Запеклі бої на українському Донбасі підштовхнули Росію до більш активного використання інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на послаблення обороноздатності ЗСУ. Спробуємо розібрати механізм їх здійснення на конкретному прикладі.

На позиціях українських захисників протягом кількох тижнів поширюються листівки (дивись малюнок). Вони являють собою докладну інструкцію з групового полишення позицій, яке має спричинити послаблення позицій Збройних Сил України. Очевидно, що поширення листівок відбувається паралельно з артилерійськими ударами та авіанальотами російських військових, інтенсивність яких є достатньо високою. Також варто звернути увагу, що ці листівки поширюються переважно на позиціях, де переважають мобілізовані бійці ЗСУ та військовослужбовці Сил Територіальної оборони ЗСУ. Сам документ видрукований російською мовою, що підкреслює справжні наміри його авторів – добитися перемоги, яку російські військові не спроможні досягнути у безпосередньому протистоянні з українськими захисниками.

Росія відточує ефективність власних інформаційно-психологічних операцій проти українських захисників протягом тривалого часу. Починаючи з 2014 року, використовуються різні методи та підходи, проте головна мета залишається очевидною: створення умов для оточення значної кількості українських військових. Трагедія Іловайська у серпні 2014 року та драматична битва за Дебальцеве на початку 2015 року створили певний тренд російської пропаганди. Її провайдери чудово усвідомлюють, який ефект на українське суспільство справляють «котли». Відповідно, російські пропагандисти концентруються на подвійному ефекті: військовій поразці підрозділів ЗСУ та обуренні всередині українського суспільства. Варто нагадати, що подібну практику здійснювали більшовики у 1916-1917 році, розкладаючи зсередини російську імператорську армію після повалення царського режиму.

Листівка, яка поширюється серед українських захисників, не просто являє собою інструкцію з залишення позицій. Вона спрямована на досягнення масовості та публічності цього процесу. Її анонімні автори дають зрозуміти, що масова втеча з позицій не матиме юридичних наслідків, радять апелювати до відсутності наказів, боєкомплекту та пального, великої кількості поранених у лавах окремого підрозділу. Російські пропагандисти обіцяють, що навіть «міжнародний суд» (невідомо, який саме, можливо, йдеться про Європейський Суд з прав людини) виправдає тих, хто у складі групи залишить свої позиції. На жаль, ця ворожа пропаганда кілька разів мала ефект у лавах українських захисників, які не зуміли об’єктивно оцінити цю отруйну спокусу.

Тим, хто хоче залишити власні позиції, рекомендують записати відеозвернення до керівництва країни (воно, очевидно, має гарантувати публічність, подібні відео швидко підхоплюють проросійські телеграм-канали, що свідчить про наявність певного алгоритму). Звертає увагу і порада виходити лише з особистою зброєю, залишивши важке озброєння на позиціях. Нескладно здогадатися, що відступаючі у такий спосіб військовослужбовці можуть стати легкою ціллю для ворожої артилерії та авіації.

Ворожі заклики до полишення позицій можна було б прийняти за творчість невідомих недоброзичливців, якби не два нюанси. Перший – порада ізолювати «націоналістів та стукачів СБУ». Другий – наполеглива рекомендація в процесі залишення позицій обходити «націоналістичні загони», які можуть відігравати роль загороджувальних загонів. Ці наративи російської пропаганди, які звучать не перший тиждень, підтверджують авторство російських спецслужб.

Хоча 24 лютого 2022 року протистояння з Росією перейшло з фази гібридної війни до повномасштабного вторгнення російських військ, методи інформаційно-психологічного впливу на українських захисників нікуди не зникли. Кремль і надалі робить ставку на розхитування стійкості ЗСУ зсередини, пропонуючи (зауважте!) не здаватися в полон, а вирушати позиції та рушати до тилу. Мета зрозуміла – масштабна деморалізація українських військ та поширення панічних настроїв у їхньому тилу.

Євген МАГДА