Джерело: EU vs Disinfo
Коментуючи резолюцію Європейського Парламенту «Про важливість європейської історичної пам’яті для майбутнього Європи», латвійська версія «Спутника» (Sputnik Latvia) наводить цитату Джорджа Орвелла з його роману «1984»: «Хто керує минулим, той керує майбутнім». Колумніст «Спутника» вважає, що парламентарії надихалися методами змальованого в романі Міністерства правди, і порівнює резолюцію Європейського Парламенту з Антикомінтернівським пактом, укладеним у 1936-му році між Німеччиною, Італією та Японією.
Дезінформаційні прокремлівські ЗМІ заповзято нападають на Європейський Парламент стверджуючи, що згадана резолюція нібито «дозволяє руйнування пам’ятників, присвячених боротьбі з фашизмом», є «політичною публічною образою для Польщі» та « ігнорує фашизм у Литві, Латвії й Естонії». Російські федеральні ЗМІ фактично заявляють про те, що Європейський Парламент виступає на боці фашизму.
Війна – це мир
Використання цитат з роману Орвелла «1984» для опису диктатури, що невиразно вимальовується, не є чимось вельми оригінальним. Важливо, що ключовим елементом роману є далека і безперервна війна між наддержавами, які керують світом. Союзні відносини між цими державами змінюються, але державна пропаганда стверджує, що ці союзні відносини є вічними і стабільними: «Океанія воює з Остазією. Океанія завжди воювала з Остазією».
Ця модель знайшла своє відображення і у нинішніх прокремлівських дезінформаційних ЗМІ. «Росія завжди воювала з нацизмом». Наприклад, ми дізнаємося, що Радянський Союз розпочав звільнення окупованої нацистами Польщі 17 вересня 1939 року. «Хто керує минулим, той керує майбутнім».
Прокремлівські дезінформаційні ЗМІ, безумовно, докладають усіх зусиль, аби взяти минуле під контроль. Рішення перенести пам’ятник 1980-го року в Празі з міської площі до музею перетворилося на декілька тижнів на головну тему для «Спутника», що публікував різноманітні нападки на Чеську Республіку. Пам’ятник нібито прибирають, щоб спровокувати ненависть до Росії. Місцеве керівництво охрестили «гауляйтерами», натякаючи на те, що це рішення має нацистське підґрунтя. Перенесення статуї називають порушенням чеських міжнародних зобов’язань. Однак усе це не відповідає дійсності.
Свобода – це рабство
В огляді дезінформації за цей тиждень містяться прокремлівські дезінформаційні атаки практично за всіма можливими напрямами. Ми вже згадували Європейський Парламент, Естонію, Литву і Чеську Республіку. Польща, звичайно ж, теж була метою дезінформаційних атак. Кремлівська полонофобія не демонструє жодних ознак ослаблення – приблизно один з десяти зареєстрованих випадків дезінформації на цьому тижні спрямований на Польщу. Як приклад можна навести заяву про те, що саме Польща винна в тому, що її атакував Сталін. Або заява про те, що теперішня Польща хоче диктувати свою волю ЄС. Україна і США також є цілями дезінформаційних атак: США підтримує терористів ІДІЛ, Україна претендує на статус штату США і в цілому є нацистською державою.
На цьому тижні спливає вдосталь теорій змов. Деякі з них вже не нові – наприклад, змова про провокації 11 вересня або припущення про те, що Ротшильди готують напад на Дональда Трампа. Інші не відрізняються оригінальністю – наприклад, припущення про те, що безпілотний удар по саудівським нафтовим об’єктам є провокацією. Але з’явилося й декілька нових – армія ЄС може бути направлена на придушення держав, які намагаються покинути Європейський Союз. Більшість змов в кінцевому підсумку зводяться до русофобії. Іноземні держави втручалися у нещодавні вибори до Мосміськдуми. Захід, яким керують психічно хворі люди, визначив 2021 рік як рік, у який Росія буде зметена з лиця землі.
Незнання – сила
Кремлівські дезінформаційні ЗМІ висловилися на тему необхідності навчання членів Європейського Парламенту історії, ігноруючи історичні факти, на кшталт більш ранніх російсько-радянських заяв стосовно пакту Молотова-Ріббентропа.
24 грудня 1989 З’їзд народних депутатів СРСР ухвалив резолюцію , яка денонсує пакт Молотова-Ріббентропа. Вказана резолюція містила, зокрема, такі положення:
«З’їзд констатує, що протокол від 23 серпня 1939 року та інші секретні протоколи, підписані з Німеччиною в 1939 – 1941 роках, як за методом їх складання, так і за змістом були відходом від ленінських принципів радянської зовнішньої політики. Вжиті у них розмежування “сфер інтересів” СРСР і Німеччини та інші дії перебували з юридичної точки зору в суперечності з суверенітетом і незалежністю низки третіх країн. З’їзд відзначає, що в той період відносини СРСР з Латвією, Литвою та Естонією регулювалися системою договорів. Згідно з мирними договорами 1920 року і договорами про ненапад, укладеним у 1926 – 1933 роках, їх учасники зобов’язувалися взаємно поважати за будь-яких обставин суверенітет і територіальну цілісність та недоторканність один одного. Подібні зобов’язання Радянський Союз мав перед Польщею і Фінляндією».
Перебудова була спробою впоратися із тоталітарним минулим Радянської Росії, спробою виправлення помилок, прагненням до засудження імперіалізму і сталінізму. Демократія і права людини повинні були замінити партійну диктатуру та корупцію. Діалог повинен був замінити брехню і пропаганду.
Радянським парламентаріям лише незадовго до цього була надана можливість прочитати роман «1984» Джорджа Орвелла. Цей роман у Радянській Росії було заборонено мати, читати або цитувати до 1988 року.
Джерело: EU vs Disinfo
