«Список русофобів» як черговий інформаційний випад Кремля проти Естонії

«Тобі не подобається Путін? Ти не хочеш кричати «Кримнаш»? Ти не хочеш називати Балтійські країни Прибалтикою і обзивати їх фашистами? Ти не називаєш Європу Гейропою?» Значить, ти русофоб. Саме такою є логіка Кремля, путінського режиму та цілої армії лояльних до  Кремля путіністов. Але що таке русофобія? По суті, це один із основних і універсальних стратегічних наративів Кремля, що використовуються в інформаційній війні. Відтак «русофобом» може стати будь-хто – адже кожен може потрапити до цієї категорії, якщо він буде неугодний Кремлю або якщо критикує режим Путіна і російську владу. Незважаючи на той обширний пропагандистський арсенал, яким наразі володіє Кремль, і попри величезні грошові та людські ресурси й усілякі технічні можливості, у кремлівської пропаганди немає (або майже немає) інших універсальних наративів. Ось тому «русофобія» – улюблений засіб, до якого Кремль вдається постійно й невтомно.

Як відомо, «русофобія» – старий і випробуваний засіб з арсеналу кремлівської інформаційної війни. Це термін був використаний відомим російським поетом, мислителем, ідеологом і переконаним словофілом Федором Тютчевим (1803-1873). Його застосовували для звинувачень на адресу Заходу і прозахідних кіл ще у XIX столітті. Особливої ж популярності він набув за радянських часів і нині в путінській Росії.

Русофобія як пропагандистський бренд сягає корінням іще в ту епоху, коли Росія в 16-17 століттях вела війни з литовцями, шведами і поляками за гегемонію в регіоні, але особливо сильний ривок їй дали уваровщина, словофільство, а також Кримська війна (1853-1856), яку Російська імперія ініціювала проти Османської імперії, але так бездарно програла. Для російської еліти й імператора Миколи I (який, до речі, не переживши ганьби поразки, захворів на пневмонію і помер у 1855 році) це був сильний удар по честолюбству та імперській самосвідомості, й саме тоді, наприкінці 50-х і в 60-ті роки 19 століття остаточно оформилась пропагандистська ідея про поганий і підлий Захід,  русофобський за визначенням, адже він усіма фібрами ненавидить все російське і хоче винищити Росію і росіян. Путінська Росія в цьому відношенні не нова і використовує старе, потерте пропагандистське кліше «русофобія» проти всіх і вся, тавруючи їм без розбору і країни, й організації, і людей (Ventsel, Sazonov 2018).

І ось 6 червня нинішнього, 2018 року влада Росії оголосила про введення заборони на в’їзд у Росію декількох жителів Естонії, яких Кремль охарактеризував як «русофобських» і антиросійських. МЗС Росії опублікувало список русофобів Естонії або ворогів Росії, куди було включено чимало відомих політиків і громадських діячів Естонії, серед яких колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес та інші політики. Серед інших заборону на в’їзд в Росію отримали голова Вільної партії Андрес Херкель, а також Хенн Пиллуаас, член Консервативної народної партії Естонії та інші. Потрапили до списку і відомі журналісти й навіть деякі вчені – наприклад, юрист-міжнародник, відомий публіцист, професор Євген Цибуленко, голова Українського земляцтва Естонії, а також відомий політолог Тоомас Алаталу. Прикметно, що в списку багато російськомовних людей із Естонії, таких як Євген Криштафович, Сергій Метлев, відомий історик Ігор Копитін та інші (Postimees 2018; Delfi 2018). Всім їм Росія відмовляє у в’їзді. Список був переданий МЗС Росії Естонії значною мірою з показовою, демонстративною метою.

Однак у цьому є й інформаційно-психологічна складова. Російська сторона дуже сподівалася, що цей список підніме бурю емоцій і буде обговорюватися в ЗМІ Естонії, що, у свою чергу, можна буде використати у власних інтересах. Сплеск у вигляді кількох статей з емоційним, часом іронічним забарвленням, звісно, був, але ніяка масштабна реакція в ЗМІ Естонії не спостерігалася. Але ж головна мета, як це заведено, полягала в посиланні цього меседжу внутрішньоросійській аудиторії. Росія вже давно і частенько вдавалася до технології пошуку внутрішніх і зовнішніх ворогів. Із  внутрішніми ворогами, мабуть, все більше зрозуміло, і тут Кремль використовує риторичні елементи сталінської епохи, а також, частково, ідейний багаж Третього рейху, називаючи інакомислячих громадян своєї країни то «п’ятою колоною», то «нацзрадниками» чи навіть «ворогами народу». Але для консолідації росіян навколо Путіна потрібен і зовнішній ворог. І тут кращого поняття, ніж «русофоб», годі й шукати. Тому ЗМІ Росії та прокремлівські видання в балтійських країнах, такі як Baltnews.ee, знову вхопилися за горезвісний наратив «русофобії» (див., наприклад, Аньков, 2018). Список «русофобів», переданий МЗС Російської Федерації владі Естонії, має також на меті певне залякування або, швидше, попередження російськомовним жителям Естонії, щоб вони, не дай Бог, не виступали із критичними заявами проти Кремля та Путіна, інакше Москва і їм заборонить в’їзд до Росії, й тоді вони не зможуть відвідати своїх родичів, не зможуть з’їздити на свою історичну батьківщину.

Російські пропагандистські канали, які постійно розводяться про русофобію в Естонії, на тлі останніх подій знову зробили низку антиестонських інформаційних випадів у своїх ЗМІ. Наприклад, у статті Н. Філонова «Із Росії з нелюбов’ю: за русофобію треба відповідати» від 10 червня Sputnik повідомляє: «Публікація списку громадян Естонії, яким відтепер заборонено в’їзд у Російську Федерацію, спричинила ефект вибуху бомби. Естонські громадські діячі, які роками привселюдно поливали Росію й росіян брудом, раптом з’ясували, що й у Росії терпіння може бути не безмежним, а за свої дії колись доведеться відповісти» (Філонов,  2018). Все той же самий Sputnik у тій же самій статті таврує Естонію таким чином: «Тим більше, що й  персон, які вороже ставляться до Росії й росіян, в Естонії більше ніж достатньо, якщо не сказати, що показна русофобія стала в останні роки чимсь на кшталт «знака якості» місцевого політика перед певною групою виборців» (Філонов, 2018).

Інший так званий репортаж «Естонські мрії» вийшов 10 червня на «П’ятому каналі» (Pyatyi kanal 2018), в ньому Естонію й деяких її політиків (наприклад, колишнього президента Естонії Ільвеса) було показано русофобами й висміяно. У тому ж репортажі  виступив відомий своїми прокремлівськими настроями активіст і громадський діяч Аллан Хантсом. До речі, Хантсом був судимий за свою «діяльність» (розпалювання міжнаціональної ворожнечі та знищення чужого майна), до того свого часу він був досить активним членом забороненої в Естонії неонацистської організації «Російська національна єдність», вона ж – один із активних організаторів «Безсмертного полку», а також ходи «Марш миру» в Таллінні. Слова Хантсома звучали так: «Я б навіть більше сказав – не вбиваємо росіян, а вбиваємо тибло. Це таке образливе прізвисько для місцевих росіян. Ця сама пісня пролунала на військовому марші в одному з військових містечок Естонії. Російськомовні солдати, які чудово розуміли зміст цієї пісні, на відміну від іноземців, відмовилися її співати» (Pyatyi kanal 2018).

Хантсом, однак, уміло маніпулює з фактами та словами, усіляко очорняє Естонію, у якій народився й виріс. Необхідно додати й пояснення слова «тибло», використаного Хантсомом. По-перше, не «тибло», а «тибла» (Хантсом навіть не зміг правильно назвати це слово), і воно використовувалося в основному в 1930-ті роки та після Другої світової війни, після окупації Естонії СРСР по відношенню не до росіян, а швидше до радянських політруків, радянських окупантів, до НКВСників, сталініcтів, затятих комуністів, хоча з самого початку етимологічне значення слова «тибла» було зовсім інше. Етимологія слова «тибла» (tibla), певно, походить від vitebljánin – «житель Вітебської губернії», оскільки в ХІХ столітті саме з Вітебської губернії в Естонію прибуло багато росіян і білорусів. Є й інша теорія походження цього слова. Однак словом «тибла» могли іноді називати й етнічного естонця, якщо він був, наприклад, прихильником комунізму, особливо сталінізму, й шанувальником усього радянського, тобто якщо він був homo sovieticus у чистому у вигляді або, наприклад, служив у каральних органах (у НКВС/КДБ).

Якщо ж повернутись до списку «русофобів», складеного МЗС РФ, то він був у певному сенсі очікуваною відповіддю Росії на те, що Естонія в березні заборонила в’їзд в Естонію 49 громадянам Російської Федерації з так званого «списку Магнітського». Варто зазначити, що вже в 1920-ті й 1930-ті роки, в перший період незалежності Естонської Республіки, Москва всіляко намагалася дискредитувати Естонію, її уряд, придумуючи різні небилиці, неправду, поширюючи фейки про те, що в Естонії живуть русофоби, фашисти тощо. На жаль, риторика й методологічний багаж Кремля щодо цього майже не змінився. І сьогодні при путінському режимі естонці, Естонія й наш уряд постійно піддаються інформаційним атакам, у яких присутній – як перманентна складова – наратив про русофобію. До слова, в Естонії росіянам та іншим російськомовним громадянам живеться непогано й ніякої дискримінації за мовною або етнічною ознакою в Естонії немає, хоча Кремль і його прихильники постійно намагаються переконати всіх якраз у протилежному.

Володимир Сазонов, для StopFake

Володимир Сазонов — доктор філософії (історія), старший дослідник Центру східних досліджень Університету Тарту (Естонія) та Естонського коледжу національної оборони (дослідження Росії та інформаційної війни).

Список літератури

Ventsel, V. Sazonov 2018. Russofoobia mobiliseeriv jõud. — Postimees, 26.6.2018, https://arvamus.postimees.ee/4509822/andreas-ventsel-ja-vladimir-sazonov-russofoobia-mobiliseeriv-joud, последнее посещение 22.07.2018.

Postimees 2018 = Список эстонских «русофобов» пополнился еще одним именем. — Postimees, 26. июня 2018, https://rus.postimees.ee/4509581/spisok-estonskih-rusofobov-popolnilsya-eshche-odnim-imenem, останнє відвідування 22.07.2018.

Delfi 2018 = Список ”русофобов” пополняется! Въезд в Россию запрещен также Криштафовичу, Метлеву, Рейтельманну и Копытину. — Delfi.ee, 7.6.2018, http://rus.delfi.ee/daily/estonia/spisok-rusofobov-popolnyaetsya-vezd-v-rossiyu-zapreschen-takzhe-krishtafovichu-metlevu-rejtelmannu-i-kopytinu?id=82574101, останнє відвідування 22.07.2018.

В. Аньков 2018. Выгодно ли в Эстонии быть русофобом. — Baltnews.ee 28.06.2018, http://baltnews.ee/tallinn_news/20180628/1016760542.html, останнє відвідування 22.07.2018.

Н. Филонов  2018. Из России с нелюбовью: за русофобию надо отвечать. -Sputnik, 10.06.2018,  https://ru.sputnik-news.ee/columnists/20180610/11103755/jestonija-rusofobija-rossija-otvet.html, останнє відвідування 22.07.2018.

Pyatyi kanal 2018 = Эстонские грёзы. — Пятый канал 10.6.2018, https://www.5-tv.ru/glavnoe/broadcasts/509644/1020/, останнє відвідування 22.07.2018.