Джерело: EU vs Disinfo

Не надто обтяжуючи себе фактами, дезінформація може часом набувати дивовижних і  несподіваних  форм. Однак у більшості випадків прокремлівські ЗМІ покладаються на набір відпрацьованих  наративів, що слугують шаблонами для висвітлення окремих ситуацій. І функціонування цих шаблонів як ніде є очевидним у висвітленні прокремлівськими ЗМІ народних протестів по всьому світу.

«”Кольорову революцію” спровокували англо-сакси /Америка /Захід» – такою є автоматична реакція прокремлівських ЗМІ, варто тільки на вулицях зібратися натовпам, які протестують проти корупції, зловживання владою і обмежень громадянських прав: у  Вірменії, в   Гонконзі, у  Грузії, навіть у  США. Але це, звісно, в першу чергу стосується  України  і протестів на  Євромайдані, що відбулися в 2013 – 2014 роках.

Власне, більшість дезінформаційних наративів, спрямованих проти народних протестів, були вперше застосовані прокремлівськими ЗМІ під час протестів на Євромайдані. Їх зобразили як нібито «кольорову революцію» і  узурпацію влади, організовану і спонсоровану  Америкою  і  Європою, до якої підбурювали  спецслужби, яку розпалювали  неонацисти  і русофоби, яка призвела до  економічного  і  політичного  хаосу.

Євромайдан, відмінною рисою якого був дух прозорості та демократії, в очах прокремлівських ЗМІ був блюзнірством і  нагадуванням про силу справжніх масштабних народних протестів. Це пояснює, чому через майже сім років прокремлівські ЗМІ продовжують звертатися до тих самих дезінформаційних кліше, байдуже, чи то народні протести в Єревані, чи то в Міннеаполісі,  чи в Мінську.

Білорусь

Що стосується ситуації в Білорусі, прокремлівські ЗМІ  не дуже поспішали захищати опального кандидата на посаду і виконувача обов’язків президента Олександра Лукашенка.  Репортажі  у вечірніх новинах на підконтрольних владі російських телеканалах показували натовпи в Білорусі, що скандували Олександру Лукашенкові «йди», коли він намагався організувати мітинг робітників на мінській фабриці (цей фрагмент був вирізаний з ефіру на білоруському національному телебаченні). Недільного вечора прокремлівський пропагандист Володимир Соловйов  журився  з приводу насильства над протестувальниками, не в останню чергу тому, що  кілька російських журналістів, серед яких і працівники новинного агентства «Спутник»,  опинилися серед постраждалих.

Доля Олександра Лукашенка – аж ніяк не найбільш злободенне питання для прокремлівських ЗМІ. Дезінформаційні ЗМІ говорять в першу чергу про  «кольорову революцію» в Білорусі, яка проводиться за сценарієм «Майдану»  і є контрольованою нібито  Польщею  за допомогою спеціально  «навчених» протестувальників, адже справжня загроза виходить від  вільної волі і рішучості людей, що виходять на вулиці  і вимагають підзвітності, а, отже, саме вони – головна мета прокремлівської дезінформації.

Джерело: EU vs Disinfo