В чому полягає небезпека російського месенджеру
Наталя ІЩЕНКО
Telegram поступово займає нішу «нового медіа». Ми все більше користуємося месенджером як джерелом оперативної та цікавої інформації. Telegram-канали здаються зручним та корисним винаходом. Але в той же час лунають думки про небезпеку збільшення популярності цієї платформи в її нинішньому вигляді? Чому?
Спробуємо в цьому розібратися.
ЗРОСТАННЯ ВПЛИВУ
Telegram — месенджер, який дозволяє обмінюватися повідомленнями та телефонувати іншим користувачам – створений російським розробником Павлом Дуровим. Роком народження проекту вважають 2013-й. У вересні 2015 року в месенджері з’явилися «канали» – чати, групи чи пабліки, що дозволяють відправляти повідомлення необмеженому числу підписників. Telegram-канал є чимось середнім між новинною стрічкою і мікро-блогом. З моменту появи «каналів» платформа об’єднала в собі риси месенджера та соціальної мережі і, по суті, перестала бути виключено сервісом для обміну повідомленнями між користувачами та перетворилася на ще одне «нове медіа».
За даними за жовтень цього року в загальному рейтингу соціальних мереж та інших подібних платформ, Telegram обіймав 16-ту сходинку, випереджаючи Twitter. Навесні Дуров повідомив, що до месенджера приєдналися вже 400 000 000 користувачів в усьому світі. Зростання за рік склало 100 мільйонів.
В Україні кількість користувачів платформи також останнім чином зростає. За даними опитувань, в 2019 році використовували Telegram 24% українців, а в 2020-м вже 38%.
Ще більшими темпами зростає кількість мешканців України, яке використовує Telegram як канал інформації. Цей показник за рік виріс в 3,5 рази – з 6 до 21 %.
Дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році» було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews. У липні-серпні 2020 року представники InMind опитали 4000 респондентів у містах із населенням понад 50 тис. осіб у 12 областях України (Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська і Херсонська). Похибка вибірки не перевищує 2,5%.
ХТО-ХТО В TELEGRAM-І ЖИВЕ?
А тепер подивимся, які Telegram-канали є найбільш популярними в Україні?
- Коронавірус_інфо
- Украина 24/7
- Украина Сейчас
- ТСН Телеграмна служба новин.
- Украина Online
- Типичная Украина🔥
- Инсайдер UA (анонімний канал)
- Анатолий Шарий
- Perepichka News Хроники абсурда
- OneNews Украина…
Можна подивитися список і далі, побачивши, що значна кількість наших співгромадян черпає інформацію про події в Україні та світі з джерел, частину яких явно не можна віднести до категорії надійних, незаангажованих та об’єктивних. Вони не позиціонують себе як засоби масової інформації, не є повноцінними ЗМІ по факту, і тому маємо всі випливаючи з цього наслідки у вигляді відсутності дотримання журналістських стандартів, професійної етики, обов’язкової перевірки відомостей та дотримання балансу в подачі інформації. А деякі з каналів і взагалі «спеціалізуються» на пропаганді чи на розповсюдження чуток.
В принципі, ці проблеми притаманні усіх соціально-мережевим «новим медіа». Але в Telegram, на відміну від Facebook, Instagram, YouTube та Twitter, практично немає обмежень щодо змісту контенту, немає служб перевірки викладених в оприлюднених повідомленнях відомостей та немає «санкцій» для розповсюджувачів фейків. Тому канали із чутками, плітками та компроматом, в тому числі анонімні, саме тут розквітлі буйним цвітом.
ВАНДАЛИ З МЕСЕНДЖЕРА?
Заради справедливості треба зазначити, що «проблема Telegram» як розповсюджувача неперевіреної інформації не є суто українською. В Європі є приклади «міграції» «забанених» у Facebook, Instagram, YouTube чи Twitter «лідерів суспільної думки» на російську платформу, де їх ніхто не чіпає і вони можуть і надалі впливати на аудиторію. І навіть якщо цей вплив може мати деструктивні наслідки, подібні «мовники» залишаються «поза зоною досягнення» для контролю чи обмежень.
Ось недавній приклад, який, як виглядає, як раз і може бути ілюстрацією небезпеки розповсюдження деструктивних наративів за допомогою месенджера.
Місяць тому невідомі зловмисники облили маслянистою речовиною близько 70-ти експонатів музею Пергамон, Нового музею і Старої національної галереї на Музейному острові в Берліні. Хоча напад вандалів відбулося 3 жовтня, відомо про нього стало лише кілька днів тому, коли про інцидент повідомили ЗМІ. Поліція Берліна пояснила своє 17-денне мовчання “стратегічними міркуваннями”.
ЗМІ назвали інцидент одним з найбільших злочинів проти творів мистецтва в історії Німеччини. Розслідування ведеться, але його результати поки невідомі.
Острів на річки Шпрее є об’єктом Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО і однією з найбільш відвідуваних визначних пам’яток Берліна. Головний з музеїв, Пергамон, названий по імені найбільш відомого експонату, Пергамського вівтаря, виготовленого в II столітті до нашої ери на замовлення Евмена II, царя Пергама, давньогрецького міста-держави. Ряд ЗМІ пов’язав напад з послідовниками адепта теорій змови Аттіли Гільдманна, який веде свій канал в Telegram. Деякий час тому в своєму каналі «конспіролог» назвав Пергамський вівтар “троном Сатани”, стверджував, що навколо нього відбуваються людські жертвоприношення і практикується педофілія та закликав знищити музей. В результаті нападу сам вівтар не постраждав, але експоната не було на місці – його відправили на реставрацію. Натомість дісталося давньоєгипетським саркофагам, статуям, картинам…
Facebook, Twitter та Instagram свого часу видаляли профіль Гільдманна. Але він продовжує поширювати конспірологічні теорії – тепер в Telegram. Він «воює» з “фармацевтичною мафією”, Біллом Гейтсом, бореться проти планів світового уряду щодо контролю над людством… А нещодавно Аттіла Гільдманн, який взагалі то є веганським шеф-кухарем, навіть оголосив про плани піти в політики та заснувати власну партію.
ПРОБЛЕМА БЕЗ РІШЕННЯ
Наразі немає відповіді на питання, як бути із «інформаційними джерелами», що дедалі більше нагадують деструктивні культи.
Одна з депутаток від «Слуг народу» деякий час тому запропонувала заборонити Telegram в Україні, як це вже зроблено по відношенню до російських «Однокласників» та ВКонтакте. Але ця пропозиція викликала такий резонанс в негативному сенсі цього слова, такий шквал критики та обурення, що політик вимушена була терміново видаляти відповідний пост у Фейсбук.
Свобода слова дійсно є важливим надбанням демократії. Але і проблему не побачити не можна: якщо існуюча тенденція буде продовжуватися, аудиторія російського месенджера як джерела інформації буде зростати, вплив сумнівних та відверто деструктивних Telegram-каналів відповідно збільшуватися – як в Україні, та і в усьому світі. Інша справа, що поки що ніхто не запропонував «рецепту», як впоратися з цим явищем демократичними методами.
