Джерело: Олександр Лащенко, для Крым.Реалии
Адміністратори соцмережі Facebook із 2017 року припинили роботу понад 150 мереж скоординованої дезінформації, пише CNN. Згідно з доповіддю компанії, більшість – 27 таких мереж – були пов’язані з Росією і спрямовані насамперед проти США, а в другу чергу – проти України.
У США регулярно заявляють про те, що кібератаки з Росії курируються на державному рівні, в той час як Кремль ці звинувачення відкидає. Тим часом в Україні з середини березня почав працювати Центр протидії дезінформації, положення про який у травні затвердив Президент України Володимир Зеленський. Так, ця структура покликана проводити аналіз і моніторинг подій, стану інформаційної безпеки і присутності України у світовому інформаційному просторі. Однією з головних цілей центру чиновники назвали «відсіч дезінформації з боку Росії». Про цілі тих, хто розповсюджує фейки, і методи боротьби з ними йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Український експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун висловив Крим.Реалії думку про те, що скоординовані зусилля з дезінформації в соцмережах дійсно можуть впливати на політику країни.
ЗАРАЗИТИ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ ПЕВНИМИ ІДЕЯМИ ЧЕРЕЗ СОЦМЕРЕЖІ – ЦЕ ПРАЦЮЄ, І ЦЕ ВІДНОСНО НЕДОРОГО
Костянтин Корсун
– Соцмережі популярні серед виборців, які так чи інакше впливають і на владу, і на суспільне життя. Заразити велику кількість людей певними ідеями через соцмережі – це працює, і це відносно недорого. Люди будуть далі моделювати свою поведінку відповідним чином, «правильно» голосувати і тиснути на владу. Так було і з Кримом: нехай боти впливали всього на кілька відсотків населення, але ці відсотки могли бути критичними. За різними оцінками впливу ботоферм на вибори в різних країнах, ці інструменти можуть схилити тих, хто вагається, на певну сторону, щоб вони зробили певний вибір, тобто навіть 1-2-3% можуть бути критично важливими. Я думаю, що в Криму в якийсь момент якраз тих, хто вагається, перетягнули на потрібну Росії сторону.
При цьому Костянтин Корсун виступає проти блокування навіть шкідливих сторінок, вважаючи, що це обмежує свободу слова.
РОСІЯ ІНВЕСТУЄ В ДЕЗІНФОРМАЦІЮ, ВОНА ПЕРШОЮ ВІДКРИЛА ДЛЯ СЕБЕ МОЖЛИВОСТІ ГІБРИДНИХ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ, ЗОКРЕМА, ПРОТИ УКРАЇНИ
Костянтин Корсун
– Можна боротися, як США, – примушуючи власників соцмереж фільтрувати контент. Інший спосіб, щоправда, набагато менш ефективний, – це поширення правди, боротьба з фейками та дезінформацією. Їх можна проаналізувати, надати контраргументи, незаперечні свідчення. Я вважаю, що це більш демократичний спосіб, ніж блокування якихось ресурсів. Я проти останнього, але в деяких випадках інших технологічних можливостей просто немає. Росія інвестує в дезінформацію, вона першою відкрила для себе можливості гібридних методів ведення війни, зокрема, проти України. Такі інформаційні атаки – це відносно дешево, швидко і ефективно, а Росія стала масово наймати людей працювати на ботофермах. Це воєнний підхід. Тепер він використовується і Китаєм, і Іраном, і іншими геополітичними гравцями, для яких важлива боротьба за уми.
Ще в червні 2017 року президент Росії Володимир Путін рішуче відкинув звинувачення США у втручанні російської влади в американські вибори:
«Хакери – це ж люди вільні, як художники: настрій хороший, встали з анку і малюють. Так і хакери, якщо прокинулися і прочитали, що щось відбувається в міждержавних відносинах і якщо налаштовані патріотично, то починають вносити свою лепту. Ми на державному рівні не займаємося цим і не збираємося займатися. Навпаки, ми всіляко намагаємося боротися всередині країни».
<iframe src="https://ru.krymr.com/embed/player/0/28099953.html?type=video" frameborder="0" scrolling="no" width="640" height="360" allowfullscreen></iframe>Головний редактор російського «Щоденного журналу» Олександр Риклін переконаний, що Кремль пов’язаний із подібними інформаційними спецопераціями і не припинить їх.
ВСЯ ЦЯ ІНФРАСТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ ДУЖЕ ВАЖЛИВА ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ ВЛАДИ
Олександр Риклін
– Вся ця інфраструктура інформаційної війни дуже важлива для російської влади. Цьому приділяється величезна увага, в це вкладено величезні кошти, і я не сумніваюся, що справи йдуть саме так, як кажуть американці. Те, що Кремль заперечує все, – зрозуміло, це брехня. Нинішні технології дають змогу витягати все це на світло і демонструвати поважній публіці. Є безліч усіляких викриттів, висвітлюють всю цю проблематику. Проте це буде тривати й далі, незважаючи на те, що російську владу хапають за зябра: дезінформація дійсно дуже ефективна. Вона набуває все більш витончених форм і постійно вдосконалюється: фейкові новини стають дедалі більше схожими на правду. Але мені здається, що світ вже якось почав вирішувати цю проблему – нехай і не так консолідовано, як би цього хотілося.
Український політолог Ігор Рейтерович вітає створення Україною Центру протидії дезінформації й зазначає, що всі ці роки з нею боролися волонтери.
З 2014 РОКУ ОСНОВНИЙ УДАР У ПРОТИДІЇ ПРИЙНЯЛИ НА СЕБЕ, ПО СУТІ, ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЖУРНАЛІСТИ
Ігор Рейтерович
– Центр уже створено, але якоїсь конкретики ми поки ще не побачили. Я так розумію, що тут більше мова буде йти про якусь координацію та об’єднання різних зусиль із протидії інформаційній агресії з боку Російської Федерації. Так склалося, що з 2014 року основний удар у протидії їй прийняли на себе, по суті, представники громадянського суспільства та журналісти, які були на вістрі. Держава якщо до цього і підключалася, то більше в питаннях координуючого характеру. Треба сказати, що у активістів і журналістів виходило боротися з дезінформацією досить непогано – принаймні, якщо порівнювати ресурси, які Росія кидає на цю пропаганду. Я думаю, що там рахунок вже за мільярди перевалив – і явно не рублів. Те, що наша влада зараз стала більше звертати на це уваги, – на мій погляд, позитивний чинник.
На думку Ігоря Рейтеровича, робота українського Центру протидії дезінформації має бути зосереджена саме на боротьбі з зовнішньою пропагандою, а не на внутрішньополітичних питаннях. Водночас політолог вказує на те, що для успіху таких структур необхідний загальний порівняно високий рівень критичного мислення серед населення, а для цього, в свою чергу, необхідно впроваджувати основи інформаційної безпеки ще в шкільну програму.
Джерело: Олександр Лащенко, для Крым.Реалии
Текст підготував Владислав Ленцев.
