насаджується вже не перший рік. Вихваляння минулого – ідеалізованого, далекого від реальності – це вже самостійний жанр у сучасних провладних ЗМІ.
- «Більша частина техніки на параді – родом із СРСР», – «Россия 24» (Росія)
- «Колишня найбагатша республіка Радянського Союзу», – ТВЦ (Росія)
- «Поки Прибалтика була у складі СРСР, вона проїдала вдвічі більше, ніж виробляла», – «Россия 24 » (Росія)
Топонім «Прибалтика» – ще один маркер зверхнього ставлення до сусідів та їхніх бажань. Латвія, Литва та Естонія неодноразово просили називати їх «державами Балтії», більш того, вони офіційно вже давно належать до країн Північної Європи. Термін «Прибалтика» – винахід часів СРСР, та ще й неточний: води Балтійського моря омивають береги багатьох країн, але в Союзі так називали лише радянські республіки. Сучасні російські медіа побажання сусідів ігнорують, як і прохання вживати прийменник «в» стосовно України.
- «А що вже казати про посібників нацистів у Прибалтиці, на Україні тощо», – РЕН ТВ (Росія)
Редактори посилаються на традиції та літературну норму російської мови, хоча ніщо не завадило їм зі звичного «на Донбасі» перелаштуватися на прийменник «в», що підкреслює незалежність, окремість регіону від України:
- «Перемир’я в Донбасі має дотримуватися безумовно», – «Звезда» (Росія)
- «… єдиний шлях до врегулювання конфлікту в Донбасі», – ТВЦ (Росія)
- «Київ готує теракти в Донбасі», – «Россия 24 » (Росія)
Ігнорують медіа, посилаючись на традицію, також і назви незалежних Туркменістану, Киргизстану та Молдови. Вийшовши з СРСР, багато радянських республік змінили назви, але аж ніяк не в російських провладних ЗМІ.
- «Володимир Путін привітав президента Туркменії», – 1 канал (Росія)
- «”Газпром” дав відстрочку Молдавії», – 5 канал (Росія)
- «Киргизія перетворюється на один з головних каналів проникнення в Росію бойовиків ІДІЛ», – «Россия 24» (Росія)
Не стала винятком навіть дружня Білорусь. Хоча там російська — державна мова, а назва «Республіка Беларусь» закріплена в конституції, у російських медіа, як і раніше, використовується традиційна для СРСР назва.
- «Абсолютним контрастом виглядає на українському фоні Білорусія», – «Россия 24» (Росія)
- «З Амурської області до Білорусії відрядили ешелон із російськими військовослужбовцями та технікою», – ТВЦ (Росія)
Це і є постколоніальний булінг
Небажанням використовувати нові назви країн немовби підкреслюється їхня неспроможність, образ нібито досі залежних від центру – себто від Кремля – регіонів, вважає Бектур Іскендер, співзасновник киргизстанського видання «Клооп».
«Саме це, напевно, і є постколоніальним булінгом, – каже експерт. – На кшталт “ви були нашими, ви були в нашому складі, тому ми продовжуватимемо вас ось так от називати з принципу, тією назвою, яка вам взагалі неприємна, ну а нам власне пофігу – приємно вам чи ні”».
На думку Іскендера, використання радянських назв – це чергова спроба закріпити бодай якийсь контроль над цією територією, «нехай навіть він виражається лише в тому, як називається країна».
«Білорусія», «Киргизія», «Молдавія» та «Прибалтика» – старі, звичні для вуха назви країн і територій, які ніби ніколи й не відділялися, а досі залишаються в орбіті радянської імперії. Начебто СРСР і не розпадався зовсім.
Джерело: Крым.Реалии
