Наталя ІЩЕНКО

Фальшиві новини та дезінформація крокують світом. Уряди, громадські організації, ЗМІ та соціальні мережі намагаються якось протидіяти цьому «дев’ятому фейковому валу». Але всі зусилля буде змарновано, якщо пересічні читачі, глядачі та слухачі самі не перетворяться на відповідальних споживачів інформації.

ФЕЙК ПО-МАКЕДОНСЬКІ

Нинішній етап сучасної епохи наступу фейків на правду, напевно, почався в середині 2010-х років.

Саме тоді, під час президентської кампанії в США, колишня югославська республіка Македонія (нині – Північна Македонія) стала всесвітньо відомою через організацію в цієї балканської країні виробництва фейків «в промислових масштабах. Тут, на Балканах, було створено сотні англомовних сайтів псевдоновин, тисячі підробних акаунтів та десятки фейкових груп у соціальних мережах, які були розраховані на мешканців Сполучених Штатів. На сайтах публікувалися маніпулятивні або взагалі вигадані «клікбейтні» повідомлення, а боти опікувалися «розгонкою» публікацій в соцмережах.

Ця діяльність приносила неабиякі гроші, і тому спочатку ці проекти були сприйняті як успішний стартап місцевих програмістів. Однак згодом BuzzFeed News, міжнародний консорціум Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) і Investigative Reporting Lab Macedonia провели спільне розслідування, яке показало, що йдеться не про вдалий IT-стартап, а про організовану інформаційну активність, яка мала політичні цілі. Більше того – розслідувачі з’ясували, що до створення македонської «фабрики фейків» могла бути причетна відома російська «фабрика тролів» з Санкт-Петербурга.

БІДНА ЛІЗА

Інший відомий кейс про поширення дезінформації – «справа Лізи», коли росіян спіймали на проведенні цілої інформаційної спецоперації в Німеччині, в основу якої було покладено фейк.

На початку 2016 року головною темою німецьких ЗМІ була історія тринадцятирічної Лізи, яка пропала на 30 годин. Російський «Перший канал» повідомив, що дівчину зґвалтували мігранти. Повідомлення виявилося неправдивим, поліція встановила, що дівчина провела ніч з другом. Але спростування не зупинило російські ЗМІ від подальшого поширення власної версії подій.

Як писало свого часу «НАТО ревю», «в справі Лізи» ми вперше бачимо скоординовану роботу декількох різних елементів впливу Росії».

Послідовність дій в ЗМІ і соцмережах виглядає так:

  • журналіст російського «Першого каналу» робить репортаж про Лізу;
  • після чого російські закордонні ЗМІ, такі як RT (екс-Russia Today), RT Deutsch і «Супутник» також повідомляють про цей випадок;
  • німецькі праворадикальні, антимігрантські групи в соціальних мережах тиражують російську версію подій…
  • … а потім організовують антиурядові демонстрації.

ЕКОСИСТЕМА РОСПРОПАГАНДИ

«Справа Лізи» та вплив на американські вибори стали холодним душем для Заходу. Експерти та політики зрозуміли, що словосполучення «російський гібридний наступ» це не тільки про Україну, що використання сучасних комунікаційних технологій задля впливу на громадську думку використовується РФ по всьому світу.

Через чотири роки, в серпні 2020-го, Центр глобального взаємодії при Держдепартаменті США (Global Engagement Center) в доповіді «Основи російської дезінформаційно-пропагандистської екосистеми» розповів про цілу «екосистему» російської пропаганди та дезінформації. Конгломерат міжнародних ресурсів для створення та поширення фейків і інформаційно-ідеологічних наративів, згідно із дослідженням, «стоїть» на п’яти основних «стовпах»:

• офіційні канали інформації – офіційні сайти та акаунти російських відомств в соціальних мережах;

• фінансовані державою міжнародні канали поширення інформації – ЗМІ, соціокультурні інституції…

• …та «проксі-ресурси»;

• використання соціальних мереж для ведення інформаційної війни;

• дезінформація з використанням кіберзасобів.

Як зазначають автори доповіді, документ підготовлено та оприлюднено для того, щоб «підвищити обізнаність про загрозу, яка походить від дезінформації» і налагодити міжнародний діалог з іншими країнами для протидії пропаганді РФ.

ФАЛЬШИВІ НОВИНИ НА БУДЬ ЯКИЙ СМАК

Багато що зроблено в цьому напрямку за роки, що минули з часів «македонської фабрики фейків» та «справи Лізи», і на державному, і на міждержавному рівні, і на рівні громадських ініціатив, і навіть в роботі високотехнологічних кампаній відбулися зміни, спрямовані на боротьбу із розповсюдженням дезінформації. Але початок епідемії коронавірусу приніс нам нові виклики і нову хвилю російських фейків.

Як сказав в інтерв’ю «Голосу Америки» весною цього року Пітер Стано, речник ЄС із закордонних справ і представник EastStratcom Task Forse, служби, створеної ЄС для боротьби з дезінформацією, «просто дайте волю уяві», і ви «знайдете приклад такої вигаданої дезінформації в російських ЗМІ». «Наприклад, пов’язані з Росією медіа стверджували, що новини про поширення коронавируса – фейк, оскільки коронавируса не існує. Через кілька днів ті ж медіа повідомили, що, насправді, це смертельна загроза людству і мова йде про кінець світу», – зазначив він.

Втім, як то кажуть, не коронавірусом єдиним. В нинішньому році, за деякими підрахунками, в інтернеті було більше дезінформації про Україну, ніж про вакцини і маски. 34% з 9,2 мільйонів згадок про нашу країну були визначені як дезінформація. А найчастіше фігурантом фейкових повідомлень був Джордж Сорос – через його «причетність» до різних теорій змови.

«ВАШ ШАМПУНЬ ВАС КОНТРОЛЮЄ»

Об’єми дезінформації насправді вражають. Пояснюються ці величезні обсяги фейків в інформаційному просторі навколо нас простотою їх виготовлення та поширення. В епоху соціальних мереж зробити це не вимагає надмірних зусиль та великих ресурсів.

Відео про технології поширення дезінформації днями оприлюднило Посольство США в Україні. На напівжартівливому прикладі було показано, як легко вигадати фейк та «запустити» дезінформаційну хвилю. Ролик можна подивитися за посиланням.

Йдеться в ньому про створення та поширення відомостей про вигадану теорію змови – шампунь, який «контролює нашу свідомість».

В ролику нам розказують та показують, як вигадуються фейки, якими засобами вони просуваються, і якими можуть бути наслідки – наприклад, масові акції протесту проти влади… шампуню.

На початку жовтня компанії Facebook та Twitter заявили, що вони видалили кілька десятків мереж, які поширювали дезінформацію. Діяльність мереж були орієнтована на дестабілізацію ситуації в різних країнах, зокрема в США. Для того, щоб виявити ці мережі Facebook та Twitter співпрацювали з правоохоронними органами.

Всього було видалено 3500 акаунтів з 16 країн світу. І можна тільки здогадуватися, скільки ботів та тролей ще залишилося в соцмережах…

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ФЕЙКА?

Дезінформація завжди на відстані декількох кликів, таким є висновок повчального відеосюжету про шампунь, що «контролює свідомість». Але як не стать жертвою фейков, якщо їх так багато і вони так близько?

Поради від Питера Стано з EastStratcom Task Forse є такими:

  • Будьте дуже обережні з джерелами інформації. Перевіряйте факти двічі і тричі.
  • Звертайтеся до ЗМІ та журналістів, які заслуговують на довіру.
  • Не вірте всьому, що читаєте. Пам’ятайте, що є сили, які хочуть вами маніпулювати. Не дозволяйте їм цього робити.

Насправді, як би не намагалися уряди та всі інші інституції захистити нас від фальшивих новин та маніпуляцій, нічого не зміниться, поки ми самі не будемо відповідально ставитися до споживання інформації. Треба пам’ятати про це, коли нам закортить поділитися із друзями черговою «сенсаційною новиною» – наприклад, про котів, який хочуть захопити Всесвіт.