Джерело: EU vs Disinfo
Журналісти про дезінформацію та її небезпеки
Частина 1: Білорусь
Журналістика, що заслуговує на довіру, лежить в основі демократичного суспільства. У Всесвітній день свободи преси EUvsDisinfo відкриває цикл статей, які надають слово незалежним журналістам країн Східного партнерства. Частина 1. Білорусь.
Державні ЗМІ Білорусі та прокремлівські медіа проводять повномасштабну кампанію проти незалежних журналістів, називаючи їх «екстремістами», «іноземними агентами» або «агентами хаосу». І все це лише за те, що вони просто виконують свою роботу і показують світові ситуацію в Білорусі. EUvsDisinfo поспілкувався з трьома білоруськими журналістами: Павло Биковський – журналіст і медіаексперт, Аліна Ковшик – журналістка і телеведуча Belsat, Анна Любакова – журналістка і аналітик Atlantic Council.
Ніхто з них спочатку не планував ставати журналістом. Анна Любакова працювала у сфері історії мистецтв. Аліна Ковшик хотіла бути викладачем в університеті. Павло Биковський розпочав свою журналістську кар’єру рано, ще в школі, але вбачав у ній, перш за все, спосіб задовольнити свою цікавість. Згодом всі троє поринули у професію і вже ніколи не озиралися назад, навіть попри ті серйозні проблеми, з якими вони зіткнулися під час своєї роботи.
Що є найбільшим викликом для журналіста в Білорусі?
Анна Любакова:
Хто б міг уявити, що в 2020-му ризикованим стане все, що всупереч [білоруському] режиму. Ми переконалися в тому, що інформація – це і обладунки, і зброя.
Павло Биковський:
Під час політичної кризи в Білорусі стало складно працювати «в полі», оскільки на несанкціонованих акціях жилет із написом «Преса» не рятує від затримання.
Павло Биковський – журналіст і медіаексперт.
Що таке дезінформація?
Павло Биковський:
Дезінформація – це навмисне поширення неправдивої інформації з метою вплинути на громадську думку або політику. Але чиста дезінформація зустрічається рідко. Найчастіше доводиться зустрічати вирвані з контексту факти, «шматочок правди», який інтерпретується на користь оратора. У радянській, а тепер і в сучасній державній журналістиці Білорусі факти зазвичай не відокремлюються від власних думок, тому можуть бути сусідами факти і домисли, які видаються за факти. Такий самий підхід зустрічається і у частини недержавних медіа.
Аліна Ковшик:
Дезінформація – це не тільки брехлива інформація, що вводить в оману, це і ситуація, коли не вистачає надійної інформації. Це також тенденційно вибрані факти, які створюють іншу реальність.
Аліна Ковшик – журналістка і телеведуча Belsat.
Чим небезпечна дезінформація?
Павло Биковський:
Аудиторія може стати жертвою маніпуляцій і підтримувати шкідливі для себе дії, або буде схильна виправдовувати заподіяння шкоди окремим людям, групам чи організаціям – інакомислячим або меншинам. Іноді дезінформація провокує людей на певні агресивні дії, а іноді – навпаки вганяє в апатію, щоб люди й не думали відстоювати свої інтереси.
Анна Любакова:
2020 рік показав на глобальному рівні, наскільки дезінформація, брехня, маніпуляції є не просто небезпечними, а смертельно небезпечними. Дезінформація – це горілкою і трактором лікувати потенційно смертельну хворобу. Це кидати до в’язниці представників етнічної меншини тільки через те, що вони – етнічна меншина. Це поляризація і неможливість діалогу між нами, хоча ми – одне суспільство. Це хаос, паніка, недовіра інституцій, а звідси і політична криза, яка впливає на всі галузі життя.
Ні, ми не єдині такі в Білорусі. Найближчий приклад – це Україна. Більш віддалений – США. Це війна і окупація в одній країні, дезінформація щодо вакцини, фейки про фальшиві вибори – в іншій країні. Нешкідливої дезінформації не буває.
Анна Любакова – журналістка і аналітик Atlantic Council.
Як ми можемо протистояти дезінформації?
Анна Любакова:
Справжньою інвестицією в боротьбу з дезінформацією я вважаю розвиток критичного мислення, хоча це й не принесе приголомшливих ефектів миттєво. Найкраща порада, яку я коли-небудь чула: якщо дуже хочеться повірити в інформацію, коли вона викликає занадто багато емоцій – перевірте її. Вірте фактами, а не відчуттями. Перевіряйте першоджерело. Ставтеся критично до всього, що ви не можете довести або підтвердити.
Павло Биковський:
У наш час соціальних мереж варто читати статтю до кінця, а не орієнтуватися виключно на заголовки. Досить часто редакції прагнуть до клікбейту і розміщують штучно драматизовані заголовки. Важливо також, чи змінює матеріал мої переконання? Чи підтримує мої стереотипи? Чи провокує мене на емоції? Якщо ви відповіли ствердно на ці питання, то високою є ймовірність того, що ви зіткнулися з маніпуляцією. Будь-яка новина повинна сприйматися з певною недовірою. Навіть якщо ви довіряєте каналу, слід поставити собі питання:
- Звідки журналіст може це знати?
- Чи є баланс думок при подачі конфліктної ситуації?
- Чи немає домислів, які видаються за факти?
- Чи є у автора і його редакції певна репутація?
Аліна Ковшик:
В інтернеті легко потонути в потоці інформації, яка надходить з усіх боків, не завжди перевіреної і надійної. У той же час саме завдяки інтернету сьогодні простіше знайти знання, які допомагають перевірити почуте, побачене або прочитане.
Журналістка наводить список ознак, які допоможуть відрізнити дезінформацію:
- Заголовки, які різко кидаються в очі, так звані клікбейти;
- Підозріла адреса або назва джерела;
- Нерівномірне форматування тексту;
- Емоційний текст;
- Орфографічні, пунктуаційні та стилістичні помилки;
- Відсутність джерел, цитат і фактів;
- Відсутність автора тексту;
- Велика кількість оголошень і реклами;
- Теорії змови або заклики до колективної відповіді.
Чи є щось, що ви хотіли б сказати людям у Всесвітній день свободи преси?
Павло Биковський:
Якщо у вас є доступ до вільної і відповідальної журналістики, то ви знаєте, що відбувається. Якщо переважає принцип «Татко краще знає, що вам можна читати», то вважайте, що ви не знаєте нічого.
Аліна Ковшик:
Медіа повинні бути вільними. Ви, як громадяни, маєте право на перевірену і надійну інформацію.
Анна Любакова:
Інформація – це цінність. Це те, що дозволяє нам приймати рішення. Те, що захищає нас і веде нас вперед. Демократія, як йдеться в одній відомій газеті, вмирає у темряві. Давайте увімкнемо світло.
Джерело: EU vs Disinfo
