Російські ЗМІ вирішили вкотре дискредитувати українську армію та війська територіальної оборони, які є резервним компонентом Збройних сил України. У своїх заголовках вони з сарказмом сповістили, що «Українських резервістів навчили поводженням з довоєнним кулеметом», — Лента.ру, Украина.ру, Московский комсомолец, Газета.ру, Рен.ТВ, ЦарьградРИА Новости тощо. Пропагандистські видання заявляють, що кулемет ДП-27 (ручний кулемет Дегтярьова) є «довоєнним», а навчання з його освоєння проводяться через те, що нібито «більш сучасним аналогам не судилося потрапити у руки бійців ТРО». StopFake проаналізував публікації на цю тему та звернувся до військового фахівця за коментарем. 

Джерело: «Лента.ру»

Російські ЗМІ намагаються зобразити українську армію та територіальну оборону  неспроможними воювати та нездатними тримати оборону. Російська пропаганда шукає будь-які інфоприводи на підтвердження цього наративу, адже аудиторія російських ЗМІ повинна вірити, що українська армія слабка, а Росія — непереможна. Випадок із навчанням бійців ТРО використанню кулемета ДП-27 не став винятком. Кремлівські ЗМІ, посилаючись на публікації у телеграм-каналах, просувають тезу про те, що українським резервним військам нібито нічим воювати. Навіть британські протитанкові гранатомети NLAW, щойно отримані Україною для регулярної армії, нібито «будуть доставлені на склади Львова, а потім продані у Африку». 

Кремлівські пропагандисти описують ДП-27 як застарілу зброю, яка не може бути ефективною у військовому протистоянні. Іронічні коментарі на цей рахунок також зробив і депутат Верховної Ради Бужанський: «Що це за школа кулеметників-реконструкторів та під який боєприпас це диво техніки? Боєприпас теж 1927 року, чи є новіший, часів Фінської війни (1939-1940 років. — прим. ред.)?» також доповнюють публікації російських медіа на цю тему. Проте, у випадку з ручним кулеметом ДП-27 ситуація виглядає зовсім інакше. 

Джерело: Телеграм-канал «Макс Бужанский»

Ручний кулемет ДП-27 — дійсно розробка 1927 року. Свого часу він був наймасовішим кулеметом Червоної армії СРСР та перебував на озброєнні багатьох країн, досі використовується у військових конфліктах на Ближньому Сході. В СРСР було виготовлено близько 795 тисяч одиниць цієї зброї. У Радянській армії ДП застосовувався до початку 1960-х років, коли його замінили на ручний кулемет Калашникова (ПК). Наразі ДП-27 офіційно не перебуває на озброєнні ЗСУ, але обмежено застосовується добровольчими формуваннями. Станом на 15 грудня 2011 року на складах Міністерства оборони України залишалося 120 000 кулеметів ДП ​​та 19 000 ДПМ. Потужність цієї зброї у сучасних умовах можна побачити на чисельних відео, опублікованих на YouTube. Що ж до калібру набоїв, то він й досі широко використовується у військовій справі та під час полювання.

Джерело: YouTube-канал «AZ Guns»

StopFake зв’язався з військовим інструктором, який проводив навчання бійців ТРО з використання ручного кулемету ДП-27 кілька днів тому. Саме відео з цього навчання лягло в основу сюжетів кремлівських ЗМІ. Іван Савельєв, сержант резерву, головний сержант 2 МПР 11 ОМПБ «Київська Русь», підтвердив, що навчання проходило 23 січня на прохання командира Броварського батальйону ТРО у Броварському військкоматі (Центр комплектації особового складу, — прим. ред.) у присутності офіцерів батальйону та військкомату. Кулемети моделі ДП-27, які є в наявності ТРО, відносяться до 1940-х років. Цими кулеметами наразі штатно укомплектовані всі бригади та батальйони ТРО в Україні. Щодо ефективності цієї зброї, на думку Івана Савельєва, особливої різниці між кулеметами Максима, Горюнова чи Калашникова, який було розроблено значно пізніше ДП-27, немає. Хоча в маневреності та вогняній потужності кулемет Дегтярьова дещо поступається ПКМ (кулемет Калашникова модернізований) за рахунок боєживлення. При цьому ДП-27 всього на 2 кг важче (8,5 кг проти 6,5 кг), ніж ПКМ, але має такі самі габарити. Тож військовий інструктор зазначає, що якщо бійців правильно підготувати з використання цієї зброї, то ДП-27 безперечно буде ефективним у протидії можливому військовому наступу.

Джерело: Facebook-сторінка Івана Савельєва

Олександр Замковой