Останніми днями всі обговорюють розкриття спецслужбами Чехії причетності російського ГРУ до вибухів на складах боєприпасів у жовтні-грудні 2014 року. Попри резонансність події, чеські урядовці спробували применшити значимість діянь російських агентів ГРУ. «Росія не нападала на Чехію. Агенти напали на товар болгарського торговця зброєю, який, ймовірно, продав цю зброю країнам, що воюють з Росією», – заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш. 

Пізніше пану Бабішу довелося перепросити за свої слова, які виставляли теракт як звичайне розбійництво, а не операцію російського ГРУ, що спричинила загибель двох громадян Чехії.

І прем’єр-міністр, і міністр внутрішніх справ пан Хамачек неодноразово згадували ім’я болгарина Еміліяна Ґебрева і пояснювали, що саме його «товар» на чеському складі мав потрапити через Болгарію в Україну, яка воювала з Росією на Донбасі. 

Компанія Ґебрева EMКO спочатку заперечила, що має відношення до боєприпасів, які було підірвано, але через день визнала, що на складі у місті Врбетіце у жовтні 2014 знаходилися саме «матеріали», які належали болгарській компанії. Однак в обох повідомленнях EMКO спростувала версію чеських урядовців про те, що ці боєприпаси мали потрапити в Україну.

«Деякі твердження чеських органів влади, ймовірно, базуються на недостовірній або неправильній інформації. Наприклад, твердження, що підірвані там матеріали, що належали EMКO, були призначені для реекспорту в Україну, точно не відповідають дійсності», – зазначалось у заяві компанії Ґебрева. Компанія також заявила, що документи в архівах EMКO повністю спростовують версії навіть про наміри щодо здійснення якихось транспортувань у період з квітня 2014 року по грудень 2015 року.

Події, пов’язані з болгарським торговцем зброєю Еміліяном Ґебреим в останні 6 років, та, власне, спроби чеських урядовців представити теракт як неістотне пересічне правопорушення, свідчать про потужний вплив Російської Федерації на Чехію та Болгарію – країни-члени НАТО і ЄС.

Головний редактор болгарської «Свободна Європа» Іван Бедров вважає, що «справа виглядає ще цікавішою в Болгарії, адже вперше вона дає логічну відповідь на питання, чому російські служби хотіли вбити болгарського торговця зброєю Еміліяна Ґебрева – його отруїли «Новичком» 2015 року. І чому Прага так прагне перевести стрілки на Болгарію, і в той же час уникнути питання про масштаби російських розвідувальних мереж та їхніх дій у центрі Європи та НАТО».

Хто такий Еміліян Ґебрев?

Скріншот TV1 България

Еміліян Ґебрев є власником груп компаній EMКO – однієї з найбільших виробників боєприпасів у Європі.

Протягом останніх років він пережив не тільки спроби отруєння «Новичком», але й низку атак з боку самої болгарської влади на його збройний бізнес.

28 квітня 2015 року, тобто за півроку після першого вибуху у Врбетіце, Ґебрева госпіталізували з важким отруєнням. 

Разом з Ґебревим схожі симптоми нездужання з’явилися у його сина Христо, та в директора з виробництва компанії Валентина Тахчієва. 

Розслідування The Insider виявило, що в день отруєння поблизу офісу Ґебрева в софійському готелі «Орбіта» було помічено співробітників російського ГРУ. Згодом прокуратура Болгарії підтвердила цю інформацію.

Вже в 2019 році слідчі і журналісти з’ясували, що до отруєння Ґебрева причетні вісім росіян, офіцерів ГРУ. Один з них – офіцер ГРУ Денис Сергєєв (оперативне ім’я «Сергєй Федотов») відвідував Болгарію тричі: 5-22 лютого 2015, 24-28 квітня 2015 і 23-29 травня 2015 року. 

Цей же «Федотов» потім з’явиться у Британії в день отруєння Скрипалів 4 березня 2018 року – разом з «Бошировим» і «Петровим».

Ця трійця причетна і до вибухів на складах у Врбетіце. Чеська поліція заявила, що Анатолій Чепіга та Алєксандр Мішкін, відомі як «Олександр Петров» і «Руслан Боширов», відвідували Прагу та Моравію у жовтні 2014 року. Тоді вони представились  потенційними покупцями зброї для Народної гвардії Таджикистану і звернулись до Імекса, оператора чеського складу боєприпасів, щоб замовити ознайомчу екскурсію. Незалежні розслідувачі з’ясували: Денис Сергєєв – один із 6 співробітників спеціального підрозділу Головного управління Генштабу ЗС РФ, які причетні до операції у Врбетіце.

Що ж до болгарського бізнесмена, то 2015 року загалом було дві спроби його отруїти – обидва рази речовиною схожу на «Новичок». Але незважаючи на те, що справа про отруєння трьох громадян Болгарії не мала аналогів у сучасній історії країни, розслідування було доручено не спецслужбам, а поліції міста Софія! 

Висновок, до якого дійшла софійська поліція: Ґебрев отруївся салатом у ресторані, а син – забрудненою інсектицидом водою в кавовій машині. 

Згодом виявиться, що отрута була на дверній ручці автівки Ґебрева. Камери стеження в гаражі бізнесмена зафіксували як Денис Сергєєв спреєм наносить отруйну речовину.

Болгарські лікарі відправили Фінському інституту з перевірки дотримання Конвенції про хімічну зброю (VERIFIN) зразки крові та сечі постраждалих для аналізу. В другій половині червня 2015 року фінська лабораторія відправляє звіт, в якому наведено перелік фосфорорганічних пестицидів (органофосфатів), які, на думку фахівців фінського дослідницького інституту, могли бути використані для отруєння. Щоправда, з зауваженням, що «у зразках не виявлено хімічних речовин, заборонених Конвенцією про хімічну зброю».

У червні 2016 року розслідування отруєння трьох болгар було зупинено на підставі того, що так і не було встановлено винуватця злочину.

Ґебрев, Скрипаль, Навальний

За два роки (влітку 2018 року) Ґебрев сам звертається до головного прокурора Сотіра Цацарова. Після отруєння Скрипалів у Великій Британії він повідомляє, що має всі підстави вважати: «отрута, яка застосовувалась у нашому болгарському випадку і яка не була повністю ідентифікована в 2015 році, походить з родини «Новичок». 

Розслідування було поновлено. Але на цей раз ним займається спеціалізований підрозділ, до якого входять прокурори, поліція й агенти Державного агентства Національної безпеки. Болгарські слідчі активно співробітничають з британськими службами і обмінюються інформацією. 

На початку 2020 року прокурори заявляють, що заочно пред’явили звинувачення трьом громадянам РФ –  тим, яких раніше ідентифікував The Insider. 

Після отруєння Алєксея Навального лікарня Шаріте у Берліні, де перебував на лікуванні російський опозиціонер, попросила у своїх болгарських колег інформацію про отруєння Ґебрева. Німці звернули увагу на схожість обох випадків. Слідчі звернулися до фінської лабораторії (VERIFIN), яка у 2015 проводила аналіз зразків Ґебрева. Але там повідомляють: зразків немає. Бо, мовляв, термін їх зберігання – 5 років. А він сплив у липні поточного року. Це все одно дивно, бо і Ґебрев особисто, і болгарська влада неодноразово зверталися до  VERIFIN пролонгувати термін зберігання – до завершення розслідування.

Після цього державне обвинувачення призупиняє розслідування, вказуючи як причини неможливість продовжувати розслідування у відсутності обвинувачених, а також довгі зволікання при отриманні міжнародної правової допомоги від третіх країн.

За що отруїли Ґебрева?

Існують різні гіпотези, чому власник ЕМКО викликав гнів Москви. Одна з них – через поставки зброї в Україну чи сирійським повстанцям. Але достеменно відомо, що ім’я Ґебрева потрапляє до «чорного списку» Російської Федерації, який Москва надсилає МЗС Болгарії у 2012 році. За даними Москви, Ґебрев продавав зброю Грузії та якимось «бунтівним регіонам».

2015 отруєння Ґебрева пройшло повз увагу болгарських ЗМІ. Лише за кілька місяців, а саме 21 червня 2015 року, болгарське видання «24 годині» висунуло припущення щодо отрути і мотиву злочину: «отрута рідкісна, з типу тих, що швидко розкладаються. Вважається, що вона з арсеналу російських спецслужб. Є логіка в тому, що це були росіяни, адже нещодавно Ґебрев уклав велику угоду на експорт спецпродукції в Україну». У публікації автор посилається на людей, причетних до торгівлі зброєю.

У 2019 році болгарські слідчі заявляють, що основна версія скоєння злочину також пов’язана з Україною. Слідство доходить висновку, що бізнесмена хотіли вбити через експорт боєприпасів Україні, зокрема для Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ Національної гвардії України у грудні 2014 року, січні 2015 року та березні 2015 року.

Але в Ґебрева своя версія: він заявляв, що його замовили аби забрати військовий завод «Дунаріт» у місті Русе, який він намагався його придбати з лютого 2015 року. На цей ласий шматок збройної галузі претендувала також офшорна компанія, пов’язана з медійним олігархом Деляном Пеєвським. У Болгарії Пеєвського всерйоз вважають «сірим кардиналом», наближеним до російського олігарха Константина Малофеєва. Вважається, що за часів прем’єрства Бойко Борисова, Пеєвські за лаштунками керував не лише прокуратурою, але й усім болгарським урядом. 

У 2017 році Ґебрев переживає ще одну атаку на свій бізнес. Тоді уряд позбавив ЕМКО ліцензії нібито через порушення пожежної безпеки на трьох виробничих майданчиках компанії. За два місяця влада повернула ліцензію, але не повернула дозвіл на експорт продукції для азійських ринків. За 4 роки Верховний адміністративний суд Болгарії дійде висновку, що підстави для відкликання ліцензії були абсурдними. 

Зараз Ґебрев заперечує, що експортував зброю в Україну, і заявляє, що «поставки з Болгарії були дуже незначними, якщо взагалі були». Але ще в грудні 2019 говорив: «Так, я експортував, але менше ніж 1/10 з того, що експортувалось в Україну». Бізнесмен заявляв, що не бачить сенсу вбивати людину через таку невеличку частку – лише 1/10. «Питання в тому, хто і яку інформацію передав росіянам. Які цілі й завдання він переслідував при подачі інформації. Це питання, на які поки що немає відповіді», – коментував Ґебрев.

У повідомленні, яке розповсюдила ЕМКО на початку тижня, йшлося, що «Україна є суверенною державою з усіма законними правами на організацію своєї оборони, і немає обмежень на постачання військових матеріалів. Уряди та приватні компанії з усього світу, в тому числі з Центральної та Східної Європи, роблять поставки в Україну».

Але колишній заступник міністра зовнішніх справ Болгарії Мілен Керемедчієв у телепередачі «Привіт, Болгаріє» нагадав, що з самого початку агресії Росія наклала повне військове ембарго на імпорт зброї в Україну.

“Для того, щоб українська армія мала змогу воювати і реагувати на можливий вхід російських військ на ці території, особливо на Донбас, вона повинна бути оснащеною свіжими боєприпасами. Де вони містилися? Вони були в наших країнах. Тому зусилля російської розвідки були спрямовані на Болгарію, Чехію, а можливо і на Польщу », – заявив Керемедчієв.

Свою версію чому Ґебрев зараз заперечує поставки боєприпасів в Україну висунув болгарський військовий журналіст сирійського походження Руслан Трад: «Звичайно, що компанія Ґебрева буде заперечувати, що зброя від болгарського виробника надходила в Україну. Це пролило б світло на мережу, через яку Болгарія здійснює поставки в Україну – через інші країни, аби не гнівати Росію. Ця мережа, безумовно, активно працює ще з часів кризи на Донбасі».

Болгарія до цього часу залишається одним із головних постачальників боєприпасів в Україну – поруч із Туреччиною, США, Великобританією та Польщею.

Чому тільки зараз Чехія повідомила про розкриття злочину, який стався 6,5 років тому?

Головний редактор російського видання The Insider Роман Доброхотов вважає, що докази про підрив складу саме російськими агентами були в чеської влади вже наприкінці 2018 року. Але з різних причин, почасти політичних, були оприлюднені тільки зараз. 

«Те, що ми чуємо зараз від чеських журналістів, говорить про те, що в Чехії була і триває дуже серйозна внутрішня боротьба: між лояльними до Путіна людьми і менш лояльними. Йде протистояння між президентом Земаном, з одного боку, та іншими силами, враховуючи силовиків, з іншого боку. Тому я не виключаю, що могли бути якісь внутрішньополітичні причини, через які і президент, і силовики були не готові порушувати це питання» – зазначив Доброхотов.

Після розкриття чеських служб, у Болгарії теж засумнівалися у офіційних версіях щодо вибухів на болгарських військових заводах та складах – такі інциденти траплялися в останні роки. В середу, 21 квітня, у болгарському парламенті був зареєстрований запит до колишнього прем’єра Болгарії Бойко Борисова, в якому депутати з «Демократичної Болгарії» вимагають відповіді на запитання: чи виявили болгарські спецслужби причетність зарубіжних країн до вибухів на військових заводах в Болгарії за останні 10 років? І чи передавались такі дані до прокуратури?

Частина хронології вибухів збігається з даними Spiegel та Insider про серію візитів агента ГРУ Владимира Мойсеєва під псевдонімом «Владимир Попов». Він навідувався до Болгарії в березні, вересні, листопаді та грудні 2014 року.

17 квітня цього року Христо Ґрозев знову нагадав, що приблизно в той же час, коли занедужав Ґебрев, на болгарських складах зброї сталися вибухи, і заявив, що «ми припускаємо, вони були спричинені тим самим підрозділом ГРУ, загалом 8 агентів під прикриттям, які відвідували Болгарію наприкінці 2014 та на початку 2015 року».

Ще у 2019 році колишній міністр оборони Болгарії і посол Болгарії в НАТО Бойко Ноєв припустив, що можливо, є зв’язок між візитом громадян РФ, які приїжджали за два тижні до отруєння Еміліяна Ґебрева, і вибухами на початку 2015 року.

Цікаво, чи поновлять у Болгарії розслідування цих інцидентів і чи насміляться шукати «російський слід» після прецеденту в Чехії? 

Події останніх місяців – висилка російських дипломатів з Болгарії, Італії, Чехії, Польщі, Словаччини, нові американські санкції, які запровадили через втручання Росії у внутрішні справи США, – свідчать, що в світі не хочуть і не будуть закривати очі на спецоперації РФ, які мають всі ознаки систематичного тероризму. 

Авторка: Соня Димитрова-Мартинюк