Росія проти фейкових новин: кому побоюватися закону?

Джерело: Анна Берман, Голос Америки

Суд у Москві ухвалив оштрафувати інтернет-видання «Момент истины» і його головного редактора Євгенія Гнеушева за поширення фейкових новин. Загальна сума штрафу становитиме 260 тисяч рублів. Це перше таке рішення в Росії відтоді, як закон про фейкові новини набув чинності наприкінці березня.

Закони проти фейків і образи влади

Законопроект про фейкові новини Держдума розглядала в тісній зв’язці з проектом про образу влади. Їх внесли одночасно – в грудні 2018 року  з ініціативи сенатора Андрія Клішаса, який також просував закони про «автономний інтернет» у Росії і про ЗМІ-іноземних агентів. Незважаючи на серйозну критику в Держдумі, вже в січні штрафи за фейкові новини схвалили в першому читанні. Пізніше обидва проекти схвалили у третьому – остаточному – читанні, а 29 березня вони набули чинності.

На перший раз за публікацію і поширення недостовірної суспільно значимої інформації (саме так в Держдумі сформулювали визначення фейкових новин) фізособам доведеться заплатити до 100 тисяч рублів, посадовим особам – до 200 тисяч, а юридичним особам – до 500 тисяч. Якщо ж поширення фейкової інформації спричинило «смерть людини, заподіяння шкоди здоров’ю людини або майну, масове порушення громадського порядку», то фізособам доведеться заплатити до 400 тисяч, а юрособам – до 1,5 млн.

За даними агентства ТАСС, із того моменту, як закон про фейкові новини набув чинності, Роскомнадзор (укр. – Роскомнагляд) вже отримав десять вимог Генпрокуратури. У них згадується понад 40 сторінок з недостовірною інформацією, поширення якої нібито загрожує громадській безпеці. Регулятор також виявив 128 «дзеркал» цих сторінок.

Що стосується образ на адресу влади, то в суді їх вважатимуть дрібним хуліганством з подальшою адміністративною відповідальністю. За перше порушення в країні передбачено штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне – штраф до 200 тисяч, який можуть замінити адміністративним арештом до 15 діб. При подальших порушеннях стягнення збільшиться до 300 тисяч рублів, а порушника зможуть заарештувати на строк до 15 діб.

За даними на кінець вересня, які надав адвокат правозахисної групи «Агора» Павло Чиков, за статтею про образу влади вже завели 45 справ і виписали 28 штрафів на суму 845 тисяч рублів. 78% справ стосуються образ президента Росії Володимира Путіна.

Першу справу про фейкові новини завели не проти «Моменту істини». Ще наприкінці квітня в Архангельську активістку Олену Калініну, яка виступала проти будівництва сміттєвого полігону в регіоні, звинуватили в тому, що вона анонсувала неузгоджену ходу в соцмережах. Але суд не став розглядати справу проти активістки з огляду на некоректно складений протокол. У ньому поліцейські не змогли уточнити, які слова Калініної потрібно трактувати як недостовірні.

Перше рішення в рамках закону, а саме: штраф у справі «Моменту істини» і його головного редактора Гнеушева, ухвалили 15 жовтня. Як повідомляє ТАСС, видання визнали винним у порушенні статті адміністративного кодексу Росії про зловживання свободою масової інформації. У пункті 9, за яким формулювали рішення, йдеться про поширення в ЗМІ свідомо неправдивої суспільно значимої інформації під виглядом достовірних повідомлень, що створило загрозу життю громадян і загрозу порушення громадського порядку.

Видання оштрафували на 200 тисяч рублів, самого Гнеушева зобов’язали заплатити 60 тисяч рублів. Протягом 10 днів відповідачі можуть оскаржити рішення суду.

Приводом для розгляду стало те, що на каналі «Моменту істини» в YouTube, де на час публікації замітки було 177 тисяч передплатників, з’явилося кілька відео, які зацікавили Генпрокуратуру Росії. Назва одного з них – «Терміново! У Росії готує революцію Майдан» – облетіла ЗМІ, які написали про судовий розгляд. Оскільки на сайті «Моменту істини» були гіперпосилання на ці ролики, Генпрокуратура звернулась до Роскомнагляду з вимогою обмежити доступ до цих сторінок.

Редакція «Моменту істини» не відповіла на запит Російської служби «Голосу Америки», але в офіційному каналі видання в YouTube – тому самому, через який завели адміністративну справу, – головний редактор Гнеушев прокоментував її. В ролику закон про фейкові новини назвали механізмом, який буде спрямований проти засобів масової інформації. Разом з московським муніципальним депутатом, адвокатом Федором Трусовим «Момент істини» буде оскаржувати рішення московського суду. Якщо це буде необхідно, видання дійде до Верховного суду і ЄСПЛ, – підкреслив головний редактор.

Гнеушев вважає свою справу «обкаткою» нового закону про фейкові новини і просить Генпрокуратуру і Роскомнагляд обдуматися і проводити перевірки більш уважно.

Критерій, за яким у Росії збираються визначати фейкові новини, не можна назвати прозорим. Навіть найактивніший коментатор закону, парламентарій Левін, не має методології для виявлення таких сюжетів, хоч і пропонує створити єдиний для всієї Росії список розповсюджувачів недостовірної інформації. Левін наполягає на тому, щоб «провести широке громадське обговорення з метою встановлення чітких і загальнозрозумілих критеріїв включення і виключення ЗМІ або авторів до таких списків» (цитата за ТАСС).

Більшість експертів, які коментували статтю, сходяться на думці, що ключем до розуміння закону про фейкові новини має стати формулювання «суспільно значима інформація». Штрафувати за новою статтею будуть тільки ті ЗМІ та ресурси, які розповсюджували дані, здатні вплинути на життя і здоров’я громадян, а також інфраструктуру країни.

Так, юрист і засновник сервісу захисту інтелектуальної власності «Банк авторських прав» Ілля Коротіхін вважає, що в законі про фейкові новини йдеться про таку інформацію, яка може завдати істотної шкоди чутливій сфері життя держави. Як приклад він наводить умовну дезінформацію про проблеми в роботі «Сбербанку», яка могла б спровокувати паніку серед клієнтів банку і спонукати їх забрати депозити, а отже, піддати банк ризику банкрутства.

Що думають про закон журналісти

Як уже згадувалося вище, на думку депутатів Держдуми, страховкою для журналістів має стати посилання на першоджерела.

«Якщо в публікації міститься те чи інше твердження і воно підкріплене доказовими аргументами, то визнати його фейковим буде важко. Крім цього, оскільки рішення буде прийматися на рівні федеральних керівників прокуратури, можливості свавілля на регіональному рівні буде обмежено», – вважає Левін.

Проте російські журналісти, вочевидь, не вважають, що буква закону буде виконуватися об’єктивно. У березні 2019 року ініціативна група, до якої увійшли члени об’єднань Асоціація «Свободное слово», «ПЭН-Москва» і Санкт-Петербурзький ПЕН-клуб, опублікувала відкритого листа, в якому засудила закон про фейкові новини. У ньому журналісти та літератори заявили про встановлення в країні режиму прямої цензури.

Такої ж думки дотримується і творець KFConsulting Ілля Клішин, у минулому головний редактор «Дождя» і діджитал-директор RTVI.

«Закон про боротьбу з фейками не має нічого спільного з реальною боротьбою за медійну грамотність і чистоту інформаційного довкілля. Це просто ще один репресивний механізм для виборчого правозастосування проти неугодних; обговорювати його формальну оболонку навіть немає особливого сенсу», – вважає він.

На думку журналіста, в буквальному сенсі фейковою є новина, яка не відповідає дійсності, але насправді все набагато складніше. Звідси і з’являються такі поняття, як «пост-правда» або «інформаційний шум», говорить Клішин. Так, слова британського політика про те, що королівство втрачає купу грошей через співпрацю з ЄС, не можна перевірити. При цьому не зрозуміло, чи можна їх цитувати у світлі нового закону.

Справедливо це і для Росії, де «безглузді», на думку Клішина, заяви щодня тиражуються державними ЗМІ та спотворюють картину дня, стаючи фейком глибшого рівня сприйняття, який не так легко спростувати фактчекінгом. 

Джерело: Анна Берман, Голос Америки